Напередодні четвертої річниці підписання Мінських угод Росія скликала позачергове засідання Ради Безпеки ООН, щоб обговорити на міжнародному рівні виконання цього документа.
Яким же розчаруванням обернулася «турбота» росіян про «Мінськ-2», коли Радбез ООН прийняв заяву, що засуджує російське вторгнення в Україну і закликав Кремль припинити підживлювати агресію поставками озброєнь та найманцями. Про підсумки засідання Ради Безпеки ООН щодо Мінських угод – наша спецтема.
Для чого Росія скликала Радбез ООН
Рада Безпеки ООН, куди Росія входить у якості постійного члена, має повноваження як скликати позачергові засідання, так і застосовувати право вето на рішення інституції. РФ є рекордсменом по накладенню вето щодо підсумкових резолюцій Радбезу ООН, включаючи ситуації щодо Сирії та України. Кремль неодноразово звинувачували у зловживанні цим правом і використанні майданчика ООН у своїх інтересах.
Метою проведення позачергової сесії з боку Росії була спроба взяти ініціативу до своїх рук і висловитися по Україні у вигідному руслі напередодні засідання Генеральної Асамблеї ООН, де буде широко розглядатися питання російської агресії проти нашої держави. У Києві цю спробу назвали маневром з відвернення уваги.
Результати дебатів з українського питання на Радбезі ООН стали ще одним розчаруванням для росіян.
Позиція і спростування України
Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко спростував усі заяви РФ і вказав на факти порушення Мінських угод з боку Росії. Зокрема – поставки озброєнь бойовикам, дія регулярної російської армії в зоні окупації, застосування забороненої зброї та неодноразовий зрив обміну полоненими. Росія не припиняє підживлювати свою агресію усіма ресурсами:
У кадрових російських офіцерів, що воювали проти України, є бойовий досвід в Сирії, зазначив Єльченко. В цілому, у розпорядженні РФ близько 88 тисяч військовослужбовців ударної наступальної групи, розташованої уздовж спільного кордону і на ділянках окупованих територіях і тих, що прилягають до Донбасу і Криму.
Світ на стороні України
Міжнародне співтовариство підтримало Україну. Постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Хойсген:
Хойсген вказав на факти офіційного засекречування Кремлем усіх даних про втрати ЗС РФ в період «мирного часу». Що було зроблено в тому числі і для приховування втрат у війні проти України. Росія порушила свої зобов'язання згідно з Будапештським меморандумом і угоду про вільний доступ до вод Азовського моря, підкреслив німецький дипломат.
Він також заявив про готовність Європи підтримати миротворчу місію ООН у тому форматі, як її бачать в Україні та ЄС:
Представник делегації США при ООН Джонатан Коен запевнив Київ на засіданні Радбезу ООН у підтримці і продовженні режиму санкцій проти Москви до повного виконання нею Мінських угод:
Зі спільною заявою на підтримку Києва виступили п'ять країн ЄС, що входять до складу Ради Безпеки ООН – Велика Британія, Франція, Німеччина, Бельгія і Польща:
Помічник Генерального секретаря ООН з політичних питань Мирослав Єнча заявив, що міжнародне співтовариство не вважає конфлікт на Донбасі замороженим:
12 лютого стало відомо про заснування благодійного фонду під егідою ООН для допомоги жителям Донбасу. Помічник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Урсула Мюллер звернулася до країн із закликом приєднуватися до фонду і нагадала, що у 2019 році необхідно зібрати 162 млн доларів для гуманітарної підтримки жителів регіону, які перебувають по обидва боки конфлікту.
***
Поки в Росії змагаються у спробах ідеологізувати абсолютну владу Путіна і пояснити «збирання земель» великими місіонерськими задумами, світове співтовариство продовжує підтримувати Україну у боротьбі проти російської агресії. Чим і стали дебати позачергової сесії Ради Безпеки ООН від 12 лютого.
Очевидним продовженням цієї підтримки буде засідання Генеральної Асамблеї ООН з українського питання, яке пройде 20 лютого. Ймовірно, що Росія продовжуватиме тактику переведення стрілок і заперечення своєї агресії. Києву залишається збирати докази і посилювати дипломатичні канали міжнародної солідарності з Україною.