Поради з дотримання інформаційної гігієни: чого варто уникати
23 Листопада 2020 12:57 В одному з минулих дописів ми розповідали, як захистити своє цифрове «Я».
В коментарях запитали, чи буде вам цікаво прочитати поради інформаційної гігієни. Сотні людей це підтримали.
1. Не поширюйте інформацію без перевірки
Якщо вас тригернула (зачепила) якась новина, але ви не впевнені в її правдивості — не поспішайте репостити. Пошукайте, що про це пишуть інші видання. А ще краще — пошукайте першоджерела. Якщо в новині їх не вказують або посилаються на анонімні джерела, це щонайменше насторожує.
Коли переконалися в достовірності і вирішили таки поширити допис чи якийсь інший контент, напишіть кілька супровідних слів — чому вас зацікавила ця інформація. Або просто процитуйте ключовий «меседж». Сторінки з самими лише репостами без слова від власника профілю часто сприймають за ботів.
2. Не висловлюйте думку «по-гарячому»
Коли прочитали/почули/побачили контраверсійну новину/зраду абощо, яка вас обурила або вивела з рівноваги, не поспішайте писати про це в соцмережах. Хіба що ви знавець у цій сфері і вам дійсно є що сказати — роз’яснити людям що до чого. В іншому разі краще вичекати, почитати новини в різних джерелах, ознайомитися з фаховими думками.
Лише коли у вас склалося комплексне уявлення про ситуацію — можете щось написати. Але не робіть це на емоціях — це контрпродуктивно. Почекайте, коли заспокоїтеся. На холодну голову приходять притомніші думки. Чому це важливо? Вас можуть використати — інколи людей провокують, щоб дестабілізувати ситуацію або відволікти увагу від куди важливішої теми. Гра на емоціях – чудовий спосіб «розігнати» якусь тему. Будьте обережні.
3. Не вірте на слово
Слово, надруковане в газеті або сказане по «тілівізору», в багатьох людей заслуговує на вищу довіру. В ідеальному світі так воно б і мало бути: журналістика — це, найперше, про відповідальність. Редактори мусять перевіряти інформацію, яку пускають в етер чи на шпальти видання.
І навіть виправдання, мовляв, ми цього не казали, це всього лише цитата такого-то пана — не працює. Згадайте-но, як провідні канали США перервали виступ Трампа, коли він почав бездоказово стверджувати про «махінації» на виборах. Це і є — відповідальність. Не обов’язково чинити саме так — інколи до брехливої заяви достатньо в дужках дописати правду, роз’яснення.
На жаль, в Україні ситуація кардинально інакша — деякі телеканали та видання мають плеяду кишенькових експертів, готових коментувати будь-яку новину. Пам’ятаєте жарт: «Звідки взялося стільки аграріїв?! Нормальні ж були вірусологи!» В ньому є великий шмат правди. Якщо сьогодні експерт коментує державний бюджет, а завтра авторитетно розповідає щось про туризм та авіаперевезення — довіряти його словам не варто. Докладно про це ми писали раніше.
4. Брехня — не точка зору
Про вихід за межі «інформаційної бульбашки», либонь, усі чули. Люди, які лишаються в ній, випускають із поля зору інформацію, яка суперечить їхнім вподобанням, не отримують інформацію, що може розширити світогляд, зробити більш толерантними до інших точок зору чи навіть спонукати змінити думку про щось.
Як вирватися зі своєї комфортної бульбашки ми вже розповідали.
АЛЕ. Не слід плутати брехню з точкою зору. Брехня — навмисне та свідоме введення в оману інших. До неї плекати толерантність немає жодного сенсу. З нею треба боротися. Що ми на По той бік новин, власне, і робимо.
Ще є маячня — неусвідомлена трансляція неправдивої інформації, ненавмисне введення в оману. Тобто, коли людина не знає, шо каже неправду, а сама вірить в неї. В такому випадку слід їй спокійно роз’яснювати, чому вона помиляється. В жодному разі не звинувачувати — інакше спрацює психологічний блок, людина замкнеться і не чутиме вас — ви до неї більше не достукаєтеся.
5. Не читайте російське
Не довіряйте, а краще взагалі не читайте російські медіа. За політичної системи, яка склалася в Росії, навіть так звані «ліберальні ЗМІ» займаються самоцензурою. Інакше їх просто закриють. Що вже казати про підконтрольні державі видання та інформагентства, які зумисно займаються пропагандою та відвертою інформаційною війною проти України. Навіть російськомовна вікіпедія підцензурна — про наш експеримент читайте за посиланням.
Та і левова частка фейків до нас приходить саме з РФ. Тому будьте обережні із будь-якою інформацією з Росії.
6. Перевіряйте інформацію
Про це можна розповідати дуже довго. Ми ж укотре порадимо шукати першоджерела. Але навіть коли їх знайдете — це не гарантія, що ви докопалися до правди. Мисліть критично, вмикайте логіку і ретельно аналізуйте інформацію. Або пишіть нам — шукатимемо правду разом.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
