Посткризова монетарна політика: вплив провідних центробанків на інфляцію
Інфляція в більшості країн – основних торгівельних партнерів (ОТП) залишатиметься високою довше, ніж раніше очікувалося, через значне подорожчання енергоресурсів. Лише у 2023 році вона наблизиться до цільових рівнів.
Про це повідомляє Нацбанк. Інфляція сповільниться, але залишиться вище цільових рівнів у 2022 році. Фінансові умови для країн з ринками, що розвиваються (Emerging markets, ЕМ) стануть жорсткішими, що спонукатиме центробанки цих країн далі посилювати монетарну політику.
Фактори зростання світових цін
Згідно з прогнозами світових організацій, очікується стійкий тренд на зростання цін на вуглець. Це спонукатиме підприємства до зміни технологічних процесів з метою мінімізації викидів. Реалізація цих планів супроводжуватиметься значними інвестиційними витратами, що частково переноситимуться на ціни кінцевої продукції. Відтак світові ціни на більшість товарів у довгостроковому періоді перевищать допандемічний рівень, попри нарощування пропозиції.
Світові ціни на нафту та природний газ у Європі, в IV кварталі минулого року стрімко зросли. Під впливом високого попиту дорожчала нафта попри нарощування обсягів видобування ОПЕК+. Лише часткове вивільнення стратегічних запасів США, Китаєм, Японією та Південною Кореєю та поширення Omicron стримало зростання цін наприкінці 2021 року. Очікується, що на прогнозному горизонті ціни на нафту коливатимуться близько 75 – 85 дол./бар. Відносний баланс на ринку досягатиметься внаслідок сповільненню зростання попиту на нафту через екологічні вимоги та подальшому зростанню пропозиції.
Ціни на природний газ у Європі досягнули історичного рекорду через високий попит та обмежену пропозицію. Обмежену пропозицію зумовлювали низький рівень запасів, відмова РФ постачати понад контрактні обсяги та високою конкуренцією з боку країн Азії. Лише стрімке зростання імпорту СПГ, дещо скоригувало ціни наприкінці 2021 року. Очікується, що ціни на газ залишатимуться на поточному рівні в І кварталі 2022 року. Надалі газ поволі дешевшатиме внаслідок вирівнювання балансу на ринку. Однак попит на газ як більш екологічне паливо та необхідність поповнення запасів утримуватимуть ціни високими протягом 2022 року, а надалі – на рівні вищому допандемічного.
Рисунок 1 – Індекс зміни світових цін на товари українського експорту (ЕСРІ), 12.2004=1
Джерело: НБУ.
Світові ціни на товари, які переважають в українському експорті (ЕСРІ), попри свій високий рівень очікувано переважно знижувалися. У 2022-2024 роках очікується їх низхідна тенденція в міру нарощування пропозиції, зазначають в Нацбанку.
Рисунок 2 – Світові ціни на чорні метали та залізну руду, дол./т, середні за квартал
Джерело: НБУ.
Сталь дешевшала в ІV кварталі 2021 року через слабкий попит з боку Китаю та вичікувальну позицію інших покупців, зокрема країн Близького Сходу. Надалі попит на сталь стабілізується завдяки відновленню металургійного виробництва в Китаї після завершення обмежувальних заходів і збільшення попиту в Індії та Індонезії. Однак прискорене відновлення світової пропозиції призведе до подальшого зниження цін. Додатковим фактором буде здешевлення залізної руди через збільшення її виробництва в умовах наявних високих запасів.
Рисунок 3 – UAwCPI та споживча інфляція в окремих країнах – ОТП України на кінець періоду, % р/р
Джерело: НБУ.
Світові ціни на пшеницю та кукурудзу наприкінці 2021 року зростали через активний попит, погіршення оцінок урожаїв у різних країнах, підвищення собівартості внаслідок подорожчання природного газу. Ці фактори стали й вагомими причинами підвищення рівня цін на прогнозному періоді. Водночас завдяки поступовому здешевленню газу та, відповідно, добрив, а також нарощування світового виробництва ціни на зернові поступово знижуватимуться.
Прогноз сповільнення інфляції
Надалі інфляція сповільниться, але залишиться вище цільових рівнів у 2022 році, зазначають в Нацбанку. Фінансові умови для країн з ринками, що розвиваються (ЕМ) стануть жорсткішими, що спонукатиме центробанки цих країн далі посилювати монетарну політику.
Рисунок 4 - Чисті потоки портфельних інвестицій від нерезидентів до країн з ринками, що розвиваються (ЕМ), млрд дол.
Джерело: НБУ.
Наприкінці 2021 року ціновий тиск у розвинутих країнах був максимальним за останні кілька десятиліть. Основні причини: високі ціни на енергоносії, подорожчання матеріалів і сировини через значний попит і дефіцит поставок, збільшення логістичних витрат (зокрема через нестачу контейнерів для морських перевезень). Це спонукало провідні центробанки переосмислити характер високої інфляції та раніше розпочати нормалізацію монетарної політики. ФРС вже у листопаді почав посилювати політику, яка направлена на згортання кількісного пом’якшення (QE), а Банк Англії першим серед провідних центральних банків у грудні підвищив ключову ставку.
Рисунок 5 - Ключові процентні ставки в окремих країнах ЕМ, %
Джерело: НБУ.
Нині найвагоміший вплив на світові фінансові ринки має агресивніша політика Федрезерву. Очікується, що ФРС згорне QE до кінця І кварталу 2022 року та, ймовірно, вже у березні підвищить ставку. В умовах прогнозованого ФРС уповільнення зростання споживчих витрат така політика призведе до суттєвого уповільнення інфляції. Додатковими факторами буде налагодження ланцюгів постачання та зниження цін на енергоносії. Невдовзі після початку підвищення ставок очікується скорочення балансу ФРС, що сприятиме зростанню дохідності на довгому кінці кривої та може запобігти її вирівнюванню або інверсії (на відміну від минулого циклу підвищення).
Швидша нормалізація монетарної політики ФРС призвела до підвищення короткострокових процентних ставок і підтримала долар США до інших провідних валют. Утім, довгострокові ставки за суверенними облігаціями розвинутих країн залишилися відносно незмінними через високий попит на безпечні активи в умовах усе ще значних ризиків нестійкого зростання через поширення Omicron. Останнє може призвести до дещо нижчого у порівнянні з поточними очікуваннями потенційного зростання ВВП США протягом певного проміжку часу та, відповідно, нижчого довгострокового нейтрального рівня ставок за федеральними фондами.
Рисунок 6 - Баланс настроїв ЦБ країн ЕМ відповідно до пресреліз рішень з монетарної політики, % центробанків
Джерело: НБУ.
Інфляція в країнах з ринками, що розвиваються зросла в основному через вищу частку продовольчих та енергетичних товарів, а також слабшу заякореність інфляційних очікувань. У окремих країнах важливу роль відіграв політичний вибір на користь стимулювання економіки монетарними методами.
В підсумку варто зазначити, через зростання інфляції у світі, прискорене посилення монетарної політики ФРС і повільне відновлення економік країн з ринками, що розвивається, інтерес до активів таких країн зменшився. Це призвело до послаблення національних валют до долара США. В умовах високої інфляції та посилення конкуренції на світових фінансових ринках центральні банки країн з ринками, що розвиваються продовжили активно підвищувати ключові відсоткові ставки. Посилення монетарної політики очікується і надалі, зазначають у Нацбанку. Винятком залишаються центральний банк Китаю (через необхідність стимулювання економіки в умовах відносно низького інфляційного тиску) і Туреччини (політичний тиск на центробанк для зниження ставок).