Завершення справи про імпічмент американського президента Дональда Трампа з виправдувальним вердиктом стало топовою новиною світових медіа за останню добу. У контексті цих подій більшість західних ЗМІ згадувало Україну, залучену в запеклу боротьбу за владу між республіканцями та демократами.
Імпічмент Трампа і пов'язані з цією гучною справою теми – не єдиний привід преси говорити про нашу країну. Що ще привертає увагу провідних медіа – у нашій добірці цитат.
AP та TWP: виправдання Трампа – ще не кінець історії з Україною
На старті президентської виборчої кампанії у США це тільки питання часу, коли з'являться свіжі подробиці, документи та очевидці справ Трампа щодо України, пише автор.
«Результатом може стати початок тривалого розслідування без будь-якої чіткої кінцевої мети, зосереджуючись на поведінці президента в ході виборів у листопаді. Це ті довгострокові наслідки, яких Трамп і його союзники по Республіканській партії прагнули уникнути, оскільки відмовилися від тривалого процесу імпічменту»
Демократична партія, ініціатор імпічменту, вже заявила про те, що буде «постійно пильною», так як президент Трамп не відмовиться від своїх звичок.
Свідоцтва колишнього радника з питань нацбезпеки Джона Болтона, юриста з оточення Рудольфа Джуліані Лева Парнаса та інші відомості, зібрані демократами, проллють світло на нові обставини діяльності Трампа, пов'язаної з Україною. Аналогічно будуть діяти і республіканці, зазначає медіа.
«Сенатор Південної Кароліни Ліндсі Грем, голова судового комітету Сенату і один з сайпалкіших прихильників Трампа та Республіканської партії, сказав, що «хмари над президентом розсіяні». Але в той же час він оголосив, що його власний комітет продовжить досліджувати Хантера Байдена, сина колишнього віце-президента Джо Байдена, який був метою атаки Трампа на Україну»
«Крім України, очікується, що демократи відродять розслідування, які вони проводили до того, як Конгрес у вересні був вперше попереджений про пристрастя Трампа до президента України Володимира Зеленського. Ймовірно, вони продовжать розслідувати податки Трампа, вивчати його фінансові справи та найбільш суперечливу політику, включаючи розділу дітей на кордоні (практика розділу дітей нелегальних мігрантів з їх сім'ями на кордонах США – прим.авт.). Очікується також, що вони просуватимуть прийняття законодавства для боротьби з іноземним втручанням у вибори, використовуючи дії Трампа в Україні як прецедент»
Для демократів виборча кампанія і перемога над Трампом – шанс домогтися того, що не зміг зробити імпічмент, тому розслідування будь-яких зловживань владою з боку чинного президента все ще попереду.
TWP: Брудні справи республіканців на догоду президентові Трампу
Гострий матеріал Ukraine would not do Trump's dirty work. So GOP senators are doing it instead (Україна не робитиме брудну роботу Трампа. Сенатори Республіканської партії зроблять це за неї) під грифом editorial board опублікувала редакція The Washington Post. Реакція нагадує про те, як починався скандал з імпічментом. І чим він обернувся у підсумку.
«Президент Трамп неправомірно тиснув на український уряд, щоб оголосити фіктивне розслідування відносно колишнього віце-президента Джо Байдена, ганьблячи одного зі своїх ключових політичних суперників появою скандалу. Після того, як це стало відомо, українські лідери так і не зробили бажаного для Трампа. Але з нечесною допомогою деяких республіканських членів Конгресу президент може все ж досягти своєї первісної мети: очорнити Байдена без будь-яких підстав»
Редакція вважає, що звинувачення колишнього віце-президента США у сприянні корупції в Україні надумані. Український прокурор Віктор Шокін був звільнений під тиском Байдена не тому, що «він займався розслідуванням корупції, а тому, що він цього не робив ... І ніщо не вказує на те, що Джо Байден щось зробив від імені свого сина в Україні (який перебував на посаді члена ради директорів української енергетичної компанії Burisma – прим.авт)».
«Не дивлячись на те, що пан Байден боровся з корупцією в Україні, республіканці наполягають на тому, що він повинен бути підданий ретельному контролю за припущення щодо корупції там»
Редакція вважає, що не існує «моральної еквівалентності» між справами Трампа і Байдена.
«Немає ніяких аргументованих справ проти Байдена. Справа проти Трампа, з іншого боку, настільки ж остаточна у протилежному сенсі. У Трампа не було вагомих підстав вимагати від України провести розслідування щодо Байдена, громадянина США, яке сама влада США не розслідувала. У будь-якому випадку, він зробив це, що не принесло ніякої користі Сполученим Штатам»
Корумпована схема Трампа переконати президента України обмовляти політичного конкурента не спрацювала. Редакція висловлює жаль з приводу того, що сенатори США готові здійснити брудні цілі Трампа замість України.
Bloomberg: торгівля владою – небезпечний прецедент
Інформаційне агентство Bloomberg опублікувало інтерв'ю з сенатором і кандидатом у президенти США від Демократичної партії Берні Сандерсом 5 лютого – Bernie Sanders Says Trump Acquittal Will Embolden Future Presidents (Берні Сандерс вважає, що виправдання Трампа розв'яже руки майбутнім президентам).
