Київ — один з лідерів у Європі за кількістю підземних переходів. Сама по собі практика будівництва підземних переходів — тоталітарна і автоцентрична. Вона почалася у середині XX століття, коли світові міста масово перебудовувалися з урахуванням пріоритету автомобільного руху. Автомобілістам давали можливість рухатися без зупинок, створюючи безсвітлофорні магістралі, а пішоходів з благими намірами заганяли під землю, щоб тих не збили машини на великій швидкості.
Мабуть, найбільше підземних переходів було побудовано саме в СРСР. І більшість з них — вкрай незручні. Вони не пристосовані для людей з інвалідністю та зниженою мобільністю, в них часто відсутнє освітлення, що робить їх небезпечними. Приклади вдалих рішень підземних переходів можна перерахувати на пальцях однієї руки. Деякі з них не реалізовані, як розв'язка на Львівській площі, деякі — поховані під будівництвом, як площа біля станції «Героїв Дніпра».
Найстрашніший перехід Києва
Фото: КорреспондентЦе пояснюється абсурдним розподілом балансоутримувачів підземних переходів. Деякі знаходяться повністю на балансі метрополітену, і там стежать за освітленням, чистотою і повністю демонтують торгові точки, як недавно було на «Нивках». Деякі — лише частково, це зали безпосередньо перед входом в вестибюль метро.
Левова частка безладу і недоглянутості в переходах Києва пов'язана з масовою передачею їх в оренду в 2010-2011 роках. Тоді міська влада передала практично всі підземні переходи столиці в оренду приватним підприємцям під приводом, що ті стежитимуть за їхнім технічним станом. Звісно, з цього нічого не вийшло. Торгівля лише погіршила стан переходів, городяни через петиції постійно вимагають прибрати торгівлю з них, а підприємці, природно, не бажають з'їжджати.
У 2016-2017 роках підземні переходи знову повернулися на баланс міста, але від цього краще не стало. Ua.News попросив міську владу прокоментувати стан найбільших підземних переходів центральної частини столиці — на Майдані Незалежності та площі Льва Толстого. Побудовані в 1970-х - 1980-х роках, ці переходи тоді здавалися вершиною інженерної думки, але зараз вони схожі на декорації до фільмів про похмуре майбутнє: безхатченки, торгівля дрібничками і квітами, «вихлопи» із закусочних, тіснота і сморід.
«Балансоутримувачем підземних переходів за адресами: площа Льва Толстого і Майдан Незалежності є КП Шляхово-експлуатаційне управління Шевченківського району. На даний час інвестиційний договір з облаштування пішохідних підземних переходів і договір оренди по підземному переходу на Майдані Незалежності постановою суду визнані недійсними, питання щодо відновлення дії договірів зараз знаходяться на судовому розгляді», — зазначили в Київавтодорі.
Повідомляється, що документи по демонтажу тимчасових споруд передані в Департамент міського благоустрою КМДА. У Київавтодорі також додали, що капремонт переходу на площі Льва Толстого на 2018 рік не заплановано. Очевидно, сотням тисяч киян ще не один рік доведеться користуватися захаращеними переходами. Це стосується не тільки площі Льва Толстого і Майдану, а й інших центральних місць — переходів поруч зі станціями метро «Університет», «Політехнічний інститут», «Лук'янівська» та «Шулявська».
Однак звільнення переходів від торгівлі піднімає інше питання — куди йти сотням людей, зайнятих на торгових точках під землею? Всі вони влаштовані неофіційно, і в разі знищення торгових точок будуть просто викинуті на вулицю. Журналісти Ua.News дізналися, чого побоюються працівниці квіткового ряду в переході на Толстого. За їх словами, про демонтаж їхніх торговельних точок вони ще нічого не чули, але можливістю цього, звичайно, стурбовані. За словами жінок, можливо, їм доведеться шукати роботу на ринках. «Влада нам не допоможе», — підсумували торгівки.
Як треба
У Західній і навіть Центральній Європі від підземних переходів щосили позбавляються, замінюючи їх безбар'єрними наземними. Їх закопують або перетворюють на корисні об'єкти, як це зробили в 2016 році у польському Вроцлаві. У переході, побудованому в 1975 році в центрі міста, відкрили бібліотеку. Реконструкція переходу коштувала 13 млн злотих.
Фото: Wroclaw.plКиїв в цьому поки не досяг успіху. Єдине, чим у цьому плані може похвалитися українська столиця — закопування двох виходів з підземного переходу на Хрещатику і відкриття наземних переходів через головну вулицю і прилеглу вулицю Богдана Хмельницького. Київ як і раніше ігнорує європейські тренди, а його тканину розривають магістралі безперервного руху з незручними для більшості городян підземними переходами.
Лев Шевченко
