Платіжний баланс країни - це результат, перш за все, торговельного обміну товарами, послугами і капіталом між певною країною і навколишнім світом. По суті, це балансовий звіт, в якому фіксуються, з одного боку, зовнішні надходження, з іншого - платежі країни за кордон протягом певного періоду (здійснені урядом, банками, державними і приватними компаніями, громадянами та ін.). Він є важливим показником, що дозволяє передбачити ступінь можливої участі країни в світовій торгівлі, міжнародних економічних зв’язках, встановити її платоспроможність.
У серпні 2018 року платіжний баланс зведено з незначним профіцитом - 27 млн дол. США.
Як повідомляє регулятор, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в серпні порівняно з липнем зменшився до 601 млн дол. США завдяки скороченню дефіциту торгівлі товарами. Цьому сприяло насамперед істотне уповільнення річних темпів зростання імпорту товарів, яке було більш суттєвим порівняно з уповільненням зростання експорту.
У січні – серпні дефіцит поточного рахунку становив 2,1 млрд дол. США. За аналогічний період минулого року дефіцит становив 833 млрд дол. США.
Обсяги експорту товарів у серпні зросли на 10,5% до 3.7 млрд дол. США. Незначне уповільнення зростання експорту порівняно з липнем було зумовлене насамперед скороченням обсягів металургійного виробництва та складнощами з вантажними перевезеннями Азовським морем. Унаслідок цього зростання експорту металургійної продукції сповільнилося до 11,2% р/р. Водночас експорт продовольчих товарів збільшився на 6,3% р/р та сягнув рекордного для серпня значення завдяки зростанню світових цін на пшеницю та більшим обсягам зібраного врожаю олійних культур.
У цілому за січень – серпень експорт зріс на 11,6% порівняно з відповідним періодом минулого року, до 28,2 млрд дол. США.
Обсяги імпорту товарів у серпні становили майже 5 млрд дол. США, проте його зростання істотно сповільнилося (до 17,4% у річному вимірі). Зниження темпів зростання відбулося насамперед за рахунок імпорту енергоносіїв та продукції хімічної промисловості. Так зростання енергетичного імпорту уповільнилося до 19,9% р/р унаслідок скорочення закупівель вугілля та нафтопродуктів. Зменшення імпорту фармацевтичних виробів було основним фактором уповільнення зростання імпорту хімічної продукції (до 5% р/р). Натомість високий внутрішній попит зумовлював збереження високих темпів зростання імпорту продукції машинобудування (20,5% р/р), промислових виробів (36,4% р/р) та продовольчих товарів (13,1% р/р).
У цілому за січень – серпень, порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт зріс на 15,3% до 35,4 млрд дол. США.
Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у серпні становив 625 млн дол. США (у серпні минулого року – 142 млн дол. США). На відміну від попередніх місяців він головним чином був забезпечений державним сектором завдяки розміщенню урядом облігацій зовнішньої державної позики. Як результат, чисті зобов'язання сектору загального державного управління зросли на 0,6 млрд дол. США, тоді як зовнішня позиція приватного сектору практично не змінилася.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у серпні становив 176 млн дол. США, з яких 40% були спрямовані до реального сектору у формі інвестицій в акціонерний капітал. Загалом, за січень – серпень цього року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 1,4 млрд дол. США (29% з яких становили операції переоформлення боргу в статутний капітал).
У цілому за січень ‒ серпень 2018 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 2,2 млрд дол. США (за вісім місяців 2017 року – 2,1 млрд дол. США).
Платіжний баланс у серпні зведено з профіцитом на рівні 27 млн дол. США. Міжнародні резерви на початок вересня - 17,2 млрд дол. США.
Отже, позитивне сальдо платіжного балансу в загальному значенні означає, що спостерігається приплив іноземної валюти в країну і збільшення її валютних резервів. У разі негативного сальдо національний банк змушений скорочувати резерви іноземної валюти. Країна не може протягом тривалого часу витрачати на придбання іноземних товарів, послуг і активів більше коштів, ніж отримано виручки від реалізації власних товарів, послуг і активів.
При позитивному (активному) платіжному балансі курси іноземних валют усередині країни падають, а курс національної грошової одиниці підвищується. Зворотне відбувається у випадку, коли країна має негативний (пасивний) платіжний баланс. Вважається, що різке збільшення позитивного сальдо може стимулювати інфляцію, а різке збільшення негативного сальдо може викликати зниження обмінного курсу національної валюти.
На валютному ринку України ситуація впродовж вересня відповідно стабілізувалася, у тому числі завдяки послабленню попиту, передусім ажіотажного, на іноземну валюту. Зокрема на готівковому ринку відновився чистий продаж іноземної валюти населенням. НБУ зберігав свою присутність на міжбанківському валютному ринку з метою послаблення волатильності обмінного курсу, яка втім була істотно меншою, ніж у серпні.
