$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+21° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон
Наслідки відставки глави НБУ Якова Смолія в оцінках експертів

Наслідки відставки глави НБУ Якова Смолія в оцінках експертів

06 Липня 2020 20:51

Поки Володимир Зеленський вибирає кандидата на посаду глави Національного Банку після відставки Якова Смолія, інвестори та західні експерти розмірковують над ситуацією в Україні. Різні позиції об'єднує думка про те, що відхід з поста центробанку одного з прихильників прозахідних реформ у банківській сфері, де було досягнуто суттєвого прогресу, це поганий сигнал.

І головним чином, це суперечить заявам президента про розвиток інвестиційного клімату в Україні та залучення іноземного капіталу в державу. Так само, як і підтверджує побоювання про залежність Зеленського від волі олігархів. Як відставка Смолія сприймається аналітиками і діловими колами, та які ризики вони бачать у цій події – розповідаємо детально.

Розчарування курсом Зеленського


Президент Зеленський багато говорить про те, як важливо залучати інвесторів, створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу, заходу нових інвестицій і зарубіжного капіталу. Однак його курс, який реалізується насправді, протилежний заявам. До такої думки приходить економіст Atlantic Council Андерс Аслунд, коментуючи відставку Якова Смолія та називаючи це «дуже поганими новинами для України».

«Звільнення Смолія ставить під питання напрямок, по якому далі рухатиметься країна»

Андерс Аслунд,

економіст Atlantic Council


З діяльністю екс-глави регулятора економіст пов'язує важливі реформи в банківській сфері, що істотно зміцнило макрофінансову стабільність України:

«НБУ став рушійною силою серйозного макроекономічного прогресу останніх років. Україна довго страждала від високого рівня інфляції і нестабільного курсу валют. Смолій вирішив обидві проблеми. Під його керівництвом рівень інфляції в Україні впав до нинішнього рівня 1,7% на рік, найнижчого в історії незалежної України. Плаваючий курс гривні стабілізувався на позначці близько 27 грн/$. Більш того валютні запаси України за останній період виросли до $ 28 млрд з $ 5 млрд в 2015 році»

Андерс Аслунд,

економіст Atlantic Council


Схожу думку висловив глава інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, вважаючи відставку Смолія «останньою краплею» в терпінні інвесторів:

«Ми відкладемо нові інвестиції. В останні п'ять місяців влада чинить абсолютно протилежне тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від неї і радять їй. Це остання крапля. Можна лише здогадуватися про мотиви, повна некомпетентність чи мотивований Росією саботаж»

Томаш Фіала,

глава інвестиційної компанії Dragon Capital


«Найгірше, що це було зроблено під політичним тиском з самого верху. Це червона лінія для всіх інвесторів: G7, МВФ, Світового банку. Повна некомпетентність і обман тих, хто виділив нам 5 мільярдів доларів за останній місяць»

Томаш Фіала,

глава інвестиційної компанії Dragon Capital


Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко зазначила, що інвестори оцінюють поточний стан ділового клімату України на рівні 2015 року.

Відкат реформ і повернення Коломойського?


Британський економіст Тімоті Еш акцентує на тому, що відставка Смолія була викликана «величезним особистим і професійним тиском» на нього і його команду, що сприймається на Заході, як усунення «успішного реформатора» з боку «ворогів України».

«Відставка Смолія – ​​це величезний удар по Україні і великий ризик для макрофінансової стабільності. Крім того, це також загрожує майбутній реформі банківського сектора в Україні – проти таких людей, як Коломойський. І в цьому величезне спасибі і подяка роботі Смолія»

Тімоті Еш,

економіст


Зараз же, коли Зеленський пішов на це звільнення, питання його відносин і залежності від Коломойського знову на порядку денному, каже Аслунд:

«Смолій – це не людина Зеленського, в оточенні президента достатньо тих, хто з радістю зайняв би цю хорошу посаду. По-друге, Смолій безкомпромісний по відношенню до олігарха Коломойського, ймовірного союзника Зеленського. Відставка глави НБУ посилює підозри в тому, що Зеленський не може відмовити Коломойському»

