$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+9° Київ +7° Варшава +16° Вашингтон
Платіжний баланс України: профіцит на мільярд та прогноз

Платіжний баланс України: профіцит на мільярд та прогноз

04 Серпня 2020 12:35

Зведений платіжний баланс України за червень поточного року зведено з профіцитом майже в мільярд доларів (978 млн). Це на 18,5% менше, ніж у червні минулого року (тоді було 1,2 млрд доларів).

Варто зазначити, у другому кварталі 2020 року поточний рахунок зведено з рекордним профіцитом. Такий результат був кращим, ніж очікувалося Нацбанком, через вищу стійкість експорту товарів та глибше у порівнянні з експортом падіння імпорту, у тому числі через тимчасове припинення туризму, повідомляють в НБУ.

Ми вирішили висвітлити фактори, які обумовлюю профіцит платіжного балансу країни, а також обґрунтувати прогноз змін в умовах коронакризи.

Експорт товарів та послуг

Падіння експорту товарів (на 12.1% р/р), є причиною послабленням світової економічної діяльності, вичерпанням запасів окремих зернових та низькими світовими цінами на метали та кукурудзу, було меншим, ніж очікувалося. Значною мірою це зумовлено розширенням можливостей експорту окремих продовольчих товарів на тлі запровадження країнами ЄАЕС експортних обмежень.



Рисунок 1 - Сальдо рахунку поточних операцій, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Відтак постачання  соняшникової олії набули рекордних для цього періоду обсягів, а експорт зернових (пшениці та ячменю) і далі зростав високими темпами. В підсумку 2019/2020 маркетингового року Україна оновила рекорд експорту зернових – 56.7 млн т.



Рисунок 2 – Абсолютна річна зміна обсягів та цін експорту за окремими товарами, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Однак у цілому експорт продовольчих товарів у  другому півріччі поточного року зменшився через швидше у порівнянні з попереднім роком вичерпання запасів кукурудзи та сої (унаслідок більших обсягів їх експорту в попередні періоди), високу конкуренцію на ринку зернових з боку країн Південної Америки та зменшення попиту з боку виробників біопалива. Додатковим фактором падіння експорту кукурудзи було запровадження країнами ЄС антидемпінгового мита на її імпорт.

Падіння експорту металургійної продукції поглибилося внаслідок подальшого звуження зовнішнього попиту та зниження світових цін. Крім того, зростання експорту української залізної руди суттєво сповільнилося внаслідок скорочення попиту з боку європейських металургів, що лише частково було компенсоване нарощуванням поставок дешевшої руди до Китаю. Також тривало скорочення експорту трубної продукції через зменшення інтересу до видобутку енергетичних ресурсів, серед іншого зумовленого низькими світовими цінами на них. Попри подальше нарощування поставок добрив та пластмас експорт продукції хімічної промисловості скоротився через погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури.



Рисунок 3 - Торгівля товарами

Джерело: НБУ.

Експорт продукції машинобудування також зменшився, у тому числі через зменшення зовнішніх замовлень на поставки залізничних вагонів.

Імпорт різко знизився через суттєве звуження внутрішнього попиту та закриття кордонів.

Імпорт товарів та послуг

Падіння імпорту товарів поглибилося (до 27.7% р/р) за широким спектром інвестиційних та споживчих товарів. Суттєво зменшився імпорт продукції машинобудування: наземних транспортних засобів, побутової техніки, промислового обладнання.

Поглибилося падіння імпорту комплектуючих для альтернативної енергетики через невизначеність щодо законодавчого поля для цього виду діяльності. Через послаблення споживчого попиту скоротився імпорт промислових виробів, хоча імпорт продовольчих товарів й надалі зростав.

