Наслідки трансформації енергоринку: втрати держбюджету 2,6 млрд грн
За три роки держбюджет недоотримав понад 2,6 млрд грн акцизного податку з електричної енергії. Про це повідомляє Рахункова палата.
Ми вирішили розібратися, як поточна криза в енергетиці впливає на держбюджет, адже високий тариф та суттєве зниження собівартості будівництва стали стимулами зростання потужностей «зеленої» енергетики в минулі роки.
З липня 2019 року запущено нову модель ринку електроенергії. Безпосередньо тарифи не було знижено. Фактично змінено механізм розрахунків із «зеленою» генерацією. Зобов’язання оплачувати електроенергію за «зеленим» тарифом було передане ДП «Гарантований покупець» (ГарПок). З того часу ГарПок отримує кошти для цих виплат від НЕК «Укренерго» та від перепродажу частини електроенергії НАЕК «Енергоатом».
Упродовж другого півріччя 2019 року – 2020 року в Україні відбувалося реформування ринку електроенергії, зокрема, перехід від гуртового ринку до нового ринку електроенергії. Це вплинуло на адміністрування та обсяги надходжень акцизного податку з електроенергії.
Варто зазначити, внаслідок трансформації ринку кількість платників акцизного податку з електроенергії збільшилась. Водночас після запровадження нового ринку електроенергії стрімко зменшилися обсяги надходжень акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні: у 3 кварталі 2019 року вони втричі зменшилися, ніж у 2 кварталі відповідного року, а за 2020 рік у порівнянні з 2019 роком падіння зросло в 1,7 раза.
Водночас зменшення обсягів виробництва електроенергії у 2019 та 2020 роках становило лише 3,4% й 3,3% відповідно у порівнянні з попереднім роком.
Варто зазначити, що за цей час обсяги виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел, яка не підлягає оподаткуванню акцизним податком та реалізується за високими «зеленими» тарифами, зросли в понад 4 разів. Водночас частка такої електричної енергії в загальних обсягах виробництва зросла з 1,7% у 2018 році до 7,3% у 2020 році.
За даними Міністерства енергетики, заборгованість ДП «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом станом на 1 грудня 2020 року становить 25,2 млрд гривень.
Крім того, після запровадження нового ринку електроенергії упродовж другого півріччя 2019 року – першого півріччя 2020 року середня ціна на електроенергію зменшилась на 13,7%. Проте на тлі цього ціна для населення практично не змінилися.
До реформування ринку електричної енергії не було врегульовано проблеми погашення заборгованості, що утворилася на гуртовому ринку, яка, за інформацією ДП «Енергоринок», станом на 1 липня 2019 року становила понад 30 млрд гривень.
Оцінка бюджетних втрат внаслідок трансформації ринку
Відтак після запровадження нового ринку різко збільшилася сума податкового боргу. За даними Державної податкової служби (ДПС) станом на 1 січня 2018 року сума податкового боргу становить 96,8 тис. грн, а на кінець минулого року податковий борг зріс майже в 390 разів, досягнувши - 37,7 млн гривень.
Внаслідок цього, упродовж 2018 - 2020 років Держбюджет України недоотримав понад 2,6 млрд грн акцизного податку з електроенергії. Про це свідчать результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження до Держбюджету акцизного податку з електричної енергії.
В цілому упродовж 2018 - 2020 років до державного бюджету надійшло акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні, близько 13 млрд грн. Імпорт електричної енергії за відповідний період наповнив держбюджет у розмірі 0,2 млрд гривень, йдеться в повідомленні Рахункової палати.
У відомстві зазначають, що за 2019 рік Державна податкова служба (тоді - ДФС) виконала доведені Міністерством фінансів індикативні (планові) показники надходжень акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні. Планові показники надходжень акцизного податку у 2019 році забезпечено лише на 77% (недонадходження становлять – 1,4 млрд грн), а торік виконання становить –70,1% (недонадходження – 1,2 млрд гривень).
Системні проблеми ринку
Аудитори Рахункової палати виявили системні проблеми на новому ринку електроенергії. Це створило умови для маніпуляцій цінами та обсягами купівлі/продажу електроенергії, що призводило, зокрема, до зменшення надходжень акцизного податку до державного бюджету.
Також на адміністрування податку негативно вплинула тривала відсутність в Податковому кодексі норм щодо оподаткування акцизом операцій з реалізації електроенергії на новому ринку, зазначають аудитори. Внаслідок законодавчої неузгодженості, більше півтора року після запровадження нового ринку електроенергії, виробники електричної енергії декларували суми нарахованого акцизу за застарілою формою декларації.
Через карантинні заходи торік у порівнянні з 2019 роком, майже втричі зменшилась кількість планових перевірок НКРЕКП, а позапланових збільшилося у 12 разів. Відтак в умовах запровадження нового ринку погіршилося дотримання суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження діяльності у сфері електричної енергетики.
Рівень сплати нарахованих НКРЕКП штрафів щороку зменшувався з 87,5% у 2018 році до 23,9% у 2020 році. Через низький рівень сплати суб’єктами господарювання накладених НКРЕКП штрафів за результатами перевірок, їх примусове стягнення в більшості випадках здійснювалось за позовами НКРЕКП до суду (41,4% суми застосованих штрафів). Як наслідок, недонадходження до держбюджету становили близько 13,6 млн гривень, зазначають в Рахунковій палаті.
Згідно з результатами аудиту, ДПС не володіє повною та достовірною інформацією щодо фактичної кількості платників акцизного податку, відтак дієвий контроль за їх діяльністю та повнотою сплати цього податку є неможливим.
Згідно з даними ДПС на податковому обліку станом на кінець 2018 – 2020 років перебувало таких платників в 4,2 - 2,7 раза більше, у порівнянні з даними НКРЕКП наявності суб’єктів господарювання, які мали діючі ліцензії на виробництво електроенергії (у тому числі гуртового постачання).
Крім того, Державна податкова служба (ДФС) належно не обліковувала недонадходження до держбюджету від неоподаткування електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.
Варто зазначити, податковий борг суттєво зріс. Згідно з даними ДПС станом на 1 січня 2018 року податковий борг становив 96,8 тис. грн, а на кінець 2020 року зріс майже в 390 разів і досяг 37,7 млн гривень.
В підсумку варто зазначити, Україна належить до першої десятки держав світу з розвиненої ядерною енергетикою. На чотирьох АЕС виробляється понад 50% всієї електроенергії України. Так, за 2020 рік АЕС вироблено 76,2 млрд кВт год, або 51,2% всієї електроенергії, ТЕС – 39,6 млрд кВт год або 26,6%, ГЕС та ГАЕС – 7,6 млрд кВт год або 5,1%, іншими електростанціями – близько 25,4 кВт год або 17,1%.
Упродовж відповідного періоду, обсяг виробництва електроенергії електростанціями України скоротився на 10,5 млрд кВт год або на 6,6% (з 159,4 млрд кВт год у 2018 році до 148,9 млрд кВт год у 2020 році).
Нагадаємо, внаслідок зниження попиту на електроенергію урядом було ухвалено рішення вимкнути виробників найдешевшої енергії. Відтак в резерв було виведено декілька енергоблоків АЕС й переведено на знижену потужність 7 енергоблоків атомних електростанцій.
Це сталося внаслідок існуючої схеми, яку було створено за президента-втікача Віктора Януковича, зокрема, купівля зеленої енергетики за ціною в 7-8 разів перевищувала вартість електроенергії, яка вироблялася Енергоатомом.