Брюссельський саміт лідерів країн ЄС, який пройшов 28-29 червня, завершився без підписання підсумкових резолюцій, як того вимагає протокол. І показав, наскільки глибокі розбіжності всередині Європейського Союзу.
За максимально широким порядком денним, що включав економічні питання, фінанси та торгівлю, безпеку і оборону, єврозону і Brexit, антиросійські санкції та відповідальність за крах малазійського боїнгу у 2014 році, стояла головна дискусія останніх декількох років для Європи – проблема нелегальної міграції та контроль припливу біженців в ЄС. Градус напруги з цього приводу можна описати недавніми словами Джорджа Сороса:
«Існування ЄС поставлене під загрозу – більше не фігура мови, а сувора реальність»
Європейські політики визнають, міграційна криза переростає у політичну і може розколоти блок. Для деяких країн, головним чином Німеччини, питання гостро стоїть і у внутрішньополітичній площині: на кону стабільність німецького уряду і доля канцлерин Ангели Меркель.
Уникнути реальної долі розколу можливо за рахунок посилення міграційної політики Євросоюзу і поступок на адресу тих країн-членів, на які припадає основний тягар мігрантів. Попросту кажучи, визнання того факту, що Європа більше не може і не хоче приймати нелегалів, для чого будуть прийняті відповідні заходи. Що і було досягнуто після затяжних переговорів, однак не вирішило питання з відмовою Італії підписувати підсумкові резолюції саміту.
Контекст зустрічі європейських лідерів
Напередодні зустрічі в Брюсселі глава німецького уряду Ангела Меркель визнала: врегулювання міграційної проблеми буде визначальною для майбутнього Європи. Як і те, що знайти спільні європейські рішення непросто, але необхідно для єдності і стабільності.
У цьому ключі Німеччину підтримує Франція, але принципово опонують країни Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина), Австрія і особливо Італія. Остання, поряд із Мальтою, не хоче приймати біженців і закрила свої порти для рятувальних суден до кінця літа. Уряд держави в особі міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні однозначно висловив своє ставлення до цієї теми за тиждень до саміту:
«Через рік ми дізнаємося, чи буде існувати єдина Європа чи ні. Італія не може приймати мігрантів»
глава МВС ІталіїОстанні відмови Риму у прийомі суден із біженцями викликали шквал критики з боку інших членів Євросоюзу і спровокували дипломатичний скандал з Парижем. Австрія, Італія і Німеччина в особі міністра МВС Хорста Зеехофера оголосили намір закривати свої кордони для нелегалів, якщо загальна позиція ЄС не буде переглянута.
24 червня Єврокомісія провела міні-саміт, присвячений проблематиці біженців, але єдиної думки досягнуто не було.
Чергова міграційна криза в Європі вибухнула на тлі торгової війни зі Штатами, складним процесом виходу Великобританії з ЄС, загрозами безпеці з боку Росії, ініціативами зняття санкцій з Кремля з боку окремих членів блоку, і загальним зростаючим евроспектицизмом.
В результаті, лідери блоку не змогли підписати підсумковий документ Брюссельського саміту, незважаючи на загальні позиції з торгівлі, безпеки і Brexit, а також – узгодження нового підходу і посилення міграційних правил Євросоюзу:
[blockquote_with_author]«Так як один з представників країн ЄС не згоден із підсумковою заявою, ніяких угод підписано не було. Також з цієї причини сьогодні (28 червня - прим.авт.) не відбулася прес-конференція лідерів Євросоюзу. Вона пройде після завершення саміту»[/blockquote_with_author]
Мігранти поза Європою – головний підсумок зустрічі в Брюсселі
Головний підсумок саміту, який, за словами Ангели Меркель, не знімає усіх протиріч – досягнення компромісу в питанні біженців. У підсумковій угоді сказано:
Основні положення резолюції щодо мігрантів містять такі підходи до розв'язання кризи:
- Добровільна згода членів ЄС на прийом біженців (відмова від обов'язкових квот);
- Заснування спеццентрів для мігрантів всередині блоку і їх фінансування за рахунок бюджету ЄС – так званих «закритих таборів», де нелегали будуть чекати рішень щодо надання притулку в країнах прибуття;
- Створення центрів допомоги біженцям за межами Європейського Союзу, зокрема в регіоні Північної Африки та за сприяння ООН – у Єгипті, Алжирі, Тунісі, Марокко, Лівії;
- Більш активна підтримка прикордонної служби ЄС Frontex, збільшення її чисельності та розширення повноважень;
- Боротьба із вторинною міграцією – переміщенням нелегалів всередині Євросоюзу.
