Повернення Берлусконі. Парламентські вибори в Італії та наслідки для Європи

4 березня в Італії вибирали парламент. 618 депутатів у нижню палату Сенату, 309 сенаторів у верхню і 18 народних представників для італійців, які проживають за кордоном. Позачергові парламентські вибори позначилися тріумфальним поверненням у політику колишнього італійського прем’єр-міністра – одіозного 81-річного Сільвіо Берлусконі.

Його політичний рух «Італія, уперед!» об’єднав крайні праві та правоцентристські партії і взяв перше місце – 37% голосів виборців. На другій позиції – вкрай лівий популістський рух «П’ять Зірок» з 32%. Третє місце дісталося соціал-демократам – 23%. Правляча лівоцентристська Демократична партія Італії отримала всього 19% підтримки.

Оскільки жодна з сил не набрала 40% симпатій виборців, Італію очікують коаліційні переговори. Результати виборів в деякому сенсі показали, що італійці повторюють шлях Німеччини. Різке зростання популярності крайніх популістських сил і провал правлячої центристської партії. Італія пішла далі. Абсолютно усі фаворити голосування – симпатики Росії і скасування санкцій. Більшість – євро скептики і противники НАТО. Італійські експерти припускають, що результати виборів до Сенату можуть перекроїти політичну карту Європейського Союзу.

У цьому контексті є над чим подумати і Україні. Європу роздирають внутрішні протиріччя і ще один фронт на підтримку ослаблення санкційної політики проти Росії – не на користь країни. Аналізуємо подробиці.

Головний результат виборів – італійський популізм

Італія – ​​третя за величиною економіка в Європі (не рахуючи Британії, яка виходить зі складу ЄС). Останні роки країна переживає економічний спад, зростання безробіття (11% від загальної кількості населення), високий податковий тягар тисне середній клас. У Італії найгірше співвідношення держборгу до ВВП у всій єврозоні після Греції, бюджетні дефіцити на всіх рівнях.

Міграція разом з економічними проблемами підсилює антиєвропейські настрої італійського суспільства, що в підсумку і призвело до різкого зростання популістських рухів. Лідери перегонів використовували провокаційні методи кампанії, мета яких – дискредитація конкурентів. «Клоунада» – так італійські вибори характеризують експерти, їх думку поділяють і прості італійці.

Кампанія Сільвіо Берлусконі

Свою виборчу кампанію блок Берлусконі побудував навколо однієї з найболючіших тем – податків. І за рахунок цього виграв гонку. Основний принцип, за яким політик запропонував реформувати систему оподаткування, – введення плоскої шкали оподаткування та скасування прогресивності податків. Наголос був зроблений на малий і середній бізнес – в Італії на підприємства СМБ доводиться від 38% до 60% податків на річний дохід.

Берлусконі запропонував запровадити єдиний прибутковий податок на рівні 23%. Аргументи на користь такого кроку колишній прем’єр приводив з досвіду країн Балтії, Ісландії, Росії:

«Сам Володимир Путін пояснив мені якийсь позитивний ефект єдиний податок може справляти на стан економіки»

Берлусконі вважається близьким другом Путіна, не складно зробити висновки про його зовнішньополітичні симпатії. Від антиросійських санкцій італійська економіка зазнає великих збитків.

Крім цього, перемога крайніх правих і правоцентристів пояснюється харизмою самого лідера руху. Берлусконі грав на гучних висловлюваннях проти і дискредитації опонентів. Пікантність його перемоги затьмарюється скандальним минулим, пишуть італійські експерти:

«Єдина пляма в історії з висуненням 81-річного політика полягає в його праві займати прем’єрське крісло. Через судимості за несплату податків Берлусконі не може займати будь-якої державний пост»

Це означає, що очолити уряд політик не зможе.

Фото: delo.ua

Рух «П’ять зірок»

У своїй передвиборчій програмі ультралівий рух виступив зі скороченням витрат на держапарат і перенаправленням ресурсів на вразливі соціальні верстви. Ліві популісти на чолі з італійським коміком Беппе Грилло пообіцяли істотно скоротити зарплати депутатів і скасувати всі їхні привілеї. Результатом масштабної реформи державних витрат на бюрократію має стати підвищення пенсій та допомоги для бідних.

Зовнішня політика Італії, на думку лівих, повинна будуватися на поліпшенні відносин з Росією, результатом чого має стати скасування санкцій. У перспективі країні необхідно вийти з ЄС. Що стосується НАТО, його необхідно реформувати.

Провал Демократичної партії

Після попередніх результатів голосування колишній прем’єр і лідер партії Маттео Ренци оголосив про відставку з поста глави політсили.

«Ми визнаємо, що ця явна поразка вимагає від нас відкрити нову сторінку в історії Демократичної партії»

Програмні гасла демократів виявилися беззмістовними: загальні тези про боротьбу з безробіттям і скорочення бідних, допомога нужденним, контроль міграції, зниження рівня податків. Демократи не змогли пояснити виборцю, за рахунок яких ресурсів будуть виконувати свою програму.