Андерс Аслунд,

економіст Atlantic Council


«Політичне втручання в роботу Національного банку, яке порушує принцип його інституційної незалежності, є яскравою ознакою розвитку країни в неправильному напрямку. На жаль, останнім часом ми бачимо цю загрозливу тенденцію – коли непрозорі «політичні» домовленості підміняють прозорий та професійний підхід до керівництва державними інститутами і компаніями»

Юрій Вітренко,

екс-СЕО «Нафтогазу»


Еш вважає, що Зеленський сам поставив себе в таке становище і тепер перед ним стоїть надскладне завдання, знайти гідну заміну Смолію:

«Тепер для Зеленського велике завдання знайти когось, хто здатен і не заплямувати місце Смолія та переконати Раду, МВФ і ринки, що він – відповідна людина для цієї роботи»

Тімоті Еш,

економіст

Незалежність НБУ під загрозою


Багато експертів сходяться на думці, що відставка Смолія через політичний тиск – це ще одна розбіжність в політиці команди президента, який запевняє міжнародних партнерів, бізнес і західних кредиторів в незалежності центробанку.

«Керівництво України повинно діяти швидко і рішуче, щоб уникнути будь-яких сумнівів у незалежності Національного банку України. Незалежність НБУ має вирішальне значення для макроекономічної стабільності, і ця незалежність користується безпрецедентним визнанням і авторитетом»

Антон Усов,

старший радник із зовнішніх зв'язків ЄБРР


«Додає гостроти відчуттів той факт, що про відставку глави НБУ стало відомо на наступний день, після того, як Україна отримала транш від Світового Банку. Слідкуйте за руками, пані та панове. Україна в особі президента підписує меморандум з МВФ, де обіцяє дотримуватися правил і поважати незалежність регулятора. Україна отримує 2,1 млрд доларів від МВФ, Україна отримує 500 млн євро від ЄС, Україна отримує 350 млн доларів від Світового Банку. І на наступний день порушує домовленість. Це не просто погано пахне. Це смердить»

Сергій Фурса,

інвестиційний банкір


Заступник виконавчого директора МВФ в Україні Владислав Рашкован емоційно висловився про те, що і хто стоїть за всім цим процесом тиску на НБУ:

«Товариші депутати, яких вам ... ще реформ не вистачає? Хочете друкувати гроші? Продуктивну емісію хочете? Скільки – 200-300 млрд? А чому так мало? Адже зупинитися реально буде складно. Хочете вищої інфляції, щоб перекласти інфляційний податок на плечі найбідніших верств населення? Ви дійсно вважаєте, що саме так наповнюється бюджет і так «служать народу»? Хочете вищої девальвації, щоб постраждали знову-таки українські працівники, які отримують дохід у гривні, але виграли (як було історично) «експортери» - багато в чому, просто часто олігархи? Хочете відходу «ненависного» іноземного капіталу з країни, і як результат зниження золотовалютних резервів? Доступ до рефінансування теж хочете повернути – так щоб кредитувати близькі банки під нуль? А вони щоб кредитували дружній вам бізнес теж за дуже низькими ставками? Ви дійсно думаєте, що це все ще можливо? Хочете повернути націоналізований банк в руки минулих власників? Або повернути на ринок збанкрутілі банки українських олігархів? Ви дійсно думаєте, що це саме те, що потрібно сьогодні банківській системі? ..»

Владислав Рашкован,

заступник виконавчого директора МВФ в Україні

***


Автору цього матеріалу не вдалося знайти хоча б один експертний коментар на підтримку відставки глави НБУ Якова Смолія або щодо провальних реформ під його керівництвом. Крім думки голови правління націоналізованого «Укргазбанку» Кирила Тимошенка про те, що зміцнення гривні і рекордна різниця між зафіксованим рівнем інфляції та обліковою ставкою при Смолії – це «антирекорди для України». Цього банкіра, до слова, називають серед найбільш вірогідних наступників екс-глави, лояльних до нинішнього президента Зеленського.

Цікаво інше. Що у Верховній Раді зібралося 286 «видатних експертів», колишніх коміків, шоу-організаторів, фотографів, безробітних і тд, в перемішку з олігархами та проросійськими лобістами, які підтримали зміну керівництва центробанком. А заодно і ті ризики та наслідки, які з цим пов'язані. Хто від цього виграє? Економісти імовірно дають відповіді. Але програє в будь-якому випадку – Україна. Шкода, що президента це не хвилює.