$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+4° Київ +6° Варшава +13° Вашингтон
Підтримка людей та бізнесу у боротьбі з COVID-19: світова практика та українські реалії

Підтримка людей та бізнесу у боротьбі з COVID-19: світова практика та українські реалії

22 Червня 2020 18:12

Криза, пов'язана із COVID-19, створює безпрецедентні виклики для людей, домашніх господарств та компаній. Зруйновані ланцюжки постачання, заходи щодо стримування вірусу, які  обмежують економічну та соціальну взаємодію, а також падіння попиту ставлять під загрозу робочі місця і засоби до існування людей, зазначають експерти в аналітичній довідці Світового банку.

Ця криза має іншу природу, ніж попередні, і вимагає іншого поєднання і часових рамок заходів реагування, в межах відповідних політик.

Дотримання дистанціювання

Крім закликів суворо дотримуватися санітарних норм, уряди та роботодавці заохочують розширену «дистанційну роботу», яка за наявності відповідного ІТ-обладнання можлива на багатьох робочих місцях. У той час, як деякі роботодавці не наважувалися просувати дистанційну роботу, наразі в їхніх безпосередніх інтересах зменшити вплив вірусу на своїх співробітників для обмеження відсутності, пов'язаної з хворобою, і підтримання діяльності компанії.

Уряди також надають різні види підтримки малим і середнім підприємствам (МСП), щоб допомогти їм швидко наростити потенціал для дистанційної роботи, надаючи фінансову допомогу в придбанні обладнання та підтримуючи розробку відповідної політики у сфері дистанційної роботи. Наприклад, в Японії компанії тепер можуть отримувати субсидію в розмірі 50% (до 1 млн. єн) від витрат на установку обладнання для дистанційної роботи. Міністерство інновацій Італії створило вебсайт, на якому представлений огляд різних доступних веб-інструментів, що дозволяють здійснювати дистанційну роботу і дистанційне навчання. Деякі великі технологічні компанії, включаючи Amazon Web Services, Cisco, Dropbox і Google, надають тимчасовий безкоштовний доступ до деяких своїх комунікаційних інструментів і інструментів спільного використання компаніям і працівникам.



Рисунок 1 - Частка країн ОЕСР, які запровадили (або оголосили) нові заходи або розширили існуючі у відповідь на COVID-19

Джерело: OECD (2020), «Supporting people and companies to deal with the Covid-19 virus: Options for an immediate employment and social-policy response».  

Більшість країн ОЕСР надають працівникам фінансову компенсацію під час перебування на лікарняному. Часто початковий період покривається роботодавцем у формі безперервної виплати заробітної плати протягом 5-15 днів у більшості країн ОЕСР, і до декількох тижнів або місяців, наприклад, в Австрії, Німеччині або Італії та навіть до 2 років в Нідерландах. Крім того, майже всі країни ОЕСР надають хворим працівникам оплачувану державою підтримку доходів, яка може виходити далеко за рамки зобов'язань роботодавців — до одного року в багатьох країнах ОЕСР, а у деяких країнах навіть довше.

Рівень компенсації під час лікарняного високий у багатьох країнах, як правило, становить близько 50-80% останньої заробітної плати, і навіть до 100% в таких країнах, як Нідерланди та Норвегія.



Рисунок 2 - Частка країн  G-20, які запровадили (або оголосили) нові заходи або розширили існуючі у відповідь на COVID-19

Джерело: OECD (2020), «Supporting people and companies to deal with the Covid-19 virus: Options for an immediate employment and social-policy response».                  

У країнах з найбільш щедрими системами загальні витрати на лікарняні, включаючи виплати роботодавців і державну допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, складають 3% від загальної суми оплати праці працівників або більше.

Ще одним заходом є фінансова підтримка роботодавців, які надають працівникам оплачувану відпустку. У Японії Міністерство охорони здоров'я, праці та соціального забезпечення оголосило про надання субсидій компаніям, що створюють свої власні системи оплачуваних відпусток для працівників, які зазнали впливу від закриття шкіл. Роботодавцям буде виплачена компенсація за збереження заробітної плати, поки працівники перебувають у відпустці, в розмірі до 8 330 єн на особу в день.

Підтримка доходів для тих, хто втрачає роботу або дохід від самозайнятості

Криза, спричинена COVID-19, ставить робочі місця і засоби до існування під загрозу в короткостроковій і середньостроковій перспективі, як через порушення ланцюжків постачання, так і через падіння попиту. Крім того, працівники, які не мають доступу до належної відпустки у разі хвороби або виконання обов'язків по догляду, можуть бути змушені скоротити свою зайнятість або навіть повністю піти з роботи.

Допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю і пов'язана з нею підтримка доходів мають важливе значення для пом'якшення наслідків втрат доходів. Але не всі ті, хто втратив роботу, мають доступ до такої підтримки, що особливо проблематично, якщо медичне страхування пов'язане з працевлаштуванням або отриманням допомоги. Аналіз ОЕСР (OECD, 2019) показує, що до впровадження нещодавніх і майбутніх реформ політики підтримка доходів для «стандартних» працівників (тих, хто в минулому постійно працював повний робочий день) була відносно доступною у Франції, Люксембурзі, Ісландії, Іспанії, Словенії та Бельгії, причому 90% або більше отримували принаймні деяку підтримку після втрати роботи. Підтримка була менш доступною в Естонії, Сполученому Королівстві, Австрії, Латвії, Португалії, Чеській Республіці та Словацькій Республіці, але ймовірність отримання підтримки в цих країнах все ще перевищувала 70%. У Польщі, Греції та Італії навіть звичайні працівники мали значний ризик не отримати ніякої підтримки після втрати роботи.

