$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Останній візит Меркель: навіщо канцлер ФРН їде до України

Останній візит Меркель: навіщо канцлер ФРН їде до України

12 Серпня 2021 11:41

Днями стало відомо, що напередодні 30-ої річниці незалежності України Київ відвідає канцлер Німеччини Ангела Меркель. Це станеться 22 серпня, через півтора місяці після того, як президент Володимир Зеленський був у Берліні, де переконував лідера Німеччини відмовитися від «Північного потоку-2».

Той візит очікувано не приніс Україні відчутних позитивних результатів. А через деякий час США і ФРН вийшли зі спільною заявою про те, що домовилися щодо скандального російського трубопроводу, який постачатиме природний газ з Росії до Європи в обхід української ГТС.

Навіщо Ангела Меркель їде до України на фіналі своєї політичної кар'єри на батьківщині? Чого чекати від цього візиту і як це пов'язано з підготовкою до запуску «Північного потоку-2» - розглянемо детальніше.

Що відомо про майбутній візит


Сама подія – досить несподівана, так як не була запланованою заздалегідь. Проте, майбутня зустріч важлива, адже в кінці серпня лідер України летить до Вашингтона на саміт до президента США Джо Байдена. Говорити про реформи, підтримку і співпрацю у сфері оборони і кібербезпеки, енергетиці, щодо боротьби з корупцією, про правосуддя та інші сфери взаємного інтересу.

Детальний порядок денний візиту Меркель поки не оголошують, але цілком зрозуміло, що серед найбільш гострих і невирішених тим для Києва і Берліна залишається російський трубопровід і війна на Донбасі.

«Тематичне наповнення візиту цілком прозоре. Це і питання, що стосуються переговорів про мир на Донбасі, і питання, що стосуються безпеки в ширшому сенсі, в тому числі і у газовій сфері»

Михайло Подоляк,

радник президента Зеленського


Позиція Німеччини щодо війни була озвучена під час останньої берлінської аудієнції Зеленського – ФРН пропонує Україні запровадити формулу Штайнмайера для просування мирного врегулювання.

Битва за потік


Що стосується «Північного потоку-2», то німецька сторона всіляко підтримує завершення будівництва трубопроводу, бачачи в проекті економічні вигоди для власного бізнесу. Для цього і була підписана липнева заява у Вашингтоні – з метою «стримати» адміністрацію Байдена щодо санкційного тиску на оператора газової магістралі. Білий дім запевняє, що угода по Nord Stream 2 була необхідною для того, щоб зафіксувати гарантії з боку Німеччини для України.

«Завдання на сьогодні – не зупинити санкціями США прокладку труб, вона все одно буде закінчена у наступні кілька тижнів, питання в тому, хто буде ліцензувати запуск і функціонування цього газопроводу і хто їм оперуватиме. Не Вашингтон, не Брюссель, а Німеччина, тому нашим завданням було максимально залучити Німеччину в обіцянки і зобов'язання, що росіяни не використовуватимуть газ як зброю. Перед тим як видати ліцензію Північному потоку на початок роботи, Німеччина повинна домогтися від Росії обіцянки продовжити транспортування газу через Україну ще на 10 років»

Джордж Кент,

тимчасовий повірений у справах США в Україні


Правда в тому, що подібні гарантії не мають юридичної сили, про що пишуть західні медіа:

«Угода з вадами на всіх рівнях. Зобов'язання протидіяти неналежному поводженню Росії розпливчасті, «зелений фонд» не покриє збитків Києва, а пропозиція Німеччини допомогти у продовженні транзиту газу – це не більше ніж «обіцянка спробувати»»

Financial Times,

US-German gas deal is a disservice to Ukraine


На початку серпня агентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела в німецькому уряді, написало про те, що Берлін не стане перекривати поставки по «Північному потоку-2», якщо Росія використовуватиме газ як геополітичну зброю. Замість цього там просуватимумть антиросійські санкції на рівні ЄС. Іншими словами, Німеччина ні за яких обставин не готова відмовитися від цього проекту.

Навіть кліматичні цілі, які нібито просуває Берлін, не є пріоритетними в порівнянні з російським трубопроводом. Адже газ, видобутий на родовищах в Росії, містить максимальну кількість викидів метану, про що свідчать дані Міжнародного енергетичного агентства (МЕА):

«Розробка тих родовищ, на яких видобувається природний газ в Росії, здійснюється у заповідних зонах. Це не просто великі викиди. За даними МЕА, Росія поки займає перше місце в антирейтингу по неефективності в частині викидів метану. Тобто, вона викидає більше метану, ніж будь-яка країна в світі – це 19% світових викидів. І велика частина цих викидів припадає на видобуток і транспортування газу. Таким чином, Німеччина фактично вносить свій внесок у збільшення викидів на території Росії»

Олена Павленко,

експерт у сфері енергетики


Цікаво, що Вашингтон 10 серпня оприлюднив призначення спецпредставника з питань енергетики і енергобезпеки Амоса Хохштейна, відомого «яструба» і противника «Північного потоку-2». Зокрема очікується, що спецпредставник буде працювати над «зменшенням шкоди» від запуску газопроводу.



Візит Меркель вписується в трикутник складних переговорів між Києвом, Вашингтоном і Берліном про безпеку і оборону, енергетику та інвестиції в контексті загроз подальшої російської агресії і планів Кремля послабити Україну економічно, позбавляючи її транзитних коштів.

