Кабмін на засіданні 3 червня ухвалив рішення послабити карантинні обмеження в Україні. Наразі дозволено з 5 червня робота закладів громадського харчування, зокрема приймання відвідувачів у приміщеннях, за умови дотримання протиепідемічних заходів, проведення релігійних заходів у приміщенні за умови перебування не більше 1 особи на 1,5 м², а також проведення акредитації освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у віддаленому режимі, а також ухвалення рішення про умовну акредитацію освітніх програм без проведення або з частковим проведенням акредитаційної експертизи до 1 вересня 2020 року.
Як повідомляли раніше в Україні з 22 травня послаблено карантинні обмеження у регіонах, де спостерігається сприятлива епідеміологічна ситуація. Водночас уряд продовжив карантин до 22 червня, перейшовши на адаптивну модель.
«Поточна динаміка вказує на жовтий або чорний сценарії для України. За зеленого сценарію, карантинні обмеження повернуться восени. За жовтого і чорного – вже цього місяця, якщо уряд буде послідовний і використає ті самі критерії кількості смертей та захворювань, як обіцяли раніше», - наголошує він.
Економічна активність в Україні
Показники діяльності всіх секторів економіки, за якими наявні щомісячні дані, у квітні різко погіршилися через повномасштабну дію карантинних обмежень. Падіння ІВБГ становило 15.4% р/р (у порівнянні з 6.3% р/р у березні), йдеться в макроекономічному огляді НБУ.
Таблиця 1 - Індекс виробництва базових галузей, % р/р
Джерело: НБУ.
Як бачимо з даний таблиці, попри відсутність прямих карантинних обмежень на промислову діяльність, спад у промисловості поглибився (до 16.2% р/р), що істотно позначається на ВВП.
Рисунок 1 - Внески в річну зміну ІВБГ, в. п.
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, за областями вищий рівень захворюваності COVID-19 корелював із суттєвішим спадом промислового виробництва у регіоні, вірогідно, через більш суворе дотримання карантину та регіональні відмінності у структурі промисловості.
Зниження інвестиційного та споживчого попиту призвело до поглиблення спаду в машинобудуванні, погіршення зовнішньої кон’юнктури – у металургії, а низький попит з боку більшості видів економічної діяльності – в енергетичному секторі. Вторинні ефекти від карантинних обмежень та низький споживчий попит на тлі погіршення споживчих настроїв поглибили спад у виробництві споживчих товарів, у тому числі харчових, а також зумовили стрімке падіння роздрібної торгівлі (до 14.9% р/р).
Уперше в історії практично повністю припинилися пасажирські перевезення (падіння пасажирообороту становило 95.8% р/р).
Рисунок 2 - Випуск в окремих видах діяльності, % р/р
Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.
Спад у базових галузях, різке падіння обсягів імпорту і менші обсяги транзиту газу позначилися на погіршенні показників оптової торгівлі та вантажообороту. Тривало падіння у будівництві на тлі обмеженого бюджетного фінансування та скорочення попиту на житло через зростання невизначеності.
Ринок праці
Із запровадженням карантину ситуація на ринку праці стрімко погіршилася. Зростання заробітної плати сповільнилося з 11.8% р/р у березні до 1.6% р/р у квітні.
Таблиця 2 - Ключові показники соціального розвитку України
Джерело: ДССУ, ДКСУ, розрахунки НБУ.
У квітні зарплата знизилася у будівництві, транспорті, торгівлі та промисловості, а в секторах із переважно бюджетним фінансуванням її зростання стрімко сповільнилося. Натомість збільшення соціальної підтримки пенсіонерів підтримувало зростання пенсій. У травні попит і пропозиція робочої сили почали відновлюватися на тлі послаблення карантинних обмежень і відповідного поліпшення економічних очікувань.
В підсумку слід зазначити, у квітні 2020 року держбюджет виконано зі значним профіцитом (8.5 млрд грн), значною мірою сформованим завдяки перерахуванню НБУ прибутку до розподілу за попередній рік (42.7 млрд грн).
Попри це, доходи в річному вимірі очікувано скоротилися (на 7.3% р/р) – зниження економічної активності внаслідок карантинних обмежень негативно позначилося майже на всіх основних податках, особливо – на пов'язаних з імпортом. Натомість підтримали доходи зростання виробництва тютюнових виробів та надходження від податку на прибуток підприємств. Водночас зростання видатків державного бюджету прискорилося (до 9.4% р/р) внаслідок збільшення підтримки Пенсійного фонду та витрат на охорону здоров’я. Місцеві бюджети другий місяць поспіль виконано з дефіцитом (1.8 млрд грн у квітні). Відтак у квітні у підсумку сформувалося додатне сальдо зведеного бюджету, однак у січні – квітні зберігся дефіцит.