Платіжний баланс: зовнішньоекономічні фактори валютного ринку

Платіжний баланс: зовнішньоекономічні фактори валютного ринку

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Світова економіка швидко відновлюється після рецесії, спричиненої коронакризою. Консенсус прогноз Bloomberg передбачає, що світовий ВВП перевищить допандемічний рівень в підсумку цього року.

Відкладений попит, який реалізувався на тлі відновлення великих економік спричинив небувалий попит, який суттєво змінив цінову кон’юнктуру сировинних ринків. ВВП низки великих економік, таких як Китай, Південна Корея, США та Бразилія, вже піднявся вище від своїх допандемічних значень, а більшості інших економік лише на 0-2% нижче, йдеться в огляді аналітиків ICU.

Тенденції на зовнішніх ринках та внутрішній попит позначилися на платіжному балансу України, що  впливало на стан валютного ринку України.

Платіжний баланс

У листопаді сформувався дефіцит поточного рахунку (0.4 млрд дол.) унаслідок суттєвого розширення від’ємного сальдо торгівлі товарами порівняно як з попередніми місяцями, так і листопадом минулого року.

Про це повідомляє Нацбанк. Так зростання імпорту значно прискорилося (до 47.6% р/р) та перевищило зростання експорту (45.5% р/р), насамперед внаслідок неенергетичної складової. Зокрема збільшилися закупівлі продукції машинобудування інвестиційного призначення, а динаміка імпорту хімічної продукції визначалася суттєвим зростанням вартості добрив та пластмас. Імпорт енергоносіїв залишався значним унаслідок подальшого їх подорожчання та рекордних закупівель нафтопродуктів. Зростання експорту товарів також прискорилося завдяки рекордним поставкам зернових культур. Проте воно стримувалося звуженням зовнішнього попиту на продукцію ГМК.

Таблиця 1 –  Показники зовнішнього сектору

 

Джерело: НБУ.

За фінансовим рахунком тривав приплив капіталу, згенерований насамперед приватним сектором. Так реальний сектор залучав капітал внаслідок випуску зелених єврооблігацій НЕК «Укренерго» (825 млн дол.) та зростання заборгованості за торговими кредитами. Водночас приплив ПІІ до приватного сектору продовжив знижуватися через нижчі надходження реінвестованих доходів на тлі значних виплат дивідендів.

Приплив капіталу за фінансовим рахунком перевищив дефіцит поточного рахунку. Це разом з надходженням траншу від МВФ дало змогу наростити міжнародні резерви до 30.5 млрд дол. станом на кінець листопада, що достатньо для фінансування 4 місяців майбутнього імпорту.

Монетарні умови та фінансові ринки

У грудні Нацбанк підвищив облікову ставку на 0.5 в. п. – до 9.0%. Рішення зумовлювалося необхідністю нівелювання додаткових проінфляційних ризиків і поліпшення інфляційних очікувань, що сприятиме поступовому зниженню інфляції до цілі.

На кредитному ринку ставки за позиками не мали чіткої траєкторії. Середньозважена вартість кредитів для домогосподарствам суттєво зменшилася через значні обсяги акційних кредитів, виданих одним із державних банків. Натомість середньозважені ставки за кредитами нефінансовим корпораціям залишилася на рівні попереднього місяця. Банки й надалі активно нарощували свої кредитні та депозитні портфелі.

Індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA також зріс, але залишився близько нижньої межі в коридорі ставок НБУ через збереження значного обсягу ліквідності банківської системи. Зросла і дохідність гривневих ОВДП під час первинного розміщення, відображаючи потреби уряду у фінансуванні наприкінці року.

Це дозволило Мінфіну залучити значний обсяг коштів, в т. ч. і внаслідок попиту з боку нерезидентів. У листопаді банки підвищили ставки за гривневими депозитами, поступово реагуючи на попередні рішення Нацбанку з посилення монетарної політики.

Минулого вівторка Мінфін підвищив ставки за ОВДП на 5-50 б.п., реагуючи на запити учасників розміщення, що було першим після підвищення облікової ставки Нацбанку. Очікується, що відсоткові ставки можуть зрости й надалі.

Попит на аукціоні минулого тижня був не дуже великим, адже частина інвесторів могла відкласти участь у первинних розміщеннях до того, як Міністерство відреагує на підвищення облікової ставки. Тому до бюджету було залучено 10.8 млрд грн, з яких 5.8 млрд – через гривневі ОВДП. Загалом зберігається тенденція до переважання попиту на короткострокові гривневі папери, але й довші інструменти отримують суттєвий попит, зазначають в ICU.

Утім, дохідності українських єврооблігацій зросли, адже інвестори досить обережно ставляться до інформації щодо можливої агресії РФ та подальшого розвитку ситуації після переговорів президентів США та РФ. Тому, оцінюючи пропозиції країни-агресора щодо розширення НАТО, інвестори збили ціни на єврооблігації до 90-103 та штовхнули доходності до 7.7-9.2%.

Аналітики  ICU зазначають, що нерезиденти продовжують обережно купувати ОВДП, вважаючи, що поточний рівень курсу та відсоткових ставок достатні для розміщення у гривневі активи. Проте щодо активізації цієї категорії інвесторів, напевно, про це говорити зарано. Загальний інформаційний фон про безпекову ситуацію залишається негативним, штовхаючи всі дохідності українських паперів догори, і цього тижня коливання триватимуть. У гривневі активи нерезиденти можуть знову зайти в невеликому обсязі, адже поточний курс гривні вже більш привабливий, ніж в листопаді, зазначають  аналітики.

Таблиця 2 – Ключові показники монетарного сектору на відповідні дати 2021 року

 

Джерело: НБУ.

У грудні валютний ринок був переважно збалансований, зазначають в Нацбанку.  Цьому сприяло збільшення надходжень експортного виторгу, зокрема підприємств АПК, й чиста пропозиція готівкової іноземної валюти. Утім, збереження геополітичної напруги негативно позначалося на настроях учасників ринку. Протягом місяця Нацбанк для згладжування надмірних коливань на ринку виходив як з продажем, так і з купівлею іноземної валюти. Обсяги продажів були порівняно більшими та сформували від’ємне сальдо інтервенцій НБУ (0.2 млрд. дол. США).

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!