Працівники, що мають нестандартні форми зайнятості, в середньому значно менш захищені, ніж працівники, що мають стандартні форми зайнятості, від ризику втрати роботи або доходу. У деяких країнах, таких як Чеська Республіка, Естонія, Латвія, Португалія та Словацька Республіка, самозайняті працівники, працівники із короткостроковою або неповною зайнятістю, мають на 40-50% менше шансів отримати будь-яку форму підтримки доходу під час періоду відсутності роботи, ніж звичайні працівники. Навіть там, де працівники із нестандартною занятістю отримують підтримку, вони часто отримують набагато менші виплати, ніж стандартні працівники, наприклад в Греції, Італії, Словенії та Іспанії.

Одноразові виплати

Наприклад, у Франції, під час світової фінансової кризи, одноразова виплата в розмірі 500 євро була виплачена безпосередньо Держслужбою зайнятості працівникам, які втратили роботу, але не мають права на отримання страховки по безробіттю. Австралія оголосила, що 6,5 мільйона австралійців з низькими доходами, які мають право на отримання допомоги, отримають одноразову виплату в розмірі 750 австралійських доларів. В Італії деякі самозайняті працівники отримали одноразову виплату за березень у розмірі 600 євро.

Перенесення запланованих реформ

Уряди можуть переглянути зміст або часові рамки вже запланованих реформ. Наприклад, у Франції реформа страхування на випадок безробіття 2019-2020 років передбачає запровадження більш суворих умов отримання мінімального внеску, збільшення періоду роботи з 4 до 6 місяців протягом 24-місячного періоду, і обмежує ставки заміщення для працівників, які працюють за строковими контрактами. Оскільки ці працівники не тільки найбільше піддаються ризику втратити свою роботу, але й меншою мірою можуть скористатися іншими формами захисту, такими як схеми STW, реформа була частково відкладена на кілька місяців.

Надання фінансової підтримки компаніям

Крім засобів швидкого коригування чисельності персоналу, багатьом компаніям, які втратили попит, потрібна фінансова підтримка. Це стосується, зокрема, малого бізнесу та самозайнятого населення, включаючи магазини, ресторани та культурний сектор.

Деякі країни запровадили оперативні заходи, щоб допомогти компаніям скоротити витрати або забезпечити їх ліквідністю, дозволивши відстрочку сплати податків і соціальних внесків. Австралія, наприклад, оголосила про пакет заходів щодо зниження фінансового тягаря для МСП, включаючи зміни в правилах амортизації й можливість для підприємств, які сильно постраждали від економічного спаду, відкласти податкові зобов'язання. Данія оголосила про надання кредитної лінії в розмірі 125 млрд Данських крон (5% ВВП), що дозволить компаніям відстрочити сплату ПДВ і податків. Великобританія протягом року скасує податки для об'єктів дрібної роздрібної торгівлі або ресторанно-готельного бізнесу. Німеччина спростила надання податкових відстрочок, адаптувала податкові аванси та відмовилася від примусових заходів і штрафів за прострочення платежів до кінця року, якщо боржник за очікуваним податковим платежем зазнає безпосереднього впливу кризи COVID-19.

Багато країн також вживають відповідні заходи реагування, пропонуючи державні субсидії та  кредити за умов надзвичайної ситуації. Австралія передбачила тимчасову підтримку ліквідності малого та середнього бізнесу що мають працівників, які зазнали впливу кризи COVID-19, у розмірі до 25 тис. Австралійських доларів, що, за прогнозами, якою зможуть скористатися приблизно 690 тис. підприємств. Сполучене Королівство оголосило про схему кредитування бізнесу за умов надзвичайної ситуації, яка надає кредитним установам 80% державну гарантію за кредитами, наданими МСП, і яка покриває процентні платежі та збори МСП на термін до 12 місяців. Уряд Великобританії також оголосив про надання грантів готівкою в розмірі 3 тис. фунтів стерлінгів всім малим підприємствам, що становить загальну суму виплат у розмірі 2 мільярдів фунтів стерлінгів. Італія та Німеччина розширять існуючі програми допомоги ліквідності, щоб полегшити компаніям доступ до дешевих кредитів.

Українська практика

Передусім в Україні було запроваджено податкові канікули та запроваджено мораторій на здійснення перевірок підприємств.

Надалі створено Фонд боротьби з коронавірусом. Обсяг фонду боротьби з COVID-19 становить 64,7 млрд гривень, виділених шляхом внесення змін до держбюджету-2020.

Адресна підтримка соціально-вразливих груп населення здійснено першочергово, і українські пенсіонери отримали одноразову доплату в розмірі 1 тис. грн.

Урядом прийняті рішення (з урахуванням протокольних рішень) про виділення 36,1 млрд грн коштів з фонду боротьби з COVID-19: відповідно до постанов Уряду виділено 18,7 млрд грн, протокольними рішеннями передбачено можливість виділення ще 17,4 млрд грн коштів Фонду.