В Україні у липні зафіксовано істотне збільшення Індексу споживчих настроїв (ІСН) до 88 балів із 200. Відтак ми спостерігаємо максимальний показник з серпня 2013 року. Ситуацію зі зростанням споживчих настроїв передусім пов’язують із прискоренням росту реальної заробітної плати у червні 2019 року, порівнюючи з травневими показниками, стабільним курсом валют та стабільними цінами, — передає UA.NEWS.
«ІСН досяг нового максимуму. Найвищий приріст у липні у порівнянні з червнем показали індекси поточного особистого доходу, а також очікування зростання економіки в найближчий рік і наступні 5 років», йдеться у дослідженні Info Sapiens, - зазначає видання.
Споживчі настрої, як драйвер економічного зростання
За прогнозами Нацбанку, економіка України цьогоріч зросте на 3%, і надалі зростатиме стійкими темпами. НБУ переглянув власний прогноз зростання врахувавши чинники стійкішого внутрішнього попиту, поліпшення умов торгівлі та збільшенням врожаю зернових. У 2020 році економіка зросте не на 2,9%, як прогнозувалося раніше, а на 3,2%, зазначають в НБУ. Темпи зростання потенційного ВВП продовжуватимуть прискорюватись і досягнуть 4% у 2021 році та надалі зберігатимуться на цьому рівні, йдеться у прогнозах Нацбанку.
В НБУ наголошують: основним драйвером економічного зростання буде внутрішній попит.
Нагадаємо, у другому кварталі 2019 року темп зростання ВВП України склав 4,6% проти аналогічного періоду попереднього року. Це найбільший показник економічного зростання за останні 2,5 роки.
Доходи населення, як фактор посилення споживчих настроїв
У 2018 році реальний наявний дохід домогосподарств зріс майже на 10 %. Основним рушієм є зростання заробітної плати майже на чверть у поєднанні зі зниженням темпу інфляції.
Згідно із даними Держстату (ДССУ), заробітна середня номінальна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у червні 2019 року становила 10 783 грн, що у 2,6 раза перевищує рівень мінімальної заробітної плати (4 173 грн).
Варто зазначити, за даними відомства, що за останні 12 місяців (відносно травня 2018 року) зарплата зросла на 17,4%.
Проведена індексація соціальних допомог також позитивно вплинула на доходи: проведення пенсійної реформи забезпечило підвищення пенсій у середньому на 35.6% рік до року, зокрема для військовослужбовців – більш як на 50%, водночас було переглянуто пенсії працюючим пенсіонерам.
З 1 липня мінімальна пенсія збільшена до 1564 гривень. У деяких категорій пенсіонерів пенсію підвищено до 2000 гривень. Зросли пенсії для військовослужбовців-ліквідаторів аварії на ЧАЕС та для категорій осіб, які отримали інвалідність під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Донбасі.
Мінекономрозвитку зазначає, що зарплатня в Україні має позитивну динаміку, і за підрахунками експертів, середньомісячна заробітна плата працівників у 2019 році сягатиме 10 301 грн, у 2020 – 11 852 грн, 2021 – 13 205 грн, у 2022 – 15 000 гривень.
Варто зазначити, що середня зарплата у червні, про що йдеться вище, перевищила прогноз експертів на 2019 рік. Наразі середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у червні 2019 року становить – 10 783 грн, що у перерахунку за офіційним обмінним курсом НБУ — перевищує 427 дол. США.
Нагадаємо, глава уряду зазначив, що мінімальна, а відповідно, середня заробітна плата істотно зросте до 2020 року, повідомляє UA.NEWS.
«Я вважаю, що мінімальна заробітна плата до 2020 року має бути близько 5500 грн. А в наступному році середня заробітна плата складатиме близько 540 доларів. А вже у наступному (2021 – ред.), вона може досягти 620 доларів. Тобто, ціль має бути наступна: щоби середня заробітна плата в країні наступного року була не менше 540 доларів», - наголосив Володимир Гройсман.
Банківське споживче кредитування, як фактор посилення внутрішнього попиту
Зниження ризиків, зростання доходів населення, а відтак збільшення банківських ресурсів, сприяє розвитку банківського кредитування та рекордних показників прибутковості банківського сектору. За даними НБУ, банківський сектор України продовжує встановлювати рекордні показники прибутку. Так, за 7 місяців 2019 року платоспроможні банки отримали 36,7 млрд грн чистого прибутку, що у 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року (9,8 млрд грн), йдеться в офіційному повідомленні регулятора.
Доходи банків у поточному році зросли на 30% до 141,4 млрд грн, тоді як витрати – на 6% до 104,7 млрд грн.
Основні фактори зростання банківського прибутку:
- процентні доходи банків зросли на 19% до 46,3 млрд грн;
- комісійні доходи банків зросли на 16% до 24,7 млрд грн;
- позитивний результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу – 10,6 млрд грн;
- низький обсяг відрахувань банками в резерви – 6,3 млрд грн проти 11,6 млрд грн минулого року.
Гривневі кошти населення зросли на 5,9% за другий квартал і на 11,8% у річному вимірі. Це відбувалося в усіх групах банків, а найдинамічніше – у приватних (+8,5% за квартал).
Згідно з даними НБУ, в структурі активів банків найбільше зростають роздрібні гривневі кредити. За квартал зростання споживчих кредитів відбулося на 6,6%, а у річному вимірі — на 33,2%.
В НБУ зазначають, споживче кредитування залишається найдохіднішим сегментом для банків завдяки високому попиту. На тлі високого попиту, вартість кредитів для фізичних осіб зросла на 0,9 в.п. до 29,5% річних, а для бізнесу зменшилася на 0,1 в.п. до 17,1%.
Нагадаємо, у середньостроковій перспективі темп приросту чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля збережеться на рівні понад 30% у порівнянні з минулорічними показниками, зазначають в НБУ.
В підсумку зазначимо, НБУ наголошує на існуванні ризиків, які можуть погіршити прогноз економічного зростання: затримка у подальшому проведенні реформ, повне припинення транзиту газу країною-агресором через територію України, ескалація військового конфлікту на Сході, продовження торговельного протистояння та рецесія глобальної економіки.
