З першого числа поточного року набрали чинності майже всі нововведення чинного законодавства. Для усіх видів бізнесу з’явилася низка змін та доповнень у різноманітних кодексах, зокрема у податковому.
Головною метою реформації цих законів є покращення економічного становища та інвестиційного клімату в країні.
В підсумку, як повідомляє Державна фіскальна служба України на офіційному сайті відомства, загальна сума отриманих суб’єктами господарювання доходів за 2018 рік склала майже 9,5 трлн грн.
Доходи за 2018 рік перевищили на 1,3 трлн грн показник 2017 року. При цьому по Україні спостерігається адекватний темп росту податку при рості доходів. Так, при темпі росту доходів 116,2% темпи росту податку складають 117%.
Згідно даних Державної фіскальної служби України за результатами 2018 року платники подали майже 304 тис. декларацій з податку на прибуток. До сплати задекларовано 97,55 млрд грн.
Показник зріс на 17%, або на 14,2 млрд грн більше, у порівнянні з 2017 роком. Тоді цей показник складав 83,3 млрд гривень.
Зокрема, за IV квартал минулого року було нараховано 30,0 млрд грн податку на прибуток (без НАК «Нафтогаз України»).
Відповідний показник перевищив суму нарахувань IV кварталу 2017 року на 18%, або на 4,6 млрд грн.
Найбільші суми нарахувань за останній квартал 2018 року задекларовано платниками Офісу великих платників та м. Києва.
Платники, які обслуговуються в Офісі великих платників, задекларували до сплати 63,7% від загальної суми податку на прибуток, що складає майже 20,8 млрд грн, у ГУ у м. Києві – 15,2%, або майже 5 млрд грн.
Нагадаємо, що з початку 2019 року з’явився список тих, хто може не сплачувати податок на прибуток підприємств. Нововведення, котрі стосуються приведеного списку, діятимуть протягом наступних чотирьох років. До таких організацій відносяться:
- підприємства та організації, які створені не раніше початку 2019 року;
- платники податку, сумарний дохід яких не перевищив 9 мільйонів гривень за останні 3 роки (при умові, що середня чисельність працівників коливається в межах від 5 до 20 осіб);
- платники, що раніше знаходились на загальній системі оподаткування (сплачували єдиний податок), загальний дохід котрих не перевищив суму в три мільйони гривень за останній рік. При цьому чисельність працівників складала не менше 5 та не більше 50 чоловік;
- на звільнення від сплати можуть розраховувати й колишні платники єдиного податку при дотриманні вищеназваних умов.
Виключенням є платники дивідендів. У разі сплати таких нарахувань, платник повинен нарахувати авансовий внесок та сплатити прибуток з відрахувань у розмірі 18%.
Також існують категорії, які не зможуть отримати звільнення від сплати податку. До таких відносять:
- суб’єкти господарювання, що будь-яким чином створені у поточному році;
- суб’єкти, що ведуть один із наступних видів діяльності: виробництво та реалізація підакцизних, паливно-мастильних товарів, а також дорогоцінних металів та каміння. Не підлягають звільненню від податку також сфери розваг, фінансової та страхової діяльності, діяльності з обміну та продажу іноземної валюти та ін. З повним списком можна ознайомитись в п.п. 2.1 — 2.18 п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
На податок з доходу нерезидента застосовується нульова ставка. Така дія можлива при укладанні спеціальних договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності відповідальних осіб.
Під ставку, що відмінна від 0% попадають при додержанні наступних умов:
- кошти, що надає нерезидент, отримані внаслідок розміщення боргових ЦП на іноземній фондовій біржі за спеціальним переліком;
- нерезидент, який отримує відсотки, не є резидентом юрисдикції.
Особливості у страхувальному бізнесі виглядають наступним чином:
- усі страхові операції (внески, премії, платежі, тощо) за договорами перестрахування за ставками 0 та 3% не включаються;
- кінцевий фінансовий результат таких організацій коригується на різниці між приростом (або збитком) резервів, що передбачені законодавством. Іншим випадком є таке ж коригування за розрахунковою методикою.
Отже, найголовнішим стягненням є податок на прибуток осіб. Він відраховується майже з усіх видів доходу особи. Однак в Україні податкова система є непрозорою, а тому дуже часто спостерігаються корупційні прояви та певні порушення. Люди навчилися за допомогою махінацій легко ухилятися від сплати податків, а великі ставки не дозволяють бізнесу нормально розвиватися. Ці, а також інші причини призвели до того, що звичайне стягнення буде замінений податком на виведений капітал.
Податок на виведений капітал (ПнВК) — різновид корпоративного податку (податку на прибуток), яким оподатковується виведення коштів з обороту підприємства (дивіденди, роялті, відсотки, фінансова допомога тощо). Податок на виведений капітал розроблявся з урахуванням того, що кошти, які обертаються завдяки розвитку бізнесу, створюють додану вартість та забезпечують наявність робочих місць, надходжень до бюджету країни та певних фондів. Однак спеціалісти вважають, що на етапі оберту грошових мас не можна вилучати з них навіть невеличку часту, як це робиться за допомогою звичного стягнення. Це може нанести певну шкоду не тільки підприємствам, а й самій економіці. Саме тому розробники цього податку пропонують вилучати частку коштів вже після того, як особа виведе свій дохід.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко має намір запропонувати народним депутатам повернутися до розгляду законопроектів про податок на виведений капітал і створення Національного бюро фінансових розслідувань.
