На тлі минулого переговорного процесу тристоронньої групи між Україною, Росією і ЄС, які відбулися 19 вересня 2019 року, ситуація на ринку газу посилює переговорну позицію України.
Для оптимізму щодо майбутнього переговорного процесу наразі є три вагомих причини. По-перше, в результаті рішення Європейського суду, транзитні можливості країни-агресора істотно погіршилися. Оскільки необхідні обсяги транспортування газу в Європу, які можливі через «Північний потік» скоротяться на 12,7 млрд куб. в рік, а це 20% від всього обсягу транзиту газу «Північним потоком» у минулому році. Інших можливостей, ніж постачати цей обсяг через українську газотранспортну систему, у «Газпрому» немає. По-друге, внаслідок сприятливої кон’юнктури на європейському ринку газу та ефективної діяльності Нафтогазу, а сьогодні сформовано значні запаси газу в українських підземних сховищах, які є найбільшими за останні 9 років. По-третє, цінова кон’юнктура європейському ринку газу робить монополісті більш гнучким в переговорному процесі на тлі істотного падіння експортних надходжень. Внаслідок посилення факторів падіння ціни газу, Мінфін країни-агресора в проєкті бюджету на 2020-22 роки передбачає падіння середньої вартості газу на зовнішніх ринках майже на 20%.
Очільник Газпрому, характеризуючи результати переговорного процесу тристоронньої групи, неодноразово повернувся до питання закупок газу, акцентуючи, що найбільш важливим є питання обсягів купівлі російського газу для внутрішнього ринку України, ніж об’єми газу для транзиту через Україну в ЄС.
«Ми відзначили, що найбільш важливим є не питання обсягів транзиту (через Україну в ЄС), а первинним є питанням, в яких обсягах Україна буде купувати російський газ безпосередньо для українського ринку. Тому що від цього залежить і робота газотранспортної системи України, від цього залежить, які потужності «Газпром» зможе зарезервувати з нашого боку, з боку входу на територію України. Від цього залежить, в тому числі транзит через територію України», – наголошував Міллер.
Та на тлі експортного провалу та істотних касових розривів Газпрому, переговорна позиція монополіста в пошуку нового ринку збуту сировини є цілком зрозумілою. Адже, як зазначали раніше, Україна — це преміальний ринок в 10-11 млрд кубометрів газу.
Відтак варто наголосити на мотивах російської сторони, адже якщо Газпром не розширить експортні потужності, а обсяги експорту залишаться стабільним (близько 200 млрд кубометрів на рік), втрата кожного п'ятого долара експортного виторгу в сумі обійдеться російській економіці в $26,7 млрд недоотриманих доходів, — прогнозує Мінфін країни-агресора.
Наразі голова правління НАК «Нафтогаз України» на своїй сторінці у Facebook повідомляє, що запаси газу в українських підземних сховищах перетнули межу у 20 млрд куб.м газу. Це більш, ніж на 4 млрд, перевищує торішній показник та є найбільшим рівнем за останні 9 років.
Він зазначив, що плани з підготовки до непростої зими Нафтогазу вдалося повністю виконати. Газу в підземці достатньо, щоб забезпечити надійну роботу ГТС та газопостачання всіх українських споживачів цієї зими, навіть якщо Росія піде на переривання транзиту через Україну, пише Андрій Коболєв.
Песимістичні прогнози для бюджету монополіста
Зіткнувшись з низьким попитом на газ в Європі та різким падінням спотових цін для російської економіки ситуація продовжує погіршуватися. У найближчі три роки російська економіці буде вимушена пережити значне зниження доходів від експорту газу, прогнозують аналітики Мінфіну РФ.
У проєкт держбюджету на 2020-2022 роки Міністерство фінансів закладає падіння середньої вартості газу на зовнішніх ринках майже на 20%.
Якщо у 2018 році газ вдалося здійснити реалізацію природного газу за ціною $222,8 за тисячу кубометрів, то вже у 2019 ціни закріпляться нижче $200, а до 2022 року впадуть до мінімумів з середини 2000 років.
Прогноз на 2020 рік Міністерство фінансів знижує з $210,1 до $183,7 за тисячу кубів, на 2021-й - до $184,4, а на 2022 рік — до $179,1.
