19 листопада коаліційні переговори у Німеччині між ХДС/ХСС, зеленими та вільними демократами завершилися провалом. Одна з учасниць процесу, Вільна демократична партія, покинула стіл переговорів через незгоду з ХДС/ХСС щодо ряду ключових питань. Зокрема, політсили не змогли домовитися про міграцію, податки та екологію.
Критики та опоненти лідера союзу християнських демократів Ангели Меркель пророкують їй фінал політичної кар'єри. Сама канцлер не губиться і запевняє, що робить все можливе для стабілізації ситуації. Політик, чиє ім'я третій рік поспіль очолює список найвпливовіших жінок світу за версією американського журналу Forbes, досі приймала будь-які виклики і гідно їх вирішувала. Ту ж міграцію, світову фінансову кризу, безробіття, перманентну грецьку кризу і багато інших суто німецьких та європейських проблем. Чи впорається канцлер на цей раз і які шанси на успіх, що чекає на Німеччину і як німецька криза може відбитися на Україні – аналізуємо варіанти розвитку ситуації.
Причини провалу
«Краще не управляти взагалі, ніж керувати погано. До побачення!»
Партія зелених підтримала Меркель і прокоментувала вихід колег не на користь Лінднера:
«Вільні демократи безвідповідальні, підозрілі і діють за розрахунком»
У ХДС/ХСС вважають, що Лінднер зіграв у свою гру і взагалі не був налаштований йти до складу уряду. Така точка зору виглядає виправданою, адже ще тиждень тому переговорники заявляли про те, що всі ключові позиції узгоджені і «Ямайка», так називали умовну коаліцію через основні кольори партій, готова підписати фінальну угоду.
Варіанти розвитку ситуації
Після провалу діалогу про коаліцію Ангела Меркель допустила перевибори в Бундестаг. Йти у відставку з поста канцлера політик не бачить причин. Сформувати уряд меншості Меркель також вважає неправильним кроком, оскільки це – шлях нестабільності. В обставинах, що склалися найбільш виправдане рішення, це – перевибори, зазначила канцлер 20 листопада:
«По-моєму, нові вибори – це найкращий шлях»
Про перевибори заговорили і в СДПН. Лідер партії Мартін Шульц:
«Ми, як і раніше, не боїмося нових виборів»
Шульц лукавить. Як відомо, партія соціал-демократів програла парламентські вибори 2017 року і відразу заявила про перехід в опозицію до влади. Брати участь у широкій коаліції з християнськими демократами, як це було за попереднього скликання, партія відмовляється. Оскільки на тлі харизми Меркель есдеки просто розчинялися і втратили значну підтримку своєї електоральної ніші. Можливо, з урахуванням реальних перспектив програти ще одні вибори, СДПН все ж передумає.
Такі сценарії, як широка коаліція, уряд меншості і перевибори, розглядає більшість аналітиків. У свою чергу Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав політсили до продовження діалогу і прийняття відповідальності:
«Той, хто говорить про політичну відповідальність під час виборів, не повинен ухилятися від неї в критичний момент»
Штайнмаєр має намір провести переговори з усіма політичними силами парламенту. Глава відомства федерального канцлера Петер Альтмаєр заявив, що у політичних партій є три тижні на продовження діалогу:
«Ми повинні протягом наступних трьох тижнів досягти ситуації, при якій буде існувати чіткість з приводу того, чи може стати стабільним уряд на підставі результатів виборів»
Цей шлях здається найбільш прийнятним для всіх політичних сил, здатних взяти участь у формуванні уряду. Так як повертає Німеччину в русло стабільного і прогнозованого політичного курсу. І є найбільш вигідним для діючого канцлера. Подолання політичної кризи, якої не знала післявоєнна Німеччина, тільки зміцнить її позиції і забезпечить підтримкою на найближчу каденцію. І послабить противників. Зробимо сміливий прогноз – Меркель знайде аргументи для об'єднання і на цей раз.
Хоча шанси на широку коаліцію експерти оцінюють як невеликі. Перевибори можливі, але наскільки вони вигідні партіям – велике питання. І принциповість потенційних союзників коаліції може коштувати всім без винятку голосів в разі перевиборів. І СДПН, які не бажають йти в одній упряжці з християнськими демократами, в тому числі. Чому? Тому що на тлі загальноєвропейської кризи в питаннях міграції загроза ще більшого зростання підтримки ультраправих на позачергових виборах – це не просто закінчення епохи Меркель. Все може бути набагато серйозніше.
До того ж, в передбачуваній передвиборній риториці опоненти соціал-демократів, як і вільних демократів, можуть використовувати звинувачення цих сил у зриві стабільного шляху для Німеччини. Віддали перевагу особистим та партійним інтересам – замість інтересів країни. До слова ці сили зараз намагаються використовувати меседжі про особисту провину Меркель в провалі переговорів.
