Досить м’яка реакція країн Європейського союзу на агресію Росії проти України в Чорному морі, свідчить про небажання європейців остаточно втратити ринки збуту для російських товарів через посилення економічних санкцій. Водночас остаточний тон реакції на захоплення українських кораблів, задаватимуть США і НАТО. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Володимир Цибулько.
На думку експерта, досить м’яка початкова реакція європейських країн на захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі, свідчить про незацікавленість Європи втратити торговельні зв’язки з агресором. Політолог нагадав, що європейці в минулому неодноразово стикалися з такими падіннями ринків і зараз намагаються «диверсфікувати» свої ризики.
Зважаючи на ситуацію, Володимир Цибулько вважає більш важливою реакцію на морську агресію РФ з боку НАТО і США. Експерт переконаний, що принциповість Вашингтона змусить більш жорстко діяти і Європейський союз. Якщо ж Брюссель надалі буде займати пасивну позицію, це може призвести до формування другого центру сили на європейському континенті. І цей центр, на думку аналітика, формуватиметься не в масштабах усього Євросоюзу, а «передбачатиме окрему роль Туреччини, окремі ролі Польщі, України, Швеції та Великої Британії і в такому сценарії розвитку подій зацікавлені навіть США».
Політолог назвав гарною ідеєю закриття портів для російських кораблів, але переконаний, що більш дієвим покаранням для Кремля, було б обмеження імпорту російської продукції на ринки країн ЄС.
Володимир Цибулько також позитивно оцінив заяву фракції Ангели Меркель ХДС/ХСС у Бундестазі про те, що газопровід «Північний потік-2» становить небезпеку для України. Експерт нагадав, що ЄС тривалий час намагався змусити Росію грати за цивілізованими правилами через торгівлю, але сьогодні цей «експеримент провалився».
Водночас найбільшим ударом по інтересах Росії за її агресію проти України в Чорному морі, експерт вважає вихід США з Договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності.
Нагадаємо, 25 листопада два артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до Маріуполя. Про перехід російська сторона була заздалегідь проінформована відповідно до міжнародних норм для забезпечення безпеки судноплавства.
Однак поблизу Азовського моря прикордонні катери РФ протаранили «Яни Капу» і заблокували танкером рух Керченською протокою. Пізніше спецназ ФСБ атакував і захопив кораблі разом з екіпажами.
Європейські країни спочатку м’яко відреагували на агресію. Німеччина запросила у Києва докази неправомірних дій Росії і разом із Францією закликала сторони не нагнітати протистояння. Однак за кілька днів риторика і дії європейських країн стали більш рішучими. Зокрема, генсек партії ХДС/ХСС Аннегрет Крамп-Карренбауер зазначила, що США та ЄС повинні розглянути питання закриття портів для російських кораблів через інцидент у Чорному морі. Фракція ХДС/ХСС у Бундестазі викрила справжню мету морської провокації РФ та визнала газопровід «Північний потік-2» небезпечним для України та Європи.
На саміті Великої двадцятки (G20) президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч з Володимиром Путіним і навіть не привітався із ним традиційним потисканням руки.
20 жовтня президент США ухвалив рішення про вихід країни з Договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності, що був підписаний між СРСР і США у 1987 році. Документ забороняв використання ядерних ракет наземного базування з діапазонами поразки від 500 до 5500 км.
Президент Росії Володимир Путін пригрозив «симетричною відповіддю» у разі виходу США з ракетного договору, а в МЗС РФ пообіцяли вжити у відповідь військово-технічні заходи, якщо Вашингтон реалізує свої наміри на практиці.