За підсумками 2018 року банківський сектор працював без суттєвих внутрішніх чи зовнішніх шоків – банківські установи забезпечили високі результати в залученні ресурсів з депозитних джерел та їх подальше розміщення на ринку кредитування. Згідно проведеного опитування НБУ, банкіри висловлюють готовність надалі кредитувати та очікують підвищення якості кредитного портфеля протягом майбутнього 2019 року. Сектор вперше після кризи отримає прибуток.
Протягом другого півріччя 2018 року як внутрішнє, так і зовнішнє середовище було сприятливим для банківського сектору. Фінансові установи продовжували роботу над підвищенням ефективності, активно залучали депозити та нарощували кредитний портфель. Рішення Міжнародного валютного фонду про нову програму співпраці з Україною усунув значні системні ризики для економіки та фінансового сектору. Послідовне виконання програми забезпечить Україну достатнім обсягом фінансових ресурсів, щоб виконати зовнішні зобов’язання, а отже - гарантувати макроекономічну та фінансову стабільність.
Протягом понад року в банківському секторі не відбулося жодного банкрутства. Проте наприкінці листопада НБУ був змушений визнати неплатоспроможним ВТБ Банк: через відсутність підтримки материнської структури він не зміг вчасно проводити платежі. НБУ очікує, що банки з державним російським капіталом і надалі продовжуватимуть згортання бізнесу в Україні, повністю виконуючи зобов’язання перед вкладниками.
Варто підкреслити, що після чотирьох збиткових років банківський сектор отримав прибуток – 14.8 млрд грн за результатами десяти місяців поточного року. До кінця року ця тенденція збережеться і, таким чином, за результатами 2018 року банківський сектор стане прибутковим уперше після початку кризи. Головні драйвери цього – зростання операційних прибутків та зниження відрахувань до резервів.
Упродовж 2019 року банківський сектор лишатиметься прибутковим, хоча існуватиме тиск на дохідність: в умовах загального зростання відсоткових ставок в економіці та конкуренції за депозити вартість депозитів банків буде зростати.
Найвагомішим ризиком для прибутковості банківського сектору на поточному етапі розвитку є вкрай низька операційна ефективність окремих державних банків.
Позитивним явищем в банківському секторі є активне відновлення кредитування, переважно за рахунок зростання споживчих кредитів. На кінець жовтня приріст чистих кредитів фізичним особам становив 37% р/р. При цьому, понад 90% приросту кредитного портфелю фізичних осіб було забезпечено кредитами на поточне споживання.
На сьогодні для банків цей сегмент залишається одним із найприбутковіших. Окрім того, тут є платоспроможний попит, який постійно зростає. Тому в наступному році, за очікуваннями НБУ, темпи зростання споживчого кредитування і надалі перевищуватимуть 35% р/р.
Окрім того, поступово відновлюється робота із корпоративними позичальниками. Кредити сумлінним компаніям, що не мали дефолтів від початку кризи, зростають темпами понад 25% р/р. На сьогодні в портфелях банків гривневі кредити таким позичальникам подвоїлися порівняно з початком кризи, а валютні можуть повернутися на докризовий рівень упродовж 2019 року. Кредитування бізнесу і надалі буде зосереджено у сегменті якісних корпоративних позичальників – за очікуваннями Національного банку, позики таким компанія зростуть на понад 15% наступного року.
Варто наголосити, що для зменшення ризиків для фінансової стабільності, а також посилення власної ефективності, банкам необхідно працювати в кількох аспектах.
По-перше, необхідно зменшувати рівень кредитів в іноземній валюті. Це значно збільшує кредитні ризики банків у разі девальвації гривні.
По-друге, суттєва проблема банків – значні відмінності між строками наданих кредитів та залучених депозитів, що створює системний ризик для банківського сектору. Банки мають збільшити частку строкових депозитів та терміни, на які вони залучають кошти від населення та бізнесу.
По-третє, низка банків мають недостатній запас капіталу на випадок настання кризи. Такі банки отримали вимогу збільшити запас капіталу або ж провести реструктуризацію балансів та операційної діяльності для підвищення стійкості.
Як наголошує регулятор, у 2019 році заплановано низку регуляторних змін для банків. Так, Національний банк анонсував проект положення із описом методології розрахунку нового нормативу ліквідності «коефіцієнт чистого стабільного фондування» (net stable funding ratio - NSFR), впровадження якого у тестовому режимі очікується на початку 2020 року, а також проект положення, яким впроваджуються підходи до визначення структури та достатності регулятивного капіталу.
Також буде змінено підхід до оцінки кредитів малому та середньому бізнесу (МСБ). Так, планується підвищити ліміт для корпоративних кредитів, які можуть оцінюватися на груповій основі для визначення кредитного ризику (пруденційних резервів), із 2 млн грн до 5 млн грн. Витрати банків на супроводження відносно малих за розміром кредитів знизяться, як і обсяг кредитного ризику за такими кредитами. У підсумку це матиме позитивний вплив на можливості банків з кредитування малого та середнього бізнесу.
Запровадження воєнного стану в десяти областях України не мало значного впливу на роботу банківського сектору: депозити населення та бізнесу не знизилися, банки залишаються ліквідними та безперебійно здійснюють усі платежі. Це свідчить про відновлення довіри клієнтів до банківської системи. Сформований після останньої кризи запас міцності гарантує банкам високу стійкість навіть у несприятливих обставинах.
