У третьому кварталі 2020 року профіцит поточного рахунку зберігся. Він був забезпечений меншим дефіцитом торгівлі товарами у порівнянні з торішніми показниками та високим профіцитом торгівлі послугами. Проте він зменшився у порівнянні з попередніми кварталами через відновлення імпорту, тоді як нарощування експорту стримувалося нижчим урожаєм с/г культур.
Проте у вересні поточний рахунок зведено з дефіцитом (0.2 млрд. дол) через планові виплати з обслуговування реструктуризованих ОЗДП та розширення дефіциту торгівлі товарами. Про це повідомив НБУ в макроекономічному та монетарному огляді за жовтень 2020 року.
Експорт товарів
Як очікували прогнозисти, зокрема НБУ, у третьому кварталі 2020 року падіння експорту товарів сповільнилося (до 5.7% р/р) завдяки поступовій активізації глобальної економіки. Основним його драйвером було швидше у порівнянні з іншими країнами відновлення внутрішнього попиту в Китаї.
Так, слабкий попит з боку європейських країн був компенсований збільшенням попиту з боку Китаю, завдяки чому в III кварталі збільшилися фізичні обсяги експорту чорних металів, залізних руд, ячменю. Крім того, значне зниження цін на природний газ сприяло зростанню конкурентоспроможності, а відповідно збільшенню виробництва та експорту продукції української хімічної промисловості, зокрема добрив та аміаку.
Рисунок 1 - Сальдо рахунку поточних операцій, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Поступове відновлення попиту з боку країн Євросоюзу підтримало зростання експорту промислових виробів та продукції деревообробної промисловості.
Експорт продукції машинобудування був на рівні торішніх показників: постачання окремого електричного обладнання та разові поставки авіаційної техніки компенсували скорочення замовлень залізничних вагонів та комплектуючих до них. Водночас відновлення експорту товарів стримувалося як нижчим урожаєм 2020 року, так і меншими запасами окремих сільськогосподарських культур унаслідок інтенсивного їх експорту в попередні періоди.
Рисунок 2 - Торгівля товарами
Джерело: НБУ.
Так, через менші обсяги поставок кукурудзи тривало скорочення експорту зернових, хоча фізичні обсяги експорту пшениці та ячменю, попри менший урожай, залишалися на минулорічному рівні завдяки високому зовнішньому попиту.
Рисунок 3 - Абсолютна річна зміна цін та обсягів експорту за окремими* товарами, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Нижчий урожай ріпаку та сої у 2020 році зумовив зниження експорту насіння олійних культур, а вичерпання запасів соняшника призвело до сповільнення зростання експорту олії.
Імпорт товарів
Скорочення імпорту товарів у третьому кварталі поточного року очікувано сповільнилося (до 17.9% р/р) шляхом поступового розширення як споживчого, так й інвестиційного внутрішнього попиту. Зокрема відновилося зростання імпорту легкових та вантажних автомобілів, запчастин до них та окремого промислового обладнання.
Однак відновлення зростання імпорту продукції машинобудування, як і раніше, стримувалося нижчими закупівлями електроенергетичного обладнання. Так, скорочення інвестицій в альтернативну енергетику призвело до поглиблення падіння імпорту відповідного устаткування. Крім того, через перегляд енергобалансу зменшилися закупівлі ядерного палива для українських АЕС.
Рисунок 4 - Неенергетичний імпорт та окремі індикатори внутрішнього попиту
Джерело: НБУ.
Поступове поліпшення споживчих настроїв населення та пожвавлення споживання забезпечило прискорення зростання імпорту продовольчих товарів, окремої побутової техніки та сповільнення падіння інших груп споживчого імпорту.
Водночас повільне відновлення імпорту окремих споживчих товарів, зокрема одягу та взуття, може свідчити про зміну споживчої поведінки унаслідок змін умов праці, зокрема поширення віддаленого режиму роботи.
Рисунок 5 - Абсолютна річна зміна імпорту енергоносіїв, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Імпорт енергоносіїв продовжував скорочуватися високими темпами: зростання світових цін у порівнянні з попередніми кварталами було нівельовано зменшенням їх закупівель. Так, фізичні обсяги імпорту природного газу скоротилися на тлі рекордних запасів у підземних сховищах, також знизилися закупівлі вугілля.
Експорт та імпорт послуг
Послаблення карантинних обмежень у світі та поступове відкриття кордонів, передусім скасування обмежень на поїздки за популярними серед українців напрямками закордонного туризму (Туреччина, Єгипет, Туніс тощо), зумовило сповільнення падіння імпорту послуг у третьому кварталі. Утім, він залишався суттєво нижчим, ніж торік (на 38.1%), у тому числі через збереження обмежень на в’їзд за низкою інших напрямків (зокрема до країн ЄС).
Рисунок 6 - Внески в річну зміну торгівлі послугами, в.п.
Джерело: НБУ.
Поступове розширення зовнішнього попиту сприяло сповільненню падіння експорту послуг (до 16.7% р/р). На тлі збільшення кількості замовлень з боку ЄС відновилося зростання експорту толінгових послуг, стійкими темпами зростав експорт ІТ-послуг.
Однак поліпшення показників експорту послуг було стриманим через практично відсутній туризм в Україну, подальше падіння експорту послуг повітряного та трубопровідного транспорту. У третьому кварталі рахунок первинних доходів було зведено з профіцитом через зменшення обсягу виплат реінвестованих доходів порівняно як з попереднім кварталом, так і з минулим роком.
Одним з факторів відхилення від прогнозних значень був перегляд даних щодо реінвестованих доходів у II кварталі та відповідна корекція даних за III квартал 2020 року.
В підсумку варто зазначити, стійкість українського експорту до кризових явищ зумовлена значною часткою продовольчих товарів у структурі експорту, попит на які є нееластичним. Позитивним фактором стійкості стало оперативне реагування українських експортерів на вікно можливостей та несинхронне до іншого світу відновленням економіки Китаю в постпандемічний період. Водночас у довгостроковому періоді реалізація експортного потенціалу України, як і раніше, потребує підвищення конкурентоспроможності експорту шляхом збільшення в його структурі ролі високотехнологічних товарів, зазначають в НБУ.