Канцлер захищає інтереси Німеччини, яка в разі реалізації другого потоку, стає газовим хабом для європейського ринку. Ці інтереси йдуть в розріз з позицією країн Східної і частково Центральної Європи, для яких газ, що поставлятиметься «Північним потоком-2» - це дорогий ресурс.

Плани Меркель в Україні


23 серпня в Україні відбудеться установчий саміт «Кримської платформи», присвячений питанням деокупації Криму. На цьому заході буде близько 40 держав-учасниць, включаючи США, Канаду, Великобританію, Францію та Німеччину.

Станом на 12 серпня не відомо, чи планує Ангела Меркель затриматися в Україні і відвідати Кримську платформу особисто. Поки відомо, що Німеччину представлять на рівні зовнішньополітичного відомства.



Гранично ясно, що Берлін не зацікавлений і не стане відмовлятися від своїх інтересів. І щодо «Північного потоку-2», і щодо курсу на нормалізацію зв'язків з Росією, про що високопоставлені чиновники, включаючи Меркель, говорять відкрито. Так навіщо канцлеру їхати до України напередодні своєї відставки з поста глави німецького уряду?

Лідер Німеччини не їде «прощатися», як трактують її візит деякі політичні оглядачі, а навпаки, говорити про конкретні речі з президентом Зеленським. На думку дипломата Костянтина Єлісеєва, Меркель бачить ««вікно можливостей» і приїде для прямої конкретної розмови із Зеленським»:

«Це не тільки про спробу довести до логічного завершення історію з «Північним потоком-2» і пом'якшити негативну реакцію в Україні на спільну німецько-американську заяву. Це також про спробу Берліна виторгувати компроміси з української сторони щодо Росії, які, як каже сама Меркель, «краще альтернативи»»

Костянтин Єлісеєв,

український дипломат


Ці компроміси, зокрема, можуть стосуватися імплементації в українське законодавство формули Штайнмайера, що передбачає надання окремим районам Донецької і Луганської областей особливого статусу місцевого самоврядування і проведення там місцевих виборів.



Київ і Москва по-різному бачать поетапність цих процесів, головним чином тому, що без гарантій безпеки проводити вибори у проблемному регіоні, де розташовані регулярні російські війська та збройні угруповання, що фінансуються РФ, Україна не має наміру.

Щодо «Північного потоку-2» канцлер також переслідує конкретні цілі. Це може бути особисте завірення Зеленського в гарантіях, викладених у спільній заяві з США. Це можуть бути і «аргументи» на користь зниження тиску Києва на майбутніх переговорах між Байденом і Зеленським у Вашингтоні щодо питання загроз російського газопроводу. Іншими словами, символічним цей останній візит Меркель буде назвати складно.

Очікування від експертів


В адміністрації Зеленського очікування від візиту канцлера висловлюють стримано і орієнтуються на «змістовний діалог». У пресі зустрічаються різні оцінки і прогнози на поїздку Меркель до нашої країни. Дипломат Єлісеєв вважає його важливим з точки зору всього того, що було досягнуто у двосторонніх відносинах Києва і Берліна за останні роки:

«Дуже важливий сам факт візиту в Україну, який підсумовує цілу епоху двосторонніх відносин – від перипетій з укладенням Угоди про асоціацію до безвізу, від введення санкцій проти РФ до, на жаль, згоди Берліна на побудову і запуск «Північного потоку-2». Добре, що Меркель для цього знайшла і час, і можливість»

Костянтин Єлісеєв,

український дипломат


Інше питання, як українські дипломати зможуть скористатися цим візитом в інтересах України. А саме такі цілі необхідно ставити президенту Зеленському, вважає російський публіцист Андрій Піонтковський:

«Її дембельський настрій українській дипломатії треба використовувати, щоб закрити питання з формулою Штайнмайера і кластерами Макрона. «Північний потік-2» вона вже не змінить, потрібно чекати виборів»

Андрій Піонтковський,

російський публіцист


Напередодні 30-річчя української незалежності Меркель могла б висловити трансатлантичну єдність у підтримці суверенітету та інтересів України в питаннях безпеки і енергетики, а також щодо перспектив її європейського майбутнього і членства в НАТО.

Крім цього, участь канцлера істотно посилила б вплив підсумків саміту Кримської платформи на міжнародному рівні. Така публічна підтримка була б дипломатичним досягненням для України.

Песимістичний настрій щодо результативності візиту Меркель поділяють німецькі експерти. Точніше, ця поїздка буде схожою на ту, що була у Зеленського в липні – озвучування позицій, не більше того:

«Я боюся, що позиція Німеччини в цьому питанні навряд чи зміниться, навіть після зміни влади і нової коаліції (щодо російського потоку – прим.авт.). Це буде найбільша проблема німецько-українських відносин. Це буде, можливо, найбільшим викликом під час візиту Меркель до Києва»

Андреас Умланд,

німецький політолог


Складно уявити, якими саме аргументами буде переконувати Ангела Меркель Володимира Зеленського 22 серпня. Без реального виведення російських військ з окупованих територій і розформування терористичних угруповань Л/ДНР проводити вибори і надавати особливий статус деяким регіонам Донбасу неможливо. Так само, як і прийняти те, що «Північний потік-2» - це «чисто» комерційний проект – також неможливо.

Ця позиція особливо слабка в поточних умовах, коли Газпром утримує поставки газу в ЄС, штучно створюючи дефіцит на ринку і фактично демонструючи, що природний газ був і залишається його стратегічним інструментом тиску в геополітиці.