Чи подіяв закон: результат реструктуризації валютної іпотеки
Торік навесні було ухвалено закон, яким запроваджувався тимчасовий механізм обов’язкової реструктуризації старої валютної іпотеки на пільгових для позичальників умовах.
Про це повідомляють в Нацбанку. Утім, навіть цей крок назустріч не стимулював боржників до розв’язання проблеми старих непрацюючих кредитів. За час дії механізму за реструктуризацією звернулися лише за близько 5% договорів, які банки досі утримували.
Ми вирішили висвітлити результати примусової реструктуризації валютної іпотеки.
Проблема валютної іпотеки
Вже понад десять років проблемна валютна іпотека є тягарем для банківської системи України. За цей час здійснено низку спроб розв’язати дану проблему й впровадити дієві інструменти врегулювання боргів.
У квітні 2021 прийняли закон, яким запровадили механізм обов’язкової для кредитора реструктуризації валютної іпотеки. Закон дозволяв використати досить лояльні до позичальника умови. За реструктуризацією за цим механізмом боржники могли звернутися упродовж квітня – липня.
Варто зазначити, за період дії закону банки отримали близько півтори тисячі заявок на врегулювання проблемної заборгованості. Це в десять разів більше, ніж у 2020 році. Майже всі вони стосуються прохання про реструктуризацію на умовах закону. Але загальна кількість заявок виявилася незначною проти обсягів іпотеки – лише 5.1% від кількості договорів.
Рисунок 1 - Отримано заяв на реструктуризацію за період
Джерело: НБУ.
Наприкінці серпня 2021 року портфель валютної іпотеки банків становив майже 13 млрд грн. За перші вісім місяців року він зменшився на 4 млрд грн. За даними банків, лише близько десятої частини цього скорочення припало на реструктуризацію. Тож очищення балансів банків знову відбувалося переважно шляхом списання боргів або їх продажу зі значними дисконтами.
Стан валютної іпотеки
В Нацбанку зазначають, аналітиками регулятора було здійснено опитування банків про реструктуризацію валютної іпотеки упродовж квітня – серпня. Проаналізовано вибірку з 499 валютних іпотечних кредитів, за якими банки отримали та розглянули – погодили чи відхилили – заявки протягом періоду, охопленого опитуванням.
Рисунок 2 - Розподіл кредитів за роком видачі та дефолту
Джерело: НБУ.
Переважна більшість кредитів, за якими надходили заявки на реструктуризацію, обліковувалася на балансах банків. Майже половина цих кредитів була видана у 2008 році. Середній початковий термін кредитування – двадцять років. Майже всі позики були номіновані в доларах. Середня сума кредиту на момент видачі була близько 50 тис. дол. Середня ставка кредитування – 12% річних. На момент видачі співвідношення боргу і застави становило в середньому 75%. Більшість кредитів перестала обслуговуватися у 2014–2015 роках, повідомляє Нацбанк.
Особливості реструктуризації
За законом, банки були змушені проводити реструктуризацію на вкрай невигідних умовах. За реструктуризацією зверталися позичальники, які в середньому погасили лише 40% основної суми початкового боргу.
Рисунок 3 - Розподіл кредитів за часткою прощеного боргу
Джерело: НБУ.
Згідно з даними банків, в результаті реструктуризації було в середньому прощено 70.6% залишкової суми основного боргу та майже всі нараховані відсотки. Проте це лише незначно погіршило фінансові результати банків, адже під кредитні збитки за валютною іпотекою вже давно було визнано належні резерви.
В підсумку варто зазначити, чергова спроба владнати проблему залишків валютної іпотеки через новий механізм реструктуризації не принесла бажаних результатів. Водночас наразі у банків немає перешкод для остаточного врегулювання непрацюючої заборгованості, зокрема через стягнення застави. Уся вартість застави, що не буде стягнена протягом двох років, поступово перестане враховуватися для зменшення пруденційних резервів, зазначають у Нацбанку.