«Немає приводів для оптимізму», «розділ між Атлантикою став більш жорстким» та іншими не втішними заявами підводили підсумки 55-ої Мюнхенської конференції з безпеки європейські учасники.
З 15 по 17 лютого у Баварському Мюнхені пройшла щорічна зустріч трансатлантичного співтовариства. Як і минулого року, основною темою діалогу були спроби знайти компроміси у непростих відносинах між США і Європою, що міцно сформувалися за період правління Дональда Трампа.
Безрезультатні результати
Мюнхенська конференція з безпеки – щорічний захід міжнародного рівня, присвячений питанням зовнішньої політики, безпеки та військового співробітництва. На зустрічах у Мюнхені збираються політичні лідери, дипломати, представники НАТО, Європейського Союзу, ООН, ОБСЄ та інших міжурядових альянсів, військові експерти.
Розбіжності щодо Ірану
Цього року американську делегацію очолив віце-президент США Майк Пенс. У своїй промові американський чиновник говорив про вихід із Ракетного договору з Росією, (Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності - прим.авт.), про санкції проти Кремля за Україну та отруєння Скрипалів у британському Солсбері, про загрози «Північного потоку-2» та інші критичні питання.
Головним посилом Адміністрації Білого Дому, що стало великим розчаруванням для Європи, став ультимативний заклик Пенса до виходу європейців з Ядерної угоди з Іраном. Ця країна, на думку США, є загрозою для миру на Близькому Сході, зокрема для Ізраїлю.
Іран з трибуни Мюнхенської конференції заявив про великий ризик відкритого зіткнення з Ізраїлем, який, на його думку, «зацікавлений у війні». На позицію США Іран відповів закликом до Європи протистояти американському «фарсу» та «одержимості Іраном»:
«Європі потрібно бути готовою промокнути, якщо вона хоче плисти проти небезпечної течії однобічності у США»
Тертя між США та Європою, відстороненість Китаю
Зазвичай стримана і дипломатична канцлер Німеччини Ангела Меркель виступила з емоційною промовою. Канцлер багато критикувала США за спроби послабити світовий правопорядок та єдність Заходу у прихильності до ліберальних цінностей. Зокрема, жорстко виступила проти введення американських мит на німецькі авто та будь-яких інших протекціоністських заходів.
Меркель нагадала учасникам, що майбутнє важливо зберегти за багатосторонністю та мультилатералізмом – вирішувати будь-які протиріччя загально і спільними зусиллями. На питання «кому збирати осколки і заново складати частини мозаїки зруйнованого світопорядку?» Ангела Меркель відповіла: «ми усі повинні брати участь в цьому і зробити свій внесок»
Європа залишається прихильною моделі західної колективної безпеки, що важливо зберегти, вважає Меркель:
«Нам потрібно пам'ятати про важливість мережевих структур в оборонній сфері, які створені на основі досвіду Другої світової війни. Їх потрібно реформувати, але руйнувати їх не можна. Нам потрібен НАТО як оплот стабільності у неспокійні часи. Він потрібен нам як спільність цінностей»
канцлер ФРНКанцлер торкнулася гострої проблематики ядерного роззброєння і важливості відновлення Ракетного договору між США і Росією, до якого варто приєднатися і Китаю. Представники КНР дали зрозуміти, що поки не зацікавлені в цьому. Китай влаштовує ситуація, у якій його ударна ракетна система наземного базування не обмежується дією будь-яких протиядерних угод.
Європа, на думку Меркель, знаходиться у центрі кризи зі стримування ядерної гонки, тому готова робити все, щоб продовжити політику роззброєння.
Рішення по Україні
У світлі подій на Донбасі, через анексію Криму та ескалацію в Азовському морі, українське питання все ще залишається одним із широко обговорюваних. У своїх виступах Україну підтримали США, Великобританія, Канада, Німеччина і Європейський Союз.
«Північний потік-2» та український транзит
Вражаюча промова Ангели Меркель крім іншого була звернена до президента України Петра Порошенка. Канцлер Німеччини пообіцяла домогтися для Києва збереження транзиту російського газу, незважаючи на прокладку «Північного потоку-2», що залишається важливим для ФРН:
«Я розумію, що питання «Північного потоку-2» викликає занепокоєння. Україна повинна залишитися транзитною державою ... Я запевняю, що це буде зроблено. Але російський раз залишиться російським газом незалежно від того, як він до нас надходитиме – через Україну або Балтійське море..»
канцлер ФРНМеркель зазначила що, незважаючи на різке погіршення відносин з Росією, яка напала на Україну, її не можна викреслювати з діалогу і спроб відновити міцні зв'язки:
«Ми не збираємося виключати РФ з нашого поля зору. У 2014 році різко змінилася ситуація, у 2019 році все виглядає погано. Геостратегічно Європа не має права розривати відносини з РФ. З одного боку, я на стороні Петра Порошенка, з іншого боку – питання «Північного потоку-2» для мене також залишаються дуже важливими»
канцлер ФРННові санкції як стимули Росії до миру
Меркель не виключила нових санкцій, якщо Росія продовжить ескалацію в Україні. На зустрічі з Порошенком канцлер обговорювала Азовський пакет санкцій. Тему подальшого тиску на РФ піднімали і спецпредставник США по Україні Курт Волкер з главою ОБСЄ Томасом Гремінгером. Сторони прийшли до того, що необхідно шукати нові важелі впливу на Кремль, адже ситуація на Донбасі не змінюється.
Як стало відомо 18 лютого, Європа планує ввести додаткові обмеження для окремих громадян і компаній РФ, причетних до захоплення українських кораблів в Азовському морі. Про таку ініціативу йшлося на полях Мюнхенської конференції, цей захід сьогодні підтвердила Федеріка Могеріні, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки.
Україна і європейська ПРО
Німецький політик Манфред Вебер вніс новий струмінь в обговорення європейської безпеки. Він висунув пропозицію створити європейську систему протиракетної оборони і приєднати до неї Україну. Що викликало надзвичайний інтерес з боку української делегації.
Така європейська ПРО вже існує на базі ПРО США. Ймовірно, що Вебер висунув альтернативну пропозицію з безпеки в Європі з огляду на ускладнення відносин між Америкою і ЄС, і неможливості останнього повністю розраховувати на підтримку Білого Дому. Наскільки реальним може бути втілення цієї ідеї в життя – залишається відкритим.
Проблема безпеки – не єдина для України. Владі необхідно продовжити глибокі структурні реформи, щоб підвищити добробут людей. Таку думку висловила глава Міжнародного Валютного Фонду Крістін Лагард.
Незважаючи на те, що світові лідери готові і далі підтримувати Київ, що звучало у багатьох спічах, експерти відзначають, що інтерес до України поступово гасне, в силу різних причин. Так чи інакше – багато зав'язане на небажанні окремих країн погіршувати і без того натягнуті відносини з Росією. Щодо останньої – нових поглядів або оптимізму щодо поліпшення зв'язків у стосунках із Заходом не намічається.
У глобальному порядку денному, де питання ядерного суперництва і спалахів нових збройних конфліктів стоять першочергово, місце України буде пропорційно тому, що наша держава може запропонувати для урівняння протиріч у світовому ланцюжку США – Росія – Китай – Європа.
