Платіжний баланс України: зовнішньоторговельні умови та валютний курс
Валютний виторг у листопаді здебільшого забезпечували експортери підприємств аграрного сектору та ГМК. Утім обстановка на світовому ринку сталі в листопаді залишалася складною: ціни на сталь і залізорудну сировину знижувалися, попит, як і раніше, був невисоким, витрати зростали. І перспективи до кінця року є, скоріше, негативними. Основні причини такої ситуації пов’язані з продовженням пандемії, а також з ринковою кон’юнктурою в Китаї.
Погіршення ситуації, зумовлене поширенням нового штаму коронавірусу, а також посилення викликів безпеки на тлі збільшення військ країни-агресора на кордоні, вплинули на активність нерезидентів на борговому ринку.
Ми вирішили висвітлити формування платіжного балансу в Україні та ключових факторів впливу на монетарні умови та фінансові ринки.
Платіжний баланс України
У жовтні за поточним рахунком сформувався незначний профіцит (0.1 млрд дол.), попри розширення дефіциту торгівлі товарами порівняно як із вереснем, так і в річному вимірі.
Останнє зумовлене значним сповільненням зростання експорту товарів (до 38.8% р/р). Так нарощування експорту продукції ГМК пригальмувало через проведення ремонтних робіт на кількох металургійних заводах і подальше зниження цін на залізну руду.
Крім того, сповільнилося зростання експорту продовольчих товарів на тлі повільніших темпів збирання кукурудзи та соняшнику. Зростання імпорту товарів також сповільнилося (до 36.4% р/р), хоч і не так суттєво, як експорту.
Пригальмував передусім неенергетичний імпорт: посилення карантинних обмежень стримувало закупівлі споживчих товарів, а глобальний дефіцит напівпровідників – продукції машинобудування. Водночас високими темпами тривало зростання імпорту енергоносіїв на тлі подальшого їх подорожчання. Крім того, збільшилися обсяги закупівель вугілля через низькі його запаси.
За фінансовим рахунком приватний та державний сектори згенерували чистий приплив капіталу (1 млрд дол.). Надходження до державного сектору були забезпечені макрофінансовою допомогою від Євросоюзу, а до приватного сектору – зниженням активів банків, насамперед унаслідок продажу ними валюти на міжбанківському ринку.
Водночас відчутно скоротилися надходження прямих іноземних інвестицій (ПІІ) через менший обсяг реінвестованих доходів унаслідок значних виплат дивідендів.
Таблиця 1 - Основні показники зовнішнього сектору
Джерело: НБУ.
Отриманий у жовтні профіцит платіжного балансу (1.1 млрд дол.) сприяв нарощуванню міжнародних резервів України до 29.7 млрд дол., що достатньо для фінансування 3.9 місяця майбутнього імпорту.
Фінансові ринки та валютний курс
Український індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA в листопаді перебував біля нижньої межі в коридорі ставок Нацбанку через збереження значного профіциту ліквідності банківської системи. Натомість дещо зросла дохідність гривневих ОВДП під час первинного розміщення, передусім за «короткими» паперами, що пояснюється потребами уряду у фінансуванні наприкінці року.
У жовтні 2021 року гривневі ставки за окремими банківськими продуктами повільно зростали, поступово реагуючи на посилення Нацбанку монетарної політики. Банки продовжили активно нарощувати свої кредитні та депозитні портфелі.
Таблиця 2 – Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку, млн грн
Джерело: НБУ.
Варто зазначати, ситуація на валютному ринку у листопаді різко змінювалася. Так, упродовж першої половини місяця гривня зміцнювалася, адже пропозиція іноземної валюти значно перевищувала попит на неї.
Головними джерелами постачання іноземної валюти у відповідний період були експортний виторг підприємств АПК і ГМК, а також кошти, що надійшли від нерезидентів.
Крім того, позначалися й позитивні очікування щодо подальшого прогресу у співпраці з МВФ після досягнутих домовленостей на рівні персоналу в жовтні.
Нацбанк викуповував надлишкову іноземну валюту на ринку, поповнюючи міжнародні резерви. Натомість у другій половині листопада гривня послабилася через значне зростання попиту на іноземну валюту з боку енергетичних компаній та психологічні чинники, зумовлені геополітичними ризиками, зокрема накопичення військ РФ на кордоні з Україною. У результаті за листопад офіційний обмінний курс гривні до долара девальвував на 3.2% у порівнянні з кінцем жовтня, проте в середньому за місяць його знецінення було значно помірнішим (0.3%). Попри значні продажі іноземної валюти для згладжування надмірних курсових коливань сальдо інтервенцій Нацбанку в листопаді залишилося додатним – близько 0.4 млрд дол.