Імпорт продукції хімпромисловості також зменшився внаслідок нарощування внутрішнього виробництва добрив, нижчих обсягів закупівлі побутової хімії та зниження цін на енергоносії, що є основою проміжного споживання галузі. Через подальше зниження цін поглибилося падіння енергетичного імпорту (майже до 50% р/р), хоча зменшення фізичних обсягів також мало внесок. Наднизькі ціни на нафту стимулювали нарощування обсягів її закупівлі, однак його переважило скорочення закупівлі газу та вугілля.



Рисунок 4 - Абсолютна річна зміна обсягів та цін імпорту за окремими товарами, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Внаслідок карантинних обмежень відбулося закриття кордонів, що призвело до істотного зниження обсягів неформального імпорту товарів, а також мало значний вплив на торгівлю послугами. Призупинення туризму суттєвіше позначилося на імпорті послуг у порівнянні з їх експортом через значно вищу частку «подорожей» у структурі імпорту.



Рисунок 5 - Внески в річну зміну торгівлі послугами, в.п.

Джерело: НБУ.

Також, попри сповільнення, експорт IT-послуг і далі зростав, частково компенсувавши падіння експорту послуг трубопровідного транспорту. У результаті суттєво розширився профіцит торгівлі послугами.

Попри очікуване зниження обсягів переказів, їх падіння (на 15.3% р/р) було меншим, ніж прогнозувалося. Цьому сприяли активніше повернення українських працівників на роботу за кордон та більш стійкий попит на трудових мігрантів у країнах-реципієнтах (зокрема Польщі). Важливим фактором формування значного профіциту поточного рахунку було також скорочення виплат за первинними доходами через формування збитків підприємств з іноземними інвестиціями.

Фактори відпливу капіталу за фінансовим рахунком

Відплив капіталу в II кварталі був сформований державним та реальним секторами. Так, виплати за зовнішніми боргами державного сектору (більше ніж 1 млрд дол.) перевищили надходження другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 500 млн євро. Крім того, широкомасштабний відплив капіталу з країн, ринки яких розвиваються, позначився і на українському ринку: обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів знизився на 14% (0.8 млрд дол.) за квартал.

За реальним сектором зберігався чистий відплив ПІІ через погіршення фінансових результатів підприємств з іноземними інвестиціями. Крім того, через зменшення фінансування неформальної торгівлі та туризму більше валюти залишалося в країні (це означає нарощування зовнішніх активів, що відображається як відплив капіталу за реальним сектором). Водночас за банківським сектором спостерігався приплив капіталу шляхом отримання довгострокових позик та переведення безготівкової валюти в готівкову, що знизило активи сектору.

Зовнішня позиція України

Надходження за поточним рахунком у другому кварталі 2020 року істотно перевищували відплив капіталу. У результаті платіжний баланс було зведено зі значним профіцитом (1.3 млрд дол.). Крім того, у червні Україна отримала перший транш (2.1 млрд дол.) у межах нової програми співпраці з МВФ. Завдяки цьому, попри кризові явища в економіці, міжнародні резерви зросли до 28.5 млрд дол. на кінець червня 2020 року.



Рисунок 6 - Валові міжнародні резерви, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Цього обсягу достатньо для фінансування 4.9 місяця майбутнього імпорту, а за композитним критерієм МВФ резерви сягнули 95% від мінімально необхідного рівня. Проте боргове навантаження залишається значним.

В підсумку варто зазначити, у  другому півріччі 2020 року СЗДУ має сплатити за зовнішніми зобов’язаннями близько 3 млрд дол., а у 2021 році – ще 5 млрд дол. Разом із виплатами за зобов’язаннями перед МВФ загальний обсяг виплат перевищує 10 млрд дол. Попри м’які світові фінансові умови доступ України до міжнародних ринків капіталу визначатиметься спроможністю надалі проводити структурні реформи та реалізовувати виважену макроекономічну політику. Подальша співпраця з міжнародними партнерами не лише забезпечить надходження необхідних фінансових ресурсів у цей період, а й полегшить доступ до міжнародних ринків капіталу, наголошують в НБУ.