Варіант з урядом меншості оцінюється по-різному. По-перше, раніше в Німеччині такого уряду ще не було. І для Меркель, яка звикла керувати при стабільній підтримці більшості, це буде випробуванням. З огляду на ті проблеми, з якими сьогодні бореться країна і Європа, це також може перерости в перманентну політичну кризу. 42 мандати не вистачатиме уряду, якщо консерватори зможуть домовитися тільки з зеленими. Це дуже багато.
Експерт Іван Яковина називає цей варіант «російською рулеткою» для Меркель:
«Голосування буде таємним, тому проти неї можуть повстати власні однопартійці молодого покоління. Якщо голосування провалиться, їй доведеться назавжди піти з власної партії і політики взагалі. Дуже ризикований для канцлера варіант. Але і голосування «за» перетворить її правління в справжнє пекло: з кожного питання доведеться торгуватися і домовлятися з іншими партіями»
Як криза в Німеччині впливає на Європу
Як пишуть аналітики, Європа вже відчуває німецьку криза, вважає Дженні Хілл:
«Така ситуація вже впливає на зовнішню політику Німеччини, адже Ангела Меркель через внутрішньополітичні справи не відвідала форум лідерів країн ЄС у Швеції минулого тижня»
Стурбованість невизначеністю в Німеччині висловили у Франції, Австрії, Чехії. Еммануель Макрон, який має серйозні наміри реформувати Європейський Союз, в даний момент виявився без підтримки Ангели Меркель, на яку він дуже розраховував. Для Макрона особисто канцлер Німеччини була тим оплотом, на який можна покластися у зовнішній політиці і загальноєвропейському курсі. У себе в країні політик переживає також не найкращі часи, його рейтинг з моменту обрання тільки падає, а Францію періодично трясе від внутрішніх протиріч та впроваджуваних реформ президента. Успіхи у зовнішній політиці могли б компенсувати Макрону невдачі всередині країни. Поки що ці перспективи виглядають туманно. Як і багато інших питань загальноєвропейського порядку денного.
Німеччина не може займатися Європою, поки не сформує уряд. У разі перевиборів до Бундестагу, які можуть відбутися навесні, ключові реформи ЄС – невизначені на цей період. Тому в загальноєвропейському контексті також найбільш прийнятним буде варіант, коли Меркель зможе сформувати уряд за додаткові три тижні.
Німецька криза та Україна
Німеччина була активним учасником Нормандського процесу по Україні. Саме була, так як зараз – не до вирішення питань між Києвом і Москвою. Франція також охолола у своїх прагненнях підтримувати нашу державу з тих же причин – накопичилася безліч внутрішніх і невідкладних тем. Нормандська четвірка фактично не веде ніяких переговорів.
Україні у зв'язку з німецькою кризою є, про що хвилюватися. Навіть при формуванні уряду меншості, оскільки при такому розкладі проводити самостійну політику канцлер не зможе. І предметом торгів з опонентами по потрібних Німеччині реформах може виступати Україна. Коментує Яковина:
«Справа в тому, що у німецькому парламенті зараз є як мінімум три партії, які не бачать нічого поганого у скасуванні санкцій проти Росії. Рано чи пізно вони почнуть вимагати цього у Меркель. Якщо їй потрібно буде продавити якісь важливі для Німеччини питання або закон, вона може пожертвувати цими санкціями. Зрештою, для неї своя країна важливіша, ніж Україна»
У разі ж перевиборів, крайня права «Альтернатива для Німеччини», яка виступає за відновлення тісних відносин з Росією, може заручитися ще більшою підтримкою в новому парламенті. Як це позначиться на відносинах з Україною, припустити не важко.
***
Німеччина на роздоріжжі. Найбільша відповідальність за подальшу долю країни покладається на канцлера Меркель. Є відчуття, що з завданням політик впорається, тим більше, канцлерін підтримує власна політсила, союзники по ХСС і партія зелених. А також – частково конструктивно-помірковане крило СДПН. Та й по правді кажучи, якщо не Меркель, то хто? Альтернативного лідера по силі політичної волі і харизми, підтримки серед населення в німецькому політикумі просто немає. Це знають всі без винятку гравці.
Який курс обере Німеччина, буде залежати і від того, наскільки політичні сили будуть готові йти на компроміс заради спільної справи, а також самостійні у своїх рішеннях. Дилема діяти в інтересах країни або з особистих партійних уподобань в будь-якому випадку позначиться на результатах майбутніх виборів, будуть вони позачерговими або через чотири роки.
Марія Гелюх