Таке формулювання було зроблено на догоду главі МДВ Німеччини Зеехоферу, який загрожує Меркель виходом його партії ХСС з урядової коаліції.
Окремо згадано про виділення траншу фінансової допомоги Туреччині на потреби проектів з питань біженців в рамках міграційної угоди між Анкарою і Брюсселем. Гроші будуть виділені, натомість Туреччина повинна стримувати наплив нелегалів до Європи відповідними заходами.
У перспективі ЄС має намір реформувати усю систему надання притулку, заснувати повноцінне імміграційне агентство Євросоюзу та уніфікувати всі стандарти міграційної політики. Але в резолюції саміту про практичні кроки сказано мало.
Оцінки європейських лідерів
Незважаючи на загальну напругу, європейські лідери позитивно оцінили досягнуті домовленості по нелегалах. Канцлер ФРН Ангела Меркель назвала підсумки переговорів «істотним прогресом» на шляху до врегулювання кризових ситуацій в Європі і «рівносильним результатом» для згладжування суперечностей усередині власного уряду. На думку канцлера, спільне європейське рішення вдалося знайти.
Президент Франції Еммануель Макрон привітав міграційні домовленості:
«Сьогоднішній етап був важливий. Багато хто передбачав неможливість досягнення угоди і тріумф національних рішень, але сьогодні ми отримали європейське рішення. Що дозволить ЄС отримати комплексний підхід до вирішення міграційної кризи, зокрема за допомогою роботи із третіми країнами. Це дозволить краще захищати наші кордони, посилити правила прийому біженців»
Президент Франції Канцлер Австрії Себастьян Курц:
«Це була довга дискусія, і в ЄС є як і раніше різні підходи, але я радий, що є багато країн, які наполягають на тому, щоб ми скоротили потоки в Європу. Це не тільки Вишеградська група, але і Нідерланди, Данія, Болгарія, ті, хто виступив за сильний та активний зовнішній кордон. Ми раді, що вперше вдалося передбачити центри висадки мігрантів поза ЄС. Ми довгий час вимагали, щоб такі зони безпеки або центри висадки існували поза Європою, і ця ідея здійснилася та присутня в тексті резолюції»
Канцлер Австрії Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте:
«Відтепер Італія не одна. Встановлюється новий всеосяжний принцип надання прийому і порятунку мігрантів. І визнається головний принцип: будь-хто, що прибуває в Італію, прибуває до Європи»
Прем'єр-міністр Італії Оцінки експертів
Видання Politico вважає результати Саміту обнадійливими, але не без частки скепсису:
Скептично оцінюють результати брюссельського саміту і експерти «Німецької хвилі», натякаючи на тиск популістів і перемогу правих поглядів у ліберальній Європі:
В цілому ж, документи резолюцій містять досить загальні трактування і багато практичних моментів не прописані.
Продовження антиросійських санкцій як демонстрація єдності ЄС
Санкції проти Росії продовжено ще на півроку, до 31 січня 2019. Економічні обмеження проти банківського, фінансового та енергетичного секторів РФ діятимуть через невиконання російською стороною Мінських угод. Про це повідомила Ангела Меркель на підсумковій прес-конференції саміту:
«Ми говорили про санкції, і ми продовжили ці санкції через Мінські угоди та Україну»
канцлер НімеччиниТрадиційну єдність у цьому питанні озвучив і французький лідер Еммануель Макрон. Політик закликає Росію до дотримання Мінська і пояснює санкції заходами безпеки для європейського регіону:
«Європейський Союз не має агресивної політики проти Росії. Вся стратегія полягає у побудові відносин з усіма нашими сусідами. Ми маємо на увазі нашу загальну безпеку, те, що сталося в Україні, і що до цих пір не врегульоване. Як і раніше йдеться про зобов'язання відповідно до умов Мінської угоди. Ми повинні бути послідовними. Якщо стан справ не змінюється з плином часу, ми не можемо ігнорувати принципи та інтереси наших країн-членів. Особливо з огляду на країни Балтії»
Президент Франції У цьому питанні Європа поки що залишається єдиною, незважаючи на бажання окремих країн відмовитися від загальноєвропейської санкційної кампанії. Зберегти цю єдність допомогли в тому числі і поступки, досягнуті щодо міграційної політики блоку.
Як буде втілюватися в життя нова права стратегія Європи з боротьби з нелегалами – можна буде оцінити найближчим часом, за підсумками конфлікту в уряді Меркель. І подальша санкційна підтримка України проти Росії все більше буде залежати від настроїв євроскептиків та правих популістів, що знаходяться при владі в країнах ЄС. А іронія в тому, що розмінною монетою щодо одноголосної підтримки Києва виступає здавалося б далека від України загальноєвропейська проблема міграції.