Ключовий меседж сенатора полягає в тому, що торгівля повноваженнями і зловживання владою, що мало місце в історії з тиском на Україну – небезпечний прецедент для американського президентства.
«Це означає, що майбутні президенти можуть сказати губернаторові: «У мене є для тебе гроші на інфраструктуру, але ти їх не побачиш, якщо я не отримаю твоє схвалення». Або поїхати до Китаю і сказати: «Китай, мені потрібна допомога на майбутніх виборах, подивися, який бруд ти можеш викопати на мого опонента, і ми дамо тобі кращу торгову угоду». Це називається зловживання владою»
«Імпічмент – це не політика. Я не згоден з Дональдом Трампом багато в чому, але голосування по імпічменту стосується не політики. Це про зловживання владою»
На думку сенатора, Трамп «утримував мільйони допомоги для України, щоб провести розслідування щодо одного з його політичних противників» і «зробив перешкоду правосуддю», тим самим поставивши себе «вище Конгресу» та законів США.
TWP: Навіщо Зеленському зустріч у Білому Домі?
Ще один цікавий матеріал авторства The Washington Post. Автор статті Why Ukraine's Zelensky remains so focused on getting a White House meeting (Чому президент України Зеленський так зосереджений на проведенні зустрічі у Білому домі) міркує про ментальність української політичної еліти та її прагнення «перебувати поблизу» Сполучених Штатів.
«Нестабільний стан України – в точці зіткнення між російським авторитаризмом і західною демократією – робить увагу з боку Сполучених Штатів архіважливим для місцевих політиків. Зустрічі і навіть фотографування з американськими VIP-персонами мають величезне значення. Для українського президента Святий Грааль – це візит у Білий дім»
Для багатьох чиновників нижчого рангу, пише видання, селфі із впливовим американцем – це «політичне золото, яке, як висловився нещодавно один із колишніх співробітників української розвідки, вважають «втіленням успіху»».
«Зустріч Зеленського з Держсекретарем США Майком Помпео в Києві – це сигнал щодо американського президента. Подолання «проблеми Трампа» має вирішальне значення для Зеленського. Але ці сигнали для України викликають занепокоєння»
Представника США по Україні Курта Волкера так і не замінили. Як і американського посла після того, як Трамп відкликав Марі Йованович. У недавньому інтерв'ю Держсекретар США Майк Помпео необережно заявив про те, що Україна «не хвилює американців».
«Україна розглядається як вирішальна противага російському впливові в регіоні. Вона відчайдушно залежить від військової допомоги США, стикаючись з війною проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході України і все ще не оговтавшись від втрати стратегічного Кримського півострова, анексованого Росією у 2014 році. Українська політична еліта була глибоко розчарована погіршенням відносин з Америкою в ході слухань у справі імпічменту»
Посилаючись на думку експертів, видання пише про те, що логіка президента Трампа – пошук вигоди. І обмін військової допомоги воюючій країні на політичний компромат проти конкурентів – вдарив по іміджу не тільки американського лідера, а й Америки, як держави.
Зеленському важливо зустрітися з Трампом у Білому Домі, але він не може дозволити собі обміняти цю зустріч на політичні обіцянки.
«Довгострокова стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб зберегти свою регіональну владу і перешкоджати зусиллям України по перетворенню на динамічну, ліберальну, прозахідну демократію. На думку аналітиків, основним бенефіциаром ослаблення підтримки США на адресу України є Росія»
Рекомендація для обох сторін полягає в тому, щоб показати, що всупереч історії з імпічментом, відносини продовжать позитивний сталий розвиток.
The Guardian: іранці знали про збитий український літак від початку
Британське медіа The Guardian подало сюжет про збитий під Тегераном пасажирський літак МАУ з новими подробицями, які проливають світло на катастрофу – Iran knew from start it had shot down jet, says Ukrainian president (Іран з самого початку знав, що збив літак, заявив президент України).
«Витік запису розмови між іранським пілотом і диспетчерською вишкою доводить, що Іран відразу зрозумів, що збив пасажирський літак, що розбився біля Тегерана минулого місяця, заявив президент України»
«Аудіозапис, отриманий українськими ЗМІ у неділю ввечері, імовірно фіксує розмову між іранським льотчиком, що заходив на посадку у міжнародному аеропорту Тегерана, і диспетчерською вишкою 8 січня, невдовзі після того, як рейс 752 «Українських міжнародних авіаліній» вилетів з Тегерана»
Згідно із стенограмою, пілот іранської авіакомпанії попередив диспетчерську вишку, що він побачив у небі щось підозріле – на кшталт спалахів на маршруті, як ніби від ракети, пише автор.