Ренци заявив, що його політична сила піде в опозицію до нової влади:

«Ми вже говорили про своє «ні» уряду з екстремістами, ми не змінили свою думку»

Фото: euronews.com

Специфіка виборчої системи

В цьому році вибори вперше проходили за змішаною системою. Італійці вибирали 1/3 місць за мажоритарною виборчою системою і 2/3 – за пропорційною. Як пишуть італійські оглядачі, скандальність кампанії і непередбачуваність її результатів спровокували високу виборчу явку – 75%. При цьому, як пишуть соціологи, італійці, в більшості, не довіряють політикам. А це – 72% населення за даними соціологічної служби Jacques Delors Institute.

Новий закон про вибори, який був прийнятий восени 2017 року, встановлює 3% -ний бар’єр для проходження політичних партій і 10% -ний для партійних об’єднань, більшість голосів – для мажоритарників.

40% підтримки не отримала жодна політична сила, а значить попереду у Італії – коаліційні переговори. Перспективи коаліції – популістська і євроскептична парламентська більшість з альянсу правоцентристів Берлусконі та популістів «П’яти зірок».

Фото: eadaily.com

Прогнози для Європи та України

Як відзначають експерти, результати голосування, без перебільшення, шокували європейську громадськість. Крім сплеску популізму, Європа стурбована бумом крайніх ідеологій в Італії. Чи варто нагадувати, що Італія, як і Німеччина, має багатий історичний досвід розквіту фашизму (нацизму – в німецькому варіанті) у ХХ столітті.

Питання риторичне, що може бути продуктивного від об’єднання популістів, які представляють крайні полюси ідеологічного спектру. У Європі розуміють, що результати парламентських виборів в Італії можуть стати причиною нового загострення всередині зони ЄС. Як з точки зору ризиків для всієї економіки Євросоюзу, так і політично.

Правоцентристи і крайні ліві виступають проти міграційної політики ЄС, є переконаними євроскептиками і виступають за вихід із зони Євросоюзу. А також – прихильники зняття санкцій і зближення з РФ.

70% голосів виборців – сукупний підсумок можливої ​​майбутньої коаліції. Не важко припустити, що будь-які рішення, прийняті італійським парламентом, можуть розгорнути нову кризу в ЄС. А судячи з підсумків останніх років, Європа тільки те й робить, що долає політичні та фінансові кризи. Як влучно зазначив експерт Іван Яковина:

«Що ще має статися, щоб європейські еліти прокинулися і зрозуміли: їхня нинішня політика веде континент прямо в обійми популістів, які дуже скоро почнуть вибудовувати там дуже екзотичні режими. Але еліти не прокинуться, так як зміна політики означала б фундаментальне перенаправлення фінансових потоків – від банків і корпорацій в кишені середнього класу. На це, звичайно, ніхто не піде, оскільки ними править жадібність. Я майже впевнений, що до появи якогось аналога Муссоліні в Європі залишилося років 10 максимум. Як і сто років тому, цьому процесу буде активно допомагати Кремль, який вирішує свої власні завдання»

Є й інший варіант, якщо ймовірні союзники не зможуть дійти згоди. Італію чекають перевибори. Якими можуть бути прогнози в такому разі – можна тільки гадати. Такий сценарій – сам по собі є кризою всередині країни і новим осередком сумнівів для усієї Європи.

Фото: 24tv.ua

Чого чекати Україні

Симпатії партій, що перемогли, на адресу Росії – не на користь України. Зараз Європа, долаючи настрої окремих представників політичних сил, одноголосно виступає за продовження санкцій проти Кремля. Якщо Італія прийме рішення послабити тиск на РФ або зняти повністю – Європа опиниться в патовій ситуації.

Імовірний перегляд санкцій – провал європейської підтримки України. Друг Путіна Берлусконі та ліві з «П’яти зірок» підтримують Росію не тільки по відношенню до санкцій. Як зазначає експерт Олександр Костриба:

«Члени партії Берлусконі і він сам особисто в 2015 році відвідали окупований Крим і навіть зустрічалися з Путіним. Після цього вони, а також «Ліга півночі» (присутня в правому блоці) неодноразово їздили на заходи до Криму. «Ліга півночі» має навіть угоду про співпрацю з «Єдиною Росією», не кажучи вже про їх позиції по Криму і Донбасу»

Крім того, розкол у підтримку України може внести і енергетична проблематика – підтримка Італією «Північного потоку-2».

***

Вибори в Італії завершилися, залишивши в шоковому стані європейців і багато приводів для хвилювань в Україні. Попереду – формування більшості в парламенті і тривалі коаліційні переговори. Європа буде шукати шляхи впливу і контролю поствиборної ситуації в Італії. Щоб попередити майбутні розколи і спалахи криз. Німеччина своїм прикладом показала, що подолати розбіжності можливо, якщо чітко розуміти загрози і відмовитися від особистих амбіцій на користь спільної справи. Але Італія, як відомо, не Німеччина. І політичні розклади сил всередині країн все ж різні.

Україна не має прямих можливостей впливати на настрої еліт в Італії, але країні варто задуматися над тим, щоб пошукати друзів серед вчорашніх опонентів.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: