Платіжний баланс України: сальдо та чинники валютного курсу

Платіжний баланс України: сальдо та чинники валютного курсу

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Відновлення світової економіки у вересні 2021 року уповільнилося через посилені карантинні заходи в окремих країнах унаслідок збільшення захворюваності. Однак ціни на нафту виросли, що стало наслідком істотного зниження запасів у США і скорочення видобутку в Мексиканській затоці.

Ціни на природний газ на європейських ринках сягнули рекордних рівнів. Причиною цього стало зменшення обсягів постачання країни-агресора через невизначеність щодо запуску газопроводу «Північний потік 2» та низьких запасів ПСГ Європи.

Ціни на сталь коливалися у вузьких межах цінового діапазону. Послаблення попиту через карантинні заходи в окремих країнах компенсувало різке зменшення виробництва сталі в Китаї. Останнє також було вагомою причиною здешевлення залізної руди. Ціни на зернові коливалися несуттєво. На світових фінансових ринках інтерес до ризикових активів зменшився через занепокоєність інвесторів проблемами китайського ринку нерухомості, посилення монетарної політики Федрезерву і сповільненням глобального відновлення, що обумовило послаблення більшості валют країн щодо долара США.

Ми вирішили висвітлити ключові фактори, що вплинули на платіжний баланс та позначилися на валютному курсі у вересні.

Платіжний баланс

Сальдо поточного рахунку в серпні повернулося до профіциту (0.2 млрд дол.) завдяки суттєвому звуженню дефіциту торгівлі товарами..

Про це повідомляє Нацбанк у макроекономічному та монетарному огляді. Так, надходження нового врожаю пшениці та ячменю на тлі високих цін на них забезпечило рекордні вартісні обсяги експорту зернових та зростання експорту товарів у цілому (51.8% р/р). Водночас нарощування експорту стримувалося вичікувальною позицією агроекспортерів щодо подальшого зростання світових цін. Крім того, незначно скоротилися постачання продукції гірничо-металургійних комбінатів (ГМК), у тому числі через посилення конкуренції на світовому ринку.

Зростання імпорту товарів прискорилося (до 40.5% р/р) шляхом як подальшого подорожчання, так і нарощування закупівель енергоносіїв, зокрема природного газу та нафтопродуктів. Водночас збільшення імпорту продукції машинобудування дещо сповільнилося внаслідок зменшення легкових автомобілів та окремого промислового обладнання, ймовірно, через обмежену пропозицію на тлі дефіциту напівпровідників у світі.

Таблиця 1 – Основні показники зовнішнього сектору

 

Джерело: НБУ.

За фінансовим рахунком незначний відплив капіталу (0.1 млрд дол.) був згенерований державним сектором. Це пояснювалося подальшим виходом нерезидентів із гривневих державних цінних паперів на тлі глобального послаблення інтересу інвесторів до ризикових активів через невизначеність щодо згортання програм кількісного пом’якшення Федеральною резервною системою США.

Рисунок 1 – Рахунок поточних операцій, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Відплив за державним сектором був частково компенсований припливом капіталу до приватного сектору, зокрема зростанням прямих іноземних інвестицій, значною мірою коштом реінвестованих доходів, що перевищило нарощування готівки поза банками.

Рисунок 2 – Валові міжнародні резерви, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Попри незначне додатне сальдо платіжного балансу, завдяки надходженням від глобального розподілу СПЗ міжнародні резерви України зросли до дев’ятирічного максимуму – 31.6 млрд дол. Це забезпечує фінансування 4.4 місяця майбутнього імпорту.

Монетарні умови та фінансові ринки

У вересні Правління НБУ прийняло рішення підвищити облікову ставку на 0.5 в. п. (до 8.5%) і згорнути антикризові монетарні заходи з початку IV кварталу 2021 року.

Це сприятиме утриманню під контролем інфляційних очікувань та поверненню інфляції до цілі 5% у 2022 році. Індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA зріс, проте лишався близько нижньої межі в коридорі ставок Нацбанку через збереження значного профіциту ліквідності банківської системи. Також зросла дохідність гривневих ОВДП під час первинного розміщення.

У серпні ставки за гривневими банківськими продуктами для нефінансових корпорацій повільно зростали, реагуючи на посилення монетарної політики. Водночас середньозважені ставки за операціями з домогосподарствами практично не змінилися.

Упродовж вересня на валютному ринку переважав ревальваційний тиск попри зменшення вкладень нерезидентів у ОВДП. Основними продавцями іноземної валюти були підприємства АПК, гірничо-металургійного комплексу та великі державні компанії.

Рисунок 3 – Середньоденна купівля-продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти клієнтами# та інтервенції НБУ, млн дол.

Джерело: НБУ.

За результатами вересня додатне сальдо інтервенцій НБУ становило 140 млн дол. США (з початку року – 1.5 млрд дол. США).

В підсумку варто зазначити особливих змін на валютному ринку цього тижня не відбулося, а зменшення продажу валюти експортерами після отримання відшкодування ПДВ компенсувалося нерезидентами, що минулого тижня дещо змінили ставлення до гривневих активів. Тому курс гривні балансував в діапазоні 26.5-27.0 грн/дол.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!