$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+12° Київ +8° Варшава +23° Вашингтон

Перемога чи зрада: що не так з Держбюджетом

Діденко Сергій 23 Листопада 2021 23:06
Перемога чи зрада: що не так з Держбюджетом

План доходів загального фонду державного бюджету на січень-вересень, з урахуванням внесених змін, перевиконаний на 28,6 млрд грн, або 3,8%. Утім, видатки держбюджету у січні-вересні 2021 року становили 68% плану на рік, йдеться в повідомленні Мінфіну.

Водночас, видатки, які забезпечують зростання інвестицій через реалізацію державної програми «Велике будівництво», зокрема фінансування придбання обладнання, капітальний ремонт, реконструкцію та будівництво проведені лише в обсязі 38% запланованих на 2021 рік.

Про це повідомляє Рахункова палата. Це обумовлює ризики невиконання плану видатків до кінця  поточного року, неефективного управління коштами держбюджету, зростання заборгованості.

Окрім цього, в результаті неефективного управління бюджетними коштами, що було виявлено аудиторською перевіркою відомства, стримується розвиток спроможності стаціонарних медичних закладів Донеччини.

Ми вирішили висвітлити підсумки держбюджету поточного року, а також проблеми виконання програм, які обумовлюють ризики ефективного використання бюджетних коштів.

Держбюджет 2021: видатки на будівництво становили лише 38% плану

У вересні держбюджет виконано з дефіцитом, який сягнув 29.8 млрд грн. Зростання видатків прискорилося до 13.9% р/р насамперед внаслідок збільшення витрат на дорожнє господарство та інші капітальні проєкти, культуру та спорт, охорону здоров’я.

Утім, варто зазначити, видатки держбюджету у січні-вересні 2021 року становили 68% плану на рік. При цьому на придбання обладнання, капітальний ремонт, реконструкцію та будівництво проведені 38% запланованих на рік видатків, йдеться в повідомленні Рахункової палати.

Доходи й надалі зростали високими темпами — на 36% р/р завдячуючи нарощуванню імпорту, зокрема енергетичного, та високим цінам на природні ресурси.

Таблиця 1 - Основні показники Державного бюджету України

 

Джерело: НБУ.

Варто зазначити, за січень-вересень внаслідок ревальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано зовнішній борг України, загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу зменшився на 4% - до 2 трлн 446 млрд гривень.

Дефіцит і боргові виплати вересня, на який припадали пікові виплати за зовнішніми зобов’язаннями, профінансовано переважно коштом раніше накопичених ресурсів та використання частини коштів від загального розподілу Спеціальних прав запозичення (СПЗ) (special drawing rights, SDR) МВФ.

Попри дефіцит бюджетів усіх рівнів у вересні, за підсумками січня-вересня зберігся помірний кумулятивний профіцит зведеного бюджету.



Рисунок 1 - Динаміка показників бюджету (помісячно)

Джерело: Мінфін.

Слід зауважити, майже дві третини фінансування на придбання обладнання, капітальний ремонт, реконструкцію та будівництво повинні будуть використані в останні місяці року. Відтак створені реальні передумови матеріалізації ризиків невиконання плану видатків до завершення року, а також неефективного управління коштами держбюджету й зростання заборгованості.

Водночас, як бачимо з даних таблиці та рисунку, план доходів загального фонду державного бюджету на січень-вересень, з урахуванням внесених змін, перевиконаний на 28,6 млрд грн, або 3,8%. Передусім, це відбулося внаслідок перевиконання плану надходжень зі сплати ПДВ, рентної плати за користування надрами, та акцизу із ввезених на територію України товарів (імпорту).

Також варто зазначити,  видатки держбюджету на надання трансфертів місцевим бюджетам менші плану на 6 млрд грн, або 4,7%. Відтак, згідно з повідомленням Рахункової палати, за трьома бюджетними програмами обсягом 1 млрд грн не розпочато перерахування субвенцій, за вісьмома бюджетними програмами видатки на надання субвенцій менші плану на 5 млрд грн, або 5,9%.

Причина – вже традиційне зволікання з ухваленням рішень щодо затвердження порядків і умов надання та розподілів деяких субвенцій, що посилює ризики невикористання коштів у запланованих обсягах до кінця поточного року.

Неефективне управління погіршує доступ до належного медичного обслуговування

Неефективне управління стримує розвиток спроможності стаціонарних медичних закладів Донеччини попри виділення на їх розбудову значних бюджетних асигнувань.

Про це повідомила Рахункова палата. Упродовж 2016-2020 років на розвиток відповідної мережі медзакладів коштом різних джерел фінансування використали понад 3,5 млрд грн капітальних інвестицій. Однак у медзакладах досі відсутній необхідний ліжковий фонд, пацієнтів розміщують у коридорах та холах, черги на госпіталізацію не зменшуються. Приміщення стаціонарних відділень занедбані, більшість медичного обладнання зношене, а певна частина взагалі не використовується, зазначають в Рахунковій палаті. Відтак пацієнти не отримують якісної, комплексної медичної допомоги та змушені звертатися до медзакладів інших регіонів чи отримувати допомогу за кордоном. Для розв’язання нагальних проблем матеріально-технічного забезпечення відповідних закладів Донеччини необхідно понад 1,8 млрд грн капітальних інвестиційних вкладень.

За два роки із 24 проєктів, які планували здійснити із залученням залишків медичної субвенції, виконано 19. Аудит також виявив недосконалість механізму управлінських рішень щодо розподілу залишків медичної субвенції за напрямками використання та їх врахування у складі видатків обласного бюджету за бюджетними програмами. Це обмежувало роль департаменту фінансів у здійсненні аналізу поданих ДОЗ пропозицій щодо відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів, що в окремих випадках створило ризики неефективного використання коштів.

Ще одна проблема – недоліки в системі внутрішнього контролю, зазначають в Рахунковій палаті. Встановлено, зокрема, що на КНП «ОТМО» побудували приміщення під конкретний лінійний прискорювач, за допомогою якого засобами сучасної променевої терапії за день можна пролікувати 70 онкохворих. Вартість проєкту – 90 млн гривень. Згодом виявилося, що тип апарата застарілий, тому приміщення вирішили перебудувати. Крім того, заклад прийняв і оплатив підряднику будівельні роботи з матеріалами, ціни яких суттєво перевищували ринкові. Як наслідок, неефективно витрачено 1,4 млн гривень.

Через неефективну управлінську діяльність ДОЗ не реалізовано 5 проєктів із залученням залишків медичної субвенції (3 не завершено, 2 не розпочато), зазначають в Рахунковій палаті.