Вартісним вираженням масштабів, структури та характеру зовнішньоекономічних операцій країни та її участі у світовому господарстві є платіжний баланс (balance of payments) – співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, та сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду.
У 2018 році Платіжний баланс України зведено з профіцитом 2,9 млрд дол. США, за попередніми даними. Позитивне сальдо платіжного балансу фіксується четвертий рік поспіль. Основною причиною успіху є значний приплив капіталу за фінансовим рахунком: отриманню офіційного фінансування від міжнародних партнерів і залученням на зовнішніх ринках - у жовтні уряд розмістив суверенні єврооблігації на 2 млрд дол.
Сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура впродовж більшої частини року та високий урожай зернових і олійних культур 2018 року підтримували зростання експорту товарів, проте у звітному році дефіцит поточного рахунку збільшився до 4,7 млрд дол. США через розширення дефіциту торгівлі товарами. Основною причиною проблем використання сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, та потенціалу зростання експорту, були ускладнення перевезень в Азовському морі та проведення ремонтів на окремих підприємствах . У свою чергу, стійкий внутрішній попит та високі ціни на енергоносії зумовили вищі темпи зростання імпорту товарів порівняно з експортом.
Експорт товарів за рік збільшився на 9.2% (у 2017 році – на 18.3%) і становив 43.3 млрд дол. США. Обсяги експорту зросли за всіма основними групами товарів:
- чорними та кольоровими металами – на 15.3% (у 2017 році – на 22.1%);
- продовольчими товарами – на 4.8% (у 2017 році – на 16.3%);
- мінеральними продуктами (у т. ч. руди) – на 10.4% (у 2017 році – на 47.1%);
- продукцією хімічної промисловості – на 16.0% (у 2017 році – на 12.0%);
- деревиною та виробами з неї – на 19.4% (у 2017 році – на 9.0%);
- продукцією машинобудування – на 4.1% (у 2017 році – на 4.2%).
Імпорт товарів за рік зріс на 14.0% (у 2017 році – на 21.9%), його обсяги становили 56.3 млрд дол. США. Енергетичний імпорт збільшився на 15.0%, а неенергетичний - на 13.7%. Зокрема зріс імпорт:
- продукції машинобудування – на 17.8% (у 2017 році – на 31.0%);
- продукції хімічної промисловості – на 8.9% (у 2017 році – на 15.4%);
- продовольчих товарів – на 17.6% (у 2017 році – на 10.3%);
Зазначимо, що за рахунок послуг ІТ-сектора, переробки давальницької сировини та надання послуг у сфері туризму у 2018 році збільшився обсяг експорту послуг (на 10,6%). Зростання імпорту послуг було дещо повільнішим (8,0%) та забезпечувалося збільшенням витрат подорожуючих за кордон українців та вищим попитом на транспортні та інші ділові послуги. У результаті профіцит торгівлі послугами збільшився до 1,5 млрд дол. США.
За результатами року переважав приплив приватного сектору, проте наприкінці року значно збільшилася роль державного сектору. Як зазначили вище, в кінці року Уряд розмістив єврооблігації на 2 млрд дол. США і залучив фінансування від Світового банку та ЄС на загальну суму в 1 млрд дол. США в еквіваленті. Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком відповідно зріс до 7,5 млрд дол. США (порівняно з 5 млрд дол. США у 2017 році).
Чисті надходження прямих іноземних інвестицій в Україну склали 2,4 млрд дол. США (2,6 млрд дол. США у 2017 році). Зокрема, більше половини ПІІ – 58% або 1,4 млрд дол США – були спрямовані у реальний сектор економіки.
Інвестиції у фінансовий сектор склали 42% від загального обсягу, з них майже половина – операції банківського сектору з переоформлення боргу в статутний капітал.
У підсумку зазначимо, що за 2018 рік зведений платіжний баланс сформувався з профіцитом 2.9 млрд дол. США (у 2017 році – 2.6 млрд дол. США). Чисте погашення заборгованості перед МВФ становило 716 млн дол. США. У грудні 2018 року профіцит зведеного платіжного балансу становив 1.8 млрд дол. США. Надходження коштів за першим траншем від МВФ в рамках нової програми співпраці Stand-By становило 1.4 млрд дол. США (в еквіваленті).
Формування профіциту зведеного балансу зумовило зростання міжнародних резервів до 20.8 млрд дол. США, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3.4 місяця.
Нагадаємо, 2019 рік – рік рекордних виплат за зовнішніми боргами України. Валютна структура державного та гарантованого державою боргу не зазнала змін – питома вага запозичень в іноземних валютах становить близько 70%. Наявна валютна структура державного боргу посилює вразливість фінансової системи України до валютних шоків, а з урахуванням тенденції укріплення долара відносно до інших валют загрожує збільшенням витрат на обслуговування боргових зобов’язань. Існує валютний ризик ураховуючи, що майже дві третини боргових зобов’язань номіновані в іноземній валюті, девальвація гривні може ускладнити погашення й обслуговування державного боргу.
Отже, успіх зовнішньоекономічних операцій країни НБУ буде закріплювати ефективною реалізацією політики валютних інтервенцій для забезпечення плаваючого валютного курсу, а також присутністю на валютному ринку з метою накопичення міжнародних резервів, згладжування функціонування валютного ринку та підтримання трансмісії ключової процентної ставки.