Отже, як зазначено вище, при наявних обсягах експорту біля 200 млрд кубометрів на рік, втрата російської економіки складатиме 26,7 млрд доларів недоотриманих доходів.
Нагадаємо, за першу половину 2019 року продажі «Газпрому» погіршилися на всіх експортних ринках: експорт в Європу скоротився на 8,9%, в країни колишнього радянського табору — на 7,2%.
З великих клієнтів збільшили закупівлі лише Угорщина, Австрія і Чехія. Обвальне скорочення постачання було зафіксовано в Туреччині, яка відмовилася від третини обсягів російського постачання після запуску Південного газового коридору з Азербайджану. За 6 місяців Туреччині було реалізовано 8,1 млрд кубометрів проти 12,7 млрд у порівняні з торішніми показниками.
Другий квартал 2019 року «Газпром» завершив з касовим розривом на 55 млрд рублів. У вересні компанія збільшила план з позик на ринку у 2,4 раза — з 298 млрд до 725 млрд рублів.
Варто зазначити, на тлі напливу СПГ з Катару, Нігерії США спотові ціни на газ з початку 2019 року в Європі впали: якщо влітку 2018 року газ з негайною поставкою продавали по $250 за тисячу кубів, то наразі — менше ніж $115 за тисячу куб метрів.
За підсумками року середня ціна газу «Газпрому» перевищить $200, прогнозують аналітики, але заборона використовувати понад 50% трубопроводу OPAL змусить «Газпром» скоротити прокачування по «Північному потоку-1», тоді як друга нитка «потоку» до цього часу не отримала дозволу на будівництво від уряду Данії.
Зменшення транзитних можливостей Газпрому
За декаду до згаданого переговорного процесу тиристорної групи, України отримала приємний сюрприз внаслідок задоволення Європейським судом позову Польщі в арбітражі про допуск «Газпрому» до газопроводу Opal. Скасувавши рішення Єврокомісії про надання «Газпрому» повного використання газогону, суд ЄС відповідно до чинного законодавства, обмежив транзит монополіста країни-агресора дозволивши експлуатувати лише половину потужностей газопроводу.
З 2013 року «Газпром» міг використовувати лише 50% транзитних можливостей Opal, але в жовтні 2016 року Єврокомісія ухвалила дозвіл «Газпрому» на використання 90-100% потужностей газопроводу. Тепер знову повернулися до 50%.
Opal - це сухопутне продовження «Північного потоку» територією ФРН. «Газпром» сім років домагався доступу до повного використання Opal і отримав його у 2016 році. Але рішенням Європейського суду знову його позбувся.
І це рішення суду істотно покращує переговорні позиції України в питанні підписання договору на транзит російського газу, оскільки обсяги транспортування газу тільки через «Північний потік» скоротяться на 12,7 млрд куб. в рік — це 20% від обсягу транзиту газу «Північним потоком» у минулому році. Іншого шляху, ніж постачати цей обсяг через нашу країну, у «Газпрому» немає.
Варто зазначити, що економічні інтереси України збіглися з інтересами Польщі. В сучасних умовах розвитку інфраструктурних проєктів газових терміналів, для Польщі питання конкурентоспроможності на ринку газу лише набуває ваги, тому марно розраховувати російській стороні на пом'якшення її позиції щодо газопроводу Opal. Газ від «Газпрому» є конкурентом для американського скрапленого природного газу, який буде реекспортувати польський держмонополіст PGNiG. До того ж компанія здійснила масштабні інвестиції в будівництво і розвиток терміналів СПГ в порту Свіноустьце, в наслідок чого планується реекспорт скрапленого природного газу зі США, в тому числі, в Україну.
В підсумку зазначимо, ринок газу розширяється, а нові технології його видозмінюють, відтак в довгостроковій перспективі Україні потрібно розв'язувати питання щодо зниження фінансової залежності держбюджету від транзиту газу.
Але, наразі ситуація складається на користь України, тому потрібно зробити все можливе, щоб зі сприятливої ситуації, яка складається щодо транзиту газу, отримати максимум і не лише в економічних питаннях, а й в політичних, зокрема щодо врегулювання питань зовнішньої агресії на Сході країни.
