Набір валют, які формують валютні резерви центральних банків, залишається в цілому незмінними десятки років. Динаміку змін у складі відповідних авуарів можна порівняти з рухом льодовика. Однак геополітичні зрушення та технологічний поступ наразі впливають на характер світової економіки й використання валют на міжнародному рівні. Про це попереджають аналітики Міжнародного валютного фонду.
Зазначені сили, а також наслідки пандемії COVID-19 здатні ще більше прискорити процеси трансформації резервів центральних банків.
Сьогодні у світі перебуває в обігу біля 180 національних валют, але лише деякі з них набули широкого використання в міжнародних розрахунково-кредитних операціях, наприклад, для виставлення рахунків, оплати імпорту, а також випуску боргових інструментів або здійснення зарубіжних інвестицій. До цих валют відносяться долар США, євро, а також, меншою мірою, японська ієна, британський фунт стерлінгів і деякі інші. В умовах розгортання кризових подій, компанії та інвестори, як правило, вдаються до порятунку купуючи долари США (рис. 1).
Рисунок 1 – Резервні валюти
Джерело: МВФ.
У цих же валютах центральні банки давно зберігають міжнародні резерви. Це не дивно, оскільки, як вище зазначено, резерви слугують для підтримки міжнародних операцій, оскільки дозволяють офіційним органам країн фінансувати потреби платіжного балансу, здійснювати інтервенції на валютних ринках й забезпечувати іноземною валютою потреби економічних суб'єктів в середині країни.
Повільна динаміка трансформування резервів
В дослідженні аналітиків МВФ проведено розрахунки з новим набором даних. Експерти проаналізували структуру валютних резервів центральних банків, з’ясувавши фактори впливу, які за останні кілька десятків років обумовлювали зміни.
Один з ключових висновків полягає в тому, що з огляду на міжнародне домінування долара (і певною мірою євро), до цього дня будь-які зміни складу резервів центральних банків були мінімальними.
Наприклад, попри зростаючу роль Китаю у світовій економіці, на китайський юань доводиться лише незначна частка глобальних операцій, таких як емісія зовнішнього боргу або торгові операції на світовому валютному ринку.
У документі також обґрунтовано висновок, що фінансові зв'язки представляються ключовим фактором, який впливає на валютні резерви, і за останнє десятиліття їх роль зросла. Це вказує на те, що до цього часу, поки долар продовжує домінувати у світовій фінансовій системі й торгівлі, видається, що його перевага як резервної валюти збережеться.
Однак, так само повільно, як рухаються льодовики, іноді можуть несподівано кинутися вперед, у валютній структурі резервів може статися раптова, несподівана й пришвидшена трансформація, зазначають експерти Фонду.
Майбутнє резервних валют
Геополітичні та технологічні зміни можуть виявитися настільки ж значущими, як економічні теорії, і в сукупності з поточною пандемією COVID-19 можуть прискорити трансформації в майбутньому. До потенційних факторів змін експерти віднесли: зміни в міжнародних фінансах, зміна торгових зв'язків і порядків виставлення рахунків, а також стрімкий розвиток передових технологій.
Зміни в міжнародних фінансах: великий відгук на широкомасштабний випуск облігацій Європейською комісією в жовтні 2020 року світить про потенційний попит на альтернативу борговим інструментам, деномінованих в доларах США.
Країни з ринком, що формується і країни, що розвиваються також можуть випустити більше боргових інструментів у валютах країн-кредиторів з ринком, що формується, таких як Китай, з метою сприяння задоволенню зрослих потреб у фінансуванні.
В дослідженні робиться висновок, що валюта, в якій номінований державний борг, є важливим визначальним фактором складу резервів країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються, який, ймовірно, відображає бажання центральних банків забезпечити захист від ризиків, пов'язаних з борговими зобов'язаннями.
Зміна торгових зв'язків й порядку розрахунків також може змінити попит на міжнародні валюти. Пандемія і недавні торгові суперечки продемонстрували крихкість світових ланцюжків постачання. Наразі країни як ніколи зацікавлені в забезпеченні постачання критично важливих товарів. Перехід до локалізованого виробництва знизить попит на міжнародні валюти.
При цьому зниження залежності від будь-якого окремого торгового партнера може призвести до диверсифікації попиту на валюти. Недавнє укладення угоди про всебічне регіональне економічне партнерство в Азії (угоди про вільну торгівлю між п'ятнадцятьма державами регіону) може свідчити про зростання ролі альтернативних валют, на які наразі припадає незначна частка міжнародних резервів.
Нагадаємо, Китай спромігся укласти з 14 державами угоду про всебічне регіональне економічне партнерство. Його ратифікація призведе до створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі обсягом $28 трлн, що становить 32% від загального світового обсягу.
Довіра до принципів політики країн, що випускають боргові зобов'язання, є основою довіри до їх валют. Пандемія COVID-19 розкрила необхідність для діючих та потенційних емітентів ухвалити надійні заходи політики у сфері охорони здоров'я та економіки в цілях збереження їх потенціалу зростання.
Міжнародне використання валют також може відображати стратегічні бачення. Наприклад, на рішення щодо структури портфеля резервних валют можуть обумовлювати зміни планів в зовнішній політиці й зв'язків у сфері безпеки.
Наслідки торговельних суперечок й міжнародних санкцій можуть змусити країни переглянути структури своїх валютних резервів, а потенційних емітентів — зробити спроби підняти свої валюти до розряду міжнародних.
Пандемія прискорила поступ у сфері фінансових технологій та технологій платежів. Можлива конкуренція з емітентами приватного сектору, зокрема, Diem (платіжна система на основі блокчейну від Facebook), яка змусила найбільші центральні банки пришвидшити роботу зі створення цифрових валют центробанків й систем транскордонних платежів.
Європейський центральний банк і Народний банк Китаю, поміж інших, вивчають можливість випуску цифрових валют центральних банків, які можуть підвищити попит на їх валюти.
Передові технологічні платформи можуть також допомогти новим валютам подолати деякі переваги існуючих валют. Залежно від впровадження та використання державних або приватних цифрових грошей центральні банки будуть ймовірно змушені переосмислити склад резервів та способи їх зберігання в майбутньому.
В підсумку варто зазначити, наразі ніщо не вказує на серйозні зміни в складі валютних резервів центральних банків. Однак, з огляду на повільну динаміку змін останніх десятиліть, не слід недооцінювати перспективи майбутніх трансформацій. Стосовно світових економічних та фінансових тенденцій, так само як і геополітичних й технологічних змін, а також можливостей більшої позитивної динаміки трансформації в майбутньому наразі існує значна невизначеність, зазначають в МВФ.