«Запис фіксує кілька спроб диспетчерської вишки зв'язатися з українським пасажирським літаком, що став недоступним для зв'язку після удару двома ракетами і впав у напрямку поля за межами Тегерана, на борту якого знаходилося 176 чоловік»
Видання нагадує, що спочатку іранська влада дотримувалася версії про технічні несправності літака, і тільки через три дні визнала, що помилково збила пасажирський лайнер. На тлі загострення в Іраку іранський оператор ПРО прийняв літак за крилату ракету США.
«Президент України Володимир Зеленський, який неодноразово висловлював невдоволення тим, як Іран веде розслідування інциденту, заявив у телевізійному інтерв'ю, що аудіо-запис «доводить, що іранська сторона з самого початку знала, що наш літак був збитий ракетою»
Київ наполягає на тому, щоб Іран передав українським фахівцям записуючі пристрої чорного ящика, витягнуті з літака, для їх розшифровки. Спочатку Тегеран погоджувався, перш ніж відкликати це рішення, звинувачуючи Україну в оприлюдненні «витоку запису».
Atlantic Council: стримуюча сила Будапештського меморандуму
Експерти аналітичного центру Atlantic Council опублікували матеріал із припущенням про те, що міжнародне право все ще здатне стримувати агресію Росії в Україні – International law may yet contain Putin in Ukraine.
«У міру того, як неоголошена російсько-українська війна наближається до свого шостого року, на сході України мало що говорить про просування до миру. Обрання Володимира Зеленського новим президентом України весною 2019 року породило нові надії на припинення конфлікту. Однак перша зустріч Зеленського з російським колегою Володимиром Путіним у Парижі в кінці минулого року виявилася не продуктивною. Ніяких проривів не було»
Офіційно розбіжності Києва і Москви стосуються трактування та послідовності виконання Мінських угод, пишуть автори.
«Це зробило подальший мирний процес заручником конкуруючих тлумачень. Зокрема, як і раніше йдуть дебати з приводу черговості виведення військ, місцевих виборів і повернення російсько-українського міжнародного кордону під контроль України»
Щоб знайти вихід із патової ситуації, Києву варто звернутися до міжнародного права, рекомендують експерти.
«Мобілізуючи міжнародне право, Україна могла б консолідувати підтримку своєї позиції серед більш широкого міжнародного співтовариства. Принаймні, це могло б запобігти тиску на країну погоджуватися на згубні компроміси з боку тих, хто прагне повернутися до відносин з Росією за принципом «business as usual»»
Києву варто звернутися до Будапештського меморандуму і «повернути його за стіл переговорів».
«Згідно з умовами Будапештського меморандуму, Україна має право висловити протест будь-які стороні-підписанту в разі порушення умов угоди»
«Міжнародний правовий порядок заснований на зобов'язанні кожної держави поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх інших держав. Так само як і здатність держави здійснювати контроль над своїми кордонами і тим самим забезпечувати свою територіальну цілісність є найважливішим атрибутом її суверенітету. Жодна держава не може розумно вимагати організації виборів на тій частині своєї території, яку вона не контролює. Ці зобов'язання поважати суверенітет і територіальну цілісність держав складають «пріоритетні норми» міжнародного права»
Німеччина і Франція у спробах тиснути на Україну в питаннях суверенітету і контролю кордонів «ризикують порушити міжнародне право». Щоб зміцнити свої законні позиції, Київ може звернутися за дипломатичною підтримкою до США і Великобританії, як підписантів Будапештського меморандуму.
Atlantic Council: чому заморожений конфлікт – не варіант для України
Ще одна аналітична замітка від Atlantic Council – Pressuring Putin is the only way to end Ukraine's pain (Тільки тиск на Путіна зупинить кровопролиття в Україні). Автор ділиться аргументами «проти» сценарію замороженого конфлікту на Донбасі, що розглядають в якості можливого розвитку ситуації в регіоні.
Аналізуючи досвід заморожених конфліктів у Молдові і Грузії, автор приходить до висновку, що подібний варіант для України означає «постійну окупацію». І завдання міжнародного співтовариства – не допустити повторення в Україні Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії.
«Замість того щоб визнати неминучість нескінченної російської окупації, Україна і міжнародне співтовариство повинні прагнути збільшити вартість триваючої російської агресії. Кремль повинен зіткнутися з дедалі більшим тиском для виконання своїх Мінських зобов'язань щодо виведення військ і відновлення цивільної української адміністрації»
Автор нагадує, що все залежить від Володимира Путіна, який почав цю війну, і тільки він може її закінчити.
«Маючи це на увазі, міжнародному співтовариству слід постійно нагадувати, що Путін припинить свою атаку на Україну тільки тоді, коли ціна стане занадто високою, щоб продовжувати. Зростання витрат є невід'ємною частиною будь-якого мирного плану. З практичної точки зору, для просування мирного процесу у даний час потрібно реалістична дорожня карта до військової деескалації та місцевих виборів. Це може виявитися можливим, якщо міжнародне співтовариство підтримає вимоги України переглянути Мінські угоди і відповідним чином оновити формулу Штайнмайера»
Путін повинен знати, що не виконання зобов'язань означатиме нові болючі санкції та посилений тиск. Це змусить його рухатися до миру в Україні.
