У третьому кварталі позитивна динаміка основних показників діяльності банків почала відновлюватися після стрімкого розгортання кризи навесні. Чистий кредитний портфель зростав у корпоративному та роздрібному сегментах. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Вперше за багато років темпи іпотечного кредитування продемонстрували вище зростання ніж споживчі.
Помітне зростання вкладень у державні цінні папери банками свідчило про достатню ліквідність сектору.
Фінансовий результат банків був очікувано нижчим, ніж торік, проте відновилося зростання процентних та комісійних доходів. Ключовим фактором зниження прибутку було формування резервів під очікувані збитки.
Структура сектору
Наприкінці вересня було 74 платоспроможні банки. Протягом третього кварталу один банк було визнано неплатоспроможним та ліквідовано.
Таблиця 1 - Кількість банків
Джерело: НБУ.
Частка держбанків, включаючи Приватбанк скоротилася за квартал у чистих активах на 0.7 в. п. до 53.5%, а у депозитах населення – на 0.5 в. п. до 60.6%.
Рисунок 1 - Загальні активи банків, млрд грн.
Джерело: НБУ.
Частка чистих активів найбільших двадцяти банків зросла на 0.1 в. п. до 92.1%.
Активи
Чисті активи сектору зросли за третій квартал на 7.6% до 1.71 трлн грн, а за фіксованим на початок кварталу курсом гривні – на 5.4%.
Рисунок 2 - Розподіл чистих активів за групами банків
Джерело: НБУ.
Дві третини приросту забезпечило зростання міжбанківських активів, включаючи коррахунки в НБУ, а також вкладень у державні цінні папери. Найпомітніше зросли міжбанківські активи в іноземній валюті (+11.7% кв/кв у дол. еквіваленті).
Обсяг ОВДП зріс на 4.8%, а депозитних сертифікатів НБУ – на 17.0%. Частка кредитів клієнтів в активах знизилася на 0.9 в. п. до 33.7%.
Кредитний портфель у третьому кварталі поступово зростав. Чисті гривневі кредити суб’єктам господарювання зросли за квартал на 3.0%, хоча все ще були нижчими на 6.0% у порівнянні з вереснем 2019 року. Найактивнішими були іноземні (+10.4% кв/кв) та приватні банки (+9.5% кв/кв). Валютні кредити в доларовому еквіваленті зросли на 1.1% за квартал, проте були меншими на 8.1% р/р.
Темпи зростання чистих гривневих кредитів фізособам і далі знижувалися – до 8.8% р/р наприкінці вересня 2020 року, у порівнянні з 26.9% р/р у березні та +13.1% р/р у червні.
Рисунок 3 - Валові кредити суб’єктам господарювання та фізичним особам, 2018 = 100%
Джерело: НБУ.
У третьому кварталі вперше за останні роки чисті гривневі кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості (+6.9% кв/кв) зростали швидше за портфель в цілому (+3.9% кв/кв)
Частка непрацюючих кредитів скоротилася за квартал на 2.9 в. п. до 45.6% кредитного портфеля. Головним чинником було списання з балансів повністю зарезервованої заборгованості, за якою банки не очікують надходжень, відповідно до встановлених НБУ правил. Найактивнішими в цьому були держбанки.
Депозити
У третьому кварталі зобов’язання банків зросли на 7.7% - до 1.50 трлн грн. На кінець кварталу частка коштів клієнтів у зобов’язаннях становила 85.0%.
Кошти корпорацій зростали швидше за кошти населення, тому частка коштів суб’єктів господарювання зросла на 1.3 в. п., а вкладів фізичних осіб – знизилася на 1.7 в. п. Також зросла частка зобов’язань банків перед НБУ – на 0.7 в. п. до 1.3 %.
Гривневі кошти суб’єктів господарювання за третій квартал зросли на 12.6% та на 33.6% р/р, а валютні – на 2.8% та на 23.8% у доларовому еквіваленті відповідно. Такий приріст був, зокрема, забезпечений надходженнями компаніям енергетичної галузі.
Найсуттєвіше кошти в гривнях зросли у держбанках, включаючи Приватбанк (+17.6% кв/кв). Відплив валютних коштів спостерігався тільки в держбанках, переважно через сплату Нафтогазом податків та дивідендів у третьому кварталі.
Рисунок 4 - Розподіл депозитів фізичних осіб за групами банків
Джерело: НБУ.
