Політична криза у Республіці Молдова може бути штучно спровокована Росією для посилення контролю за ситуацією в країні. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів юрист Адвокатського об’єднання «Кредо» Вадим Володарський.
Експерт звернув увагу на той факт, що у Молдові виникла коаліція політичних сил протилежної ідеологічної спрямованості. Вона сформувалася на день пізніше кінцевого терміну, що дозволяло президенту розпустити парламент і виглядає до певної міри нелегітимною для стороннього спостерігача.
«З одного боку, підстави для розпуску парламенту сформувалися через невчасне створення коаліції й уряду, а з іншого – вже після створення коаліції та уряду, вона начебто і відпала. З правової точки зору складається враження, наче умисно створена ситуація, за якої кожен може трактувати конституційні норми так, як йому вигідно, зокрема, для створення двовладдя. Тим більше, що Партія соціалістів Республіки Молдова, яка також увійшла до новоствореної коаліції, пов’язана з Росією. Цей фактор досить важливий і його також не слід відкидати»
адвокатКрім того, аналітик провів аналогію нинішньої ситуації в Молдові з подіями у Німеччині на початку 30-х років ХХ століття.
«Радянський розвідник Віктор Суворов у своїх книгах писав, що після парламентських виборів до німецького Рейхстагу в березні 1933 року, Комуністична та Соціал-демократична партії мали шанс сформували коаліцію та не допустити до влади націонал-соціалістів. Це було б логічно навіть з точки зору їхнього самозбереження, оскільки пізніше Гітлер ліквідував обидві політсили та їхніх лідерів. Однак комуністи були підконтрольні Москві та відмовилися від участі в коаліції. Суворов припускає, що це був один з ходів Йосипа Сталіна для того, аби розчистити Гітлеру шлях до влади. У Молдові сьогодні склалася зворотна ситуація: створюється штучна коаліція з ідеологічно протилежних сил, одну з яких можна вважати проросійською. І ця коаліція створюється в такий період і таким чином, аби спровокувати глибоку політичну кризу і двовладдя, жорстке протистояння та підрив довіри до державних інституцій»
Експерт також не виключив, що у Молдові може виникнути ситуація, схожа до ситуації у Венесуелі, де нещодавно також виникло двовладдя і де Кремль фактично підтримує одну з конфліктних сторін.
Нагадаємо, 24 лютого 2019 року у Молдові відбулися парламентські вибори. Волевиявлення відбулося за змішаною системою: 50 депутатів обрали за партійними списками, 51 – за мажоритарними округами. У багатомандатному окрузі Партія соціалістів здобула 31,15%, проєвропейський блок ACUM – 26,84%, керівна Демократична партія – 23,62%, партія «Шор», чиєю ідеологією є боротьба за права нацменшин – 8,32%.
Після виборів Конституційний суд країни ухвалив постанову, за якою президент зобов’язаний розпустити парламент і призначити дату дострокових виборів, якщо упродовж трьох місяців після оголошення результатів виборів, парламент не зможе сформувати новий уряд. Згідно з документом, тримісячний термін закінчувався у ніч на 8 червня.
Однак сформувати вчасно коаліційний уряд не вдалося і 8 червня Конституційний суд Республіки тимчасово відсторонив від посади президента Ігоря Додона та призначив виконувачем обов’язки глави держави чинного прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа. З дозволу суду, Філіп розпустив парламент і призначив дострокові парламентські вибори на 6 вересня.
Уже після рішення КС два ідеологічних супротивники «демократів» – проросійська Партія соціалістів Молдови і проєвропейський блок ACUM – підписали угоду про коаліцію, розділили посади спікера парламенту й голови уряду й обрали прем’єр-міністром лідера проєвропейської партії «Дія і солідарність» Майю Санду. Парламент також ухвалив декларацію про визнання Молдови «захопленою державою». В документі повідомлялося про анулювання змішаної виборчої системи і висловлювався вотум недовіри Конституційному суду через його незаконні рішення, які суперечать законодавству.
Таким чином у країні склалося двовладдя з двома урядами і новою парламентською більшістю.
У Європейському союзі заявили про готовність співпрацювати з новим урядом. Обережні заяви в дусі підтримки нової влади, зробили також у США і НАТО.
11 червня Ігор Додон заявив, що скасував підписаний Павлом Філіпом у статусі в.о. президента указ про розпуск парламенту.
Демократична партія не визнає легітимність нової більшості, коаліції та уряду. В Кишиневі відбулися протести, організовані Демократичною партією під керівництвом її глави – найбагатшого громадянина Молдови, олігарха Владислава Плахотнюка. Мітингувальники вимагають виконання рішення Конституційного суду та проведення дострокових парламентських виборів у вересні.
