Зимова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка стартувала 21 січня у Страсбурзі, вже встигла принести Україні кілька «сюрпризів». Глава української делегації Володимир Ар'єв повідомив, що Асамблея прийняла деякі рішення не на користь України, що можна розглядати, як бажання ПАРЄ повернути Росію до своїх лав.
Мова про зміни у регламентному комітеті, відповідальному за зняття санкцій з РФ. Українців позбавили місць у цьому структурному підрозділі ПАРЄ. Також – про роботу над резолюцією по Азовському морю, у формулювання якої внесені правки на догоду Кремлю. Розповідаємо детально про те, як Росія шантажує Європу, як Асамблея йде на поступки і які наслідки таких дій.
Трохи про ПАРЄ та її роль у Європі
Однією з функцій ПАРЄ є прийняття резолюцій та висновків на актуальні проблеми і виклики європейської політики, проекти усіх міжнародних конвенцій, що розробляються в Раді Європи. Сесії Асамблеї – це свого роду міжпарламентські форуми для дискусій про злободенні теми, де беруть участь національні уряди, глави держав, міжурядові об'єднання, НУО та громадські рухи.
Своїми резолюціями ПАРЄ закликає країни-учасниці до вирішення виниклих проблем, актуалізує стан прав людини в Європі, моніторить національні вибори, різні порушення, бере участь у розробці національного законодавства для держав-членів.
Підтримка України та ультиматуми Росії в ПАРЄ
Україна представлена в Раді Європи з 1995 року. Українська делегація в ПАРЄ налічує 24 постійних представника і очолюється народним депутатом Володимиром Ар'євим. З моменту Кримської анексії і початку війни на Донбасі Парламентська Асамблея виступала на підтримку територіальної цілісності і суверенітету України та із засудженням військової агресії Кремля.
У квітні 2014 року ПАРЄ прийняла резолюцію із критикою дій Росії, назвала захоплення Криму «таким, що не має юридичної сили» і не визнається Радою Європи. Дії Росії визнані агресією проти України.
ПАРЄ також прийняла резолюцію, згідно з якою російська делегація позбавлялася права голосу та участі в усіх керівних органах Асамблеї до кінця 2014 року. Конфлікт навколо утримання української льотчиці Надії Савченко в російській в'язниці та її заочне обрання депутатом від української делегації в ПАРЄ продовжив заборону РФ на участь в роботі Асамблеї.
Протягом наступних років ПАРЄ приймала засуджуючі резолюції щодо Росії через ситуацію на Донбасі та анексію Кримського півострова. Як і продовжувала санкції на участь російської сторони у структурах Асамблеї.
Росія в ультимативній формі висувала вимоги на адресу ПАРЄ проти накладених на неї обмежень. Результат такої активності призвів до виходу РФ із європейської міжпарламентської співдружності.
У 2019 Держдума Росії вирішила не направляти свою делегацію на зимову сесію ПАРЄ:
Російські чиновники заявляли, що Росія готова повернутися у цей орган за умови запрошення з боку європейців і зняття усіх накладених санкцій. Серед вимог Кремля - внесення правок до регламенту Асамблеї на користь РФ:
«Якщо регламент Асамблеї не буде змінений, то нам немає сенсу брати участь у цій структурі і перераховувати на її потреби великі кошти в якості внесків»
Відомо, що Росія не платить членські внески в ПАРЄ. Чим порушує правила Ради Європи, за що накладаються додаткові обмежувальні заходи. Які сьогодні, на жаль, європейці вводити не готові. Також Росія розглядає варіант виходу з Ради Європи в цілому. Таку інформацію озвучив чиновник МЗС РФ Олександр Грушко:
«Для нас дискримінація за політичними мотивами є неприйнятною. Сьогодні ми розглядаємо всі опції наших можливих дій, в тому числі і варіант виходу зі складу РЄ. Сподіваємося, що в кінцевому підсумку у наших опонентів запанує здоровий глузд. М'яч знаходиться на стороні тих, хто приймав рішення про виключення російської делегації: вони повинні це рішення переглянути, якщо, звичайно, керуються глибинними інтересами про збереження функціональності організації»
Подібні заяви – формальність і чергові ультиматуми Кремля на адресу Європи, так як на ділі Росія усіма силами намагається повернути колишній вплив в європейських структурах та в Парламентській Асамблеї зокрема. І небезуспішно.
Порядок денний зимової сесії ПАРЄ-2019 і поступки Росії
Серед ключових тем зимової сесії Парламентської Асамблеї, яка пройде з 21 по 25 січня 2019 року, залишається українське питання. Агресія Росії у Керченській протоці буде обговорюватися 24 січня в форматі «термінових дебатів» із прийняттям резолюції.