Гривневі вклади населення за третій квартал зросли лише на 1.2% (+27.1% р/р), що було менше, ніж в II кварталі (+10.9% кв/кв). Найвищі темпи зафіксовано в банках з приватним капіталом та Приватбанку – 4.7% та 3.2% відповідно.
Обсяги валютних вкладів фізичних осіб зросли на 1.3% кв/кв та на 5.3% р/р. Через послаблення гривні рівень доларизації коштів клієнтів зріс за третій квартал на 0.3 в. п. до 41.0%. За фіксованим на початок кварталу курсом частка валютних коштів знизилася на 2.0 в. п.
Відсоткові ставки
Скорочення вартості депозитів та кредитів уповільнилося у третьому кварталі. Вартість 12-місячних гривневих депозитів фізичних осіб за квартал знизилася на 0.9 в. п. – до 8.7% річних, у доларах США – коливалася близько 1.3% річних.
Рисунок 5 - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривнях, % річних
Джерело: НБУ.
Спред між 3-місячними та 12-місячними депозитами у гривнях несуттєво зріс – з 0.2 в. п. до 0.5 в. п., проте це не створювало стимулів для продовження строковості депозитів.
Гривневі кошти корпорацій подешевшали на 1.4 в. п. до 3.8% річних. Середні ставки за кредитами суб’єктам господарювання у гривнях за III квартал скоротилися на 1.0 в. п. до 9.6% річних, а за кредитами фізичним особам – на 1.9 в. п. до 30.9% річних.
Вартість валютних кредитів бізнесу становила близько 5% річних.
Фінансові результати та капітал
Прибуток банків у III кварталі був у 1.8 рази вищим за прибуток у II кварталі, проте на 20.2% меншим, ніж у III кварталі минулого року – 13.8 млрд грн.
За дев’ять місяців 2020 року прибуток становив 37.6 млрд грн (-22.2% р/р). Збиткових банків було 12 (у першому півріччі – 16), операційно збиткових – 10. Приватбанк сформував 56.6% прибутку сектору. Операційний дохід банків за дев’ять місяців зріс на 7.8% р/р, операційні витрати – на 14.1% р/р, чистий операційний прибуток до формування резервів – на 1.9% р/р.
Рисунок 6 - Фінансовий результат та рентабельність капіталу банків
Джерело: НБУ.
Операційна ефективність погіршилась: CIR в III кварталі був 54.7% проти 47.4% у третьому кварталі 2019 року. У порівнянні з другим кварталом операційний дохід скоротився на 6.0%, хоча чистий процентний та комісійний дохід зросли. Це відбулося через нижчий результат переоцінки індексованих ОВДП у держбанках.
Темпи зростання чистого комісійного та процентного доходів залишалися найнижчими за останні чотири роки. Після падіння за результатами першого півріччя на 1.5% р/р чистий комісійний дохід відновився до рівня аналогічного періоду минулого року (+0.01% р/р). Чистий процентний дохід за дев’ять місяців зріс на 4.2% р/р у порівнянні з 3.9% р/р за перше півріччя 2020 року.
Відрахування до резервів сектору були у 2.5 рази вищими, ніж за дев’ять місяців 2019 року. Проте третина резервів була сформована Приватбанком під юридичні ризики ще у другому кварталі.
Перспективи та ризики
Досі криза мала помірний негативний вплив на операційну діяльність банківського сектору. Водночас відрахування до резервів зросли у зв’язку зі зниженням якості кредитного портфеля. НБУ очікує подальшого зростання відрахувань у резерви, проте на сьогодні все ще складно дати точні оцінки можливих кредитних збитків банківського сектору внаслідок поточної кризи.
Достовірну оцінку, ймовірно, можна буде отримати до кінця поточного року, а подекуди лише протягом першого півріччя 2021 року.
Невизначеність макроекономічного прогнозу суттєво знизилася, а банки вже мають можливість оцінити перспективи роботи окремих секторів та підприємств. До кінця листопада фінустанови можуть провести необхідні коротко- та довгострокові реструктуризації без визнання додаткового кредитного ризику, якщо такі реструктуризації є життєздатними та не приховують фундаментальних проблем із платоспроможністю позичальників.
У 2021 році НБУ планує провести регулярну оцінку стійкості банків, зокрема аналіз якості активів, щоб з’ясувати, чи коректно банки відображають кредитний ризик за активами. Хоча облікова ставка НБУ залишається незмінною, очікується подальше зниження ставок за кредитами, оскільки потенціал для їхнього зниження ще не вичерпано. Водночас очікується поступове відновлення чистого процентного та комісійного доходу, зокрема завдяки відновленню кредитування.
