Проведення «місцевих виборів» у самопроголошених «Л/ДНР» 11 листопада може перекреслити «мінські домовленості», загострити військове протистояння і призвести до підписання нового документу з врегулювання конфлікту на Донбасі. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів заступник директора Інституту дослідження російської агресії, відповідальний секретар Міжнародного комітету «За Будапештський меморандум!» Ігор Лєднік.
На думку експерта, Кремль вирішив провести місцеві «вибори» у самопроголошених республіках, оскільки Російська Федерація не змогла зобов’язати Україну провести в своїх інтересах конституційну реформу, передбачену другими «мінських угодами» від 12 лютого 2015 року. У зв’язку з цим аналітик вважає, що тема внесення поправок до Конституції буде активно просуватися різними політичними силами під час агітації на президентських і парламентських виборах в Україні у 2019 році. В якості прикладу, експерт навів «євроатлантичну реформу Конституції» Петра Порошенка, що спровокувало Кремль на запуск «плану Б» з «легалізації» власних окупаційних адміністрацій.
«Рішення щодо «виборів» у «ЛНР» та «ДНР» прийняте і «мінські угоди» для Путіна зараз втрачають будь-який сенс. Не буде за них чіплятися і Петро Порошенко, стверджуючи, немов мантру «альтернативи моєму мирному плану – ні!». Нагадаю, що повна назва «мінських угод» від 5 вересня 2014 року - «Протокол за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Володимира Путіна»»
заступник директора Інституту дослідження російської агресіїВодночас експерт переконаний, що в арсеналі Кремля немає іншої тактики, окрім як «бій заради політики» і Володимир Путін готовий застосувати її знову.
«Російська експансія супроводжується прямою військовою агресією та підміною міжнародного права «євразійським» у вигляді «плану Саркозі» щодо Грузії або «мінських угод» стосовно України. Тактикою «бій заради політики» за формулою Іловайський «котел» - Мінськ-1 та окупація Дебальцеве – Мінськ-2, Кремль нав’язав і потрібний йому Нормандський переговорний формат. Путіну відступати нікуди, адже позаду Гаага. Тому на Донбасі можливе нове збройне загострення, в результаті якого буде запропонований новий «Мінськ»»
Ігор Лєднік також вважає, що після потенційної зміни політичного дискурсу через «вибори» 11 листопада, Київ не має власного «плану Б», який міг би бути підтриманий санкційною політикою ЄС та США.
«Ми пам’ятаємо ініціативу Петра Порошенка щодо переговорного формату «Женева+» із залученням до нього «гарантів» за Будапештським меморандумом. Вона була підтримана 4 лютого 2016 року депутатами Європарламенту в своїй резолюції про ситуацію з правами людини в Криму. Трохи раніше, 11 червня 2015 року, у Спільній Декларації по цифровій економіці країн ЄС і Східного партнерства, було затверджено мою пропозицію про приєднання країн Східного партнерства до програми eUnion. Вона передбачає інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС шляхом реалізації «дорожньої карти» (eUkraine + eUnion), яка разом з Кримом і Донбасом має реалізовуватися на принципах ОБСЄ, що закладені в основи гарантій за Будапештським меморандумом. Це і повинно стати основою «плану Б» для Києва щодо зміни переговорного формату. Зараз йде формування Міжнародного комітету «За Будапештський меморандум!» (т.зв. Будапештський комітет), до складу якого увійдуть юристи-міжнародники та провідні політики країн-учасниць ОБСЄ. Країни Заходу прислухатимуться до їхньої думки, в першу чергу, з відновлення регіональної безпеки на засадах єдиної санкційної політики щодо Кремля»
Нагадаємо, після вбивства ватажка терористичної «Донецької народної республіки» Олександра Захарченка, влади самопроголошених «Л/ДНР» призначили на 11 листопада вибори «голів республік» і «народних депутатів». Керівництво Європейського союзу назвало анонсовані вибори порушенням Мінських домовленостей.
