Рішення про невідповідність Конституції статті 366-1 Кримінального кодексу щодо недостовірного декларування, заблокує антикорупційну реформу в Україні і може призвести до скасування безвізового режиму з ЄС та припинення видачі МВФ нових траншів. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів юридичний радник громадської організації Transparency International Ukraine Олександр Калітенко.
На думку експерта, скасування Конституційним судом кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, призведе до серйозного «відкату» антикорупційної реформи в Україні. Він нагадав, що стаття за недостовірне декларування передбачала до 2-х років ув’язнення. Ця норма ефективно виконувала функцію стримування, адже стимулювала чиновників правдиво вказувати у деклараціях інформацію про своє майно і статки.
Водночас, Олександр Калітенко зазначив, що наразі рішення Конституційного суду не оприлюднене, тому невідомо, як судді обґрунтували й сформулювали своє рішення і в чому саме полягає неконституційність цієї статті. За його словами, у ЗМІ публікується інформація про визнання неконституційним також статті 368-5 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за незаконне збагачення. Аналітик уточнив, що відповідальність за незаконне збагачення настає тоді, коли ви чимось володієте, але не мали законного прибутку, статків чи достатнього рівня зарплати, аби це придбати. А відповідальність за недостовірне декларування настає не за сам факт володіння, а за те, що ви приховали і не вказали в декларації те, що ви цим володієте.
Також, за словами експерта, наразі невідомо чи зможе Верховна Рада повернути статтю 366-1 у Кримінальний кодекс в іншій редакції, як це сталося у 2019 році після скасування статті про незаконне збагачення. Експерт сподівається, що президент Володимир Зеленський виконає свою обіцянку – скористається законодавчою ініціативою та відновить ефективну роботу системи електронного декларування.
«Водночас, навіть у випадку поновлення криміналізації статті, виникне інша проблема. Якщо КСУ дійсно визнав статтю 366-1 неконституційною, то це призведе до закриття усіх порушених кримінальних проваджень як на етапі слідства, так і на етапі розгляду в судах. Тобто чиновники, які сьогодні або вже отримали підозру в недостовірному декларуванні, або щодо яких триває досудове розслідування, залишаться безкарними. Їх не можна буде покарати, навіть якщо парламент за деякий час поновить цю статтю у Кримінальному кодексі – оновлена стаття буде застосовуватися лише з моменту її ухвалення і виключно стосовно декларацій, що подаватимуться пізніше. Тобто, Конституційний суд своїм рішенням фактично декриміналізував усі наявні сьогодні в реєстрі декларації з порушеннями. І це, на жаль, дуже велика проблема»
юридичний радник Transparency International UkraineКрім того, експерт зазначив, що скасування КСУ кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, не скасовує адміністративної відповідальності за такі порушення. І тут, за його словами, виникає інша проблема – адміністративна відповідальність у таких випадках, настає лише в разі приховування у декларації статків на суму від 210 200 до 525 тисяч гривень. Тобто, для початку дії кримінальної відповідальності, чиновнику слід було «нахімічити» в декларації на суму понад 525 тисяч – це 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, станом на 1 січня 2020 року, дуже суттєвий поріг. Натомість без чинної статті 266-1, усі порушення на суму вище 525 тисяч, надалі не передбачатимуть взагалі жодної відповідальності чи покарання.
«В адміністративному процесі дуже складно довести факт недостовірного декларування. Передусім, це стосується вілл за кордоном чи дорогих автомобілів, якими декларант користується, але не задекларував. На жаль, в адміністративній процедурі, є суттєві перешкоди у збиранні доказів. Саме тому, коли у 2014-му році народні депутати розробили закон «Про запобігання корупції», у пояснювальній записці вони зазначили, що саме кримінальна відповідальність є важливою складовою системи об’єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців. Така відповідальність діє і в інших країнах світу. Міжнародні партнери часто критикують Україну за те, що наше законодавство передбачає відповідальність лише за приховування майна чиновників, але не за приховування доходів – тобто, розповсюджується не на всі активи»
Аналітик також нагадав що у світовій практиці існують стандартні норми кримінального переслідування за недостовірне декларування, передбачені, зокрема, Конвенцією ООН проти корупції. Експерт нагадав, що в Україні в е-деклараціях було досить багато можливостей оперативно виправити ситуацію, аби уникнути кримінальної відповідальності за порушення.
«Українські чиновники могли повторно подати виправлену декларацію. Причому у 2019 році кількість таких спроб збільшили з однієї до трьох упродовж тижня. Також декларанти можуть встановити спеціальну позначку «член сім’ї не надав інформацію» і самостійно подати усю відому декларанту інформацію про такого родича. Адже декларант не є відповідальним за дії або бездіяльність третіх осіб, які вчинили недостовірне декларування. Він не може і не міг притягатись до кримінальної відповідальності, якщо йому надали недостовірну інформацію або ввели його в оману для заповнення декларації. У таких випадках склад злочину відсутній. Тож усі аргументи подання нардепів ОПЗЖ і «Наш край» до Конституційного суду були маніпулятивними і суттєво викривлювали зміст антикорупційного законодавства. І дуже шкода, що законодавство України більше не буде відповідати міжнародним стандартам і найкращим світовим практикам»
Олександр Калітенко не виключив, що такі рішення КСУ і послаблення системи електронного декларування, можуть призвести до скасування безвізового режиму України з країнами ЄС, а також відмову Міжнародного валютного фонду надавати країні нові кредити за програмою фінансування Stand-by.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в електронну декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.
У НАЗК заявили, що судді ухвалили рішення у власних інтересах. За даними антикорупційного відомства, двоє членів КСУ внесли в свої декларації недостовірні дані, і тепер, ймовірно, намагаються уникнути відповідальності.
Представник Верховної Ради у Конституційному суді Ольга Совгиря зазначила, що рішення було ухвалене з кричущими процесуальними порушеннями та є сумнівним за змістом. Вона переконана, що Україна може бути втягнута у «грандіозний міжнародний скандал».
Конституційний суд, у свою чергу, поскаржився президенту, прем’єр-міністру і спікеру Верховної Ради на тривалий тиск з боку антикорупційних органів.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв скористатися законодавчою ініціативою та відновити ефективну роботу системи електронного декларування.
У серпні до Конституційного Суду також надійшло подання 47 народних депутатів щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Народні депутати Григорій Мамка і Олег Волошин («Опозиційна платформа – За життя») зазначають, що ст. 368-5 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, не відповідає статтям 1, частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8 Конституції.
Додамо, що 31 жовтня 2019 року Верховна Рада проголосувала в другому читанні за повернення до Кримінального кодексу статті про покарання за незаконне збагачення. 25 листопада документ підписав президент Володимир Зеленський.
Закон передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із забороною заняття певних посад упродовж трьох років і конфіскацію активів, визнаних придбаними внаслідок корупційних правопорушень.