Як написала «Європейська правда» посилаючись на Володимира Ар'єва, початкова назва резолюції звучала як «Відкрита російська агресія проти України: зрив мирного процесу і загроза європейській єдності». Але керуючий орган ПАРЄ, Бюро, прийняв рішення про пом'якшення назви:
Резолюція щодо ситуації в Азовському морі буде прийнята після доповіді від представника Європейської Народної Партії (ЄНП) – депутата Бундестагу Андреаса Ніка, члена ПАРЄ від Німеччини. Нік відповідальний за підготовку проекту резолюції.
Цікаво, що свого часу українська делегація проголосувала проти його призначення у керівництво політичного комітету Асамблеї. Чи вплине цей «інцидент» на фінальний текст документа – залишається відкритим, ЄНП в цілому підтримує Україну у питаннях військової агресії з боку РФ.
Ключові моменти Азовської резолюції
Проект документа, представлений Ніком 22 січня, виключає гострі формулювання на адресу Росії, але містить ряд претензій до агресора:
- негайне звільнення захоплених у Керченській протоці українських моряків;
- забезпечення полонених моряків необхідною допомогою: медичною, юридичною, консульською;
- гарантії вільного проходу для кораблів під українськими прапорами через Керченську протоку;
- недопущення нових актів агресії, навіть у разі думки РФ про порушення іншими кораблями її територіальних вод.
У проекті сказано про те, що ПАРЄ підтримує територіальну цілісність України, включно з Кримом. Нік запропонував Асамблеї підтримати направлення міжнародної спостережної місії у води Азовського моря, яка б гарантувала вільний прохід кораблів через Керченську протоку. Цю ініціативу просувають партнери України Німеччина і Франція.
Реверанси ПАРЄ на адресу Росії та їх наслідки
Рух на повернення Росії до структур ПАРЄ «очолює» глава Асамблеї Ліліан Морі-Паск'є, учасник від групи соціалістів. 21 січня вона офіційно заявила про те, що необхідно шукати шляхи вирішення зняти з Росії усіх обмежень і повернути в роботу Парламентської Асамблеї:
«Пора виконувати свої обов'язки та всім політичним групам перейти до пошуку рішень»
глава ПАРЄПрактичним результатом намірів Паск'є і прихильників Кремля стало рішення Бюро ПАРЄ про зміну правил формування комітетів, в результаті чого Україна втратила місця в тому самому регламентному комітеті, який працює над зняттям санкцій з РФ. Бюро встановило обмеження для комітету з регламенту та з питань обрання суддів ЄСПЛ – не більше двох представників для кожного з країн-членів.
Фактично Бюро звело нанівець участь тих країн, які мали більше 2 представників. Володимир Ар'єв вважає таке рішення – політично мотивованим:
«Було вирішено просто обнулити список, зараз у нас нуль місць у регламентному комітеті, і групи повинні висувати нових кандидатів. Це здається дрібною помстою за принципову позицію українців щодо зміни регламенту на догоду РФ»
глава української делегації в ПАРЄНаслідки таких рішень – ослаблення антиросійських позицій європейців і поступове повернення Росії до структур Асамблеї. На кону – не тільки репутація ПАРЄ, а й роль цього інституту в Європі, вважає Роман Безсмертний, екс-представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську, колишній посол України в Білорусі. На його погляд, ПАРЄ переживає кризу:
«Без перебільшення, найближчим часом буде визначена доля цієї організації. Все залежить від того, чи втримається вона перед спокусою російськими грошима. Зимова сесія Парламентської Асамблеї пройде під знаком обрання нового голови»
екс-представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську, колишній посол України в БілорусіНа думку політика, організація проходить випробування на міцність європейських цінностей:
«ПАРЄ сьогодні потрапила в таку ситуацію, що більшість питань, як не поверни, все одно крутяться навколо теми України. Це як вододіл, який визначає, - ти на стороні зла або добра. Він проявляється і у підтримці кандидатур на голову організації, і у баченні перспективи участі Росії в роботі ПАРЄ, і у санкціях проти Кремля. Скажу так: якщо переможе проукраїнська позиція (в тому числі у голосуванні за голову), Парламентська Асамблея Ради Європи має шанс на подальше існування і зміцнення свого статусу. Якщо перемагають сили, пов'язані з Росією, - подальший розпад триватиме. Такий час. Пора визначатися, що дорожче – російські гроші або декларовані європейські цінності»
екс-представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську, колишній посол України в БілорусіЗа підсумками усієї сесії можна буде судити, наскільки збувається прогноз Романа Безсмертного. Виходячи з того, що заявлено і зроблено на поточний момент, прогноз досить правдивий.
