Польща може опинитися «на узбіччі» Євросоюзу

Європейський Парламент ухвалив рішення про створення Європейської Прокуратури. Цей орган буде займатися розслідуваннями злочинів щодо бюджету ЄС, а також міжнародних махінацій з ПДВ. Прокуратуру створять в межах «поглибленого співробітництва», тобто туди увійдуть не всі країни-члени ЄС, пише оглядач Владислав Сердюк у своїй статті для видання «Хвиля».

За інформацією автора, Європейська Прокуратура матиме можливість безпосередньо вести розслідування у країнах ЄС, а не лише передавати інформацію в державні органи. Також з’явиться можливість подавати позови до державних судів.

При цьому Владислав Сердюк зазначив, що серед тих країн ЄС, які не потрапляють до складу Європейської Прокуратури, виявилися Голландія, Угорщина, Мальта, Швеція і Польща. Автор інформує, що Варшава активно протистояла створенню Європейської прокуратури і додає, що це далеко не перші «сутички» між Польщею та ЄС довкола європейської інтеграції за рахунок суверенітету країн. Раніше виникали постійні конфлікти нинішньої польської влади з Європейською Комісією на тему судової реформи та неприйняття рекомендацій з боку ЄС.

«Якщо раніше опір інтеграції був однобічним, тобто польська влада намагалася гальмувати інтеграційний розвиток ЄС, то тепер можна спостерігати зворотну реакцію – ЄС прагне обмежити вплив деструктивних ініціатив Польщі на свою політику та інститути. Принаймні в проектах поглибленого співробітництва. Європейська прокуратура повинна почати свою роботу з 2020 року, коли з’явиться новий бюджет ЄС. При цьому Польща є головним бенефіціантом ЄС, оскільки в період 2014-2020 років, повинна отримати з бюджету ЄС 105 млрд євро. Саме через великі дотації, до Польщі прикуто так багато уваги європейської спільноти. Роботи над бюджетом повинні початися у 2018 році, але вже зараз експерти з Брюсселя прогнозують, що Польща отримає значно менше фінансування з бюджету ЄС у 2020-2026 роках», - зазначає Владислав Сердюк.

На рішення Брюсселя урізати фінансування, на думку автора, вплине кілька причин. По-перше, вихід Великої Британії з Євросоюзу повинен урізати бюджет ЄС на 13%. По-друге, загальне охолодження відносин між ЄС та Польщею. І по-третє – зміцнення серед європейських еліт ідеї про Європу «різних швидкостей».

«Останній пункт найнеприємніший для таких країн, як Польща, оскільки передбачає прискорений процес інтеграції між країнами, які до цього готові. Анджей Дуда, Ярослав Качинський і Вітольд Ващиковський уже висловлювалися на тему того, що концепція Європи різних швидкостей може зруйнувати ЄС. Це дійсно так, вона може зруйнувати колишній Європейський Союз висунувши за межі «глибокого співробітництва» країни, що не готові поступитися частиною свого суверенітету. Вона змінить сьогоднішній вид ЄС, але при цьому зможе збільшити профіт сторін, зацікавлених у співпраці», - вважає оглядач.

Таким чином, продовжує Віталій Сердюк, Польща зіткнулася з новою проблемою, в якій уряд країни має зробити важкий вибір – або уповільнення інтеграції, зменшення дотацій з бюджету ЄС, але при цьому збереження суверенітету, або збільшення впливу інститутів ЄС у збиток внутрішньодержавним інституцій, але збереження великих європейських дотацій.

«На даний момент Еммануель Макрон і Ангела Меркель впевнено погоджуються з тим, що об’єднуватися і співпрацювати повинні лише ті, хто цього прагнуть. Всіх інших чекає систематичне скорочення підтримки. Такої ж позиції дотримується Жан-Клод Юнкер, голова Європейської комісії. Ярослав Качинський, лідер партії «Право і Справедливість», а також один з найвпливовіших польських політиків у вересні зробив заяву, що «ніхто не зможе нав’язати Польщі власної волі, і якщо Польща залишиться сама, то буде тим самим островом свободи і толерантності». Питання полягає лише в тому, чого хоче польське суспільство, яке користується відсутністю кордонів і вільним працевлаштуванням в межах всього союзу, або чого хочуть польські підприємці, які отримують європейські дотації на розвиток бізнесу?», - підсумував оглядач.

Як повідомлялося, Польща зупинить постачання вугілля з окупованого Донбасу.