$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Порядок денний для нової Ради: які виклики стоять перед парламентом IX скликання

Порядок денний для нової Ради: які виклики стоять перед парламентом IX скликання

30 Серпня 2019 10:28

29 серпня стартувала достроково обрана Верховна Рада IX скликання. З монобільшістю пропрезидентської «Слуги народу» і різко полярними опозиційними силами в якості прозахідної «Європейської Солідарності»  та проросійської «Опозиційної платформи – За життя». А також двома партіями, що «не визначилися» - «Батьківщиною» і «Голосом». Та депутатською групою самовисуванців.

Порядок денний першого дня засідання видався насиченим – кадрові призначення у керівний склад Ради, голосування за прем'єр-міністра і членів уряду, Генпрокурора, очільника СБУ та інших високих чиновників. За словами вже обраного Віце-спікера Ради Руслана Стефанчука народні депутати розглядали усі ті питання, які потрібні для запуску роботи парламенту.

На відкритті першого засідання Стефанчук припустив, що депутати можуть підтримати проект президентського закону про зняття депутатської недоторканності, що і було зроблено – гарний жест для старту. Як і голосування за інші невідкладні законопроекти Володимира Зеленського.

На оновлену Верховну Раду покладено величезні надії, що означає – відповідальність в масштабах усієї країни. І перед депутатами стоять всі ті ж виклики, які не змогли подолати попередники. Розглянемо детально.

Реформа українського парламентаризму


Про те, що Верховній Раді необхідно почати роботу з реформи самої себе, експерти говорять вже не перший рік. Кнопкодавство, прогули, порушення регламенту, неефективні засідання і прискорені процедури розгляду законопроектів «не читаючи», зачитування тисяч правок у проекти документів в порожньому сесійному залі – тільки короткий перелік першочергових проблем українського законодавчого органу.



Боротися з цими проблемами обіцяли багато скликань, однак на фінал роботи попереднього, VIII скликання – рішення якщо і знайдені, то відкладені у довгий ящик. Президент Володимир Зеленський має намір кардинально підійти до проблем українського парламентаризму шляхом прийняття відповідних законів про відповідальність.

Сенсорні кнопки під час голосування, покарання за прогули аж до позбавлення депутатського мандата, зняття недоторканності з парламентаріїв – першочергові заходи згідно із заявами президента.

29 серпня народні депутати підтримали у першому читанні законопроект Зеленського, який передбачає внесення змін до статті 80 Конституції України, що гарантує недоторканність і захищає депутатів від кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради. Проект документа пропонує прибрати ці формулювання з Основного закону.

Також в планах влади скоротити кількість депутатського корпусу з 450 до 300 народних обранців. Захід широко обговорюваний і популярний в народі, але чи вирішить він питання з дисципліною і якістю законотворчої роботи?

«Скорочення кількості депутатів буде безумовно популярним кроком. Однак якісний механізм відбору депутатів через вибори за відкритими списками був би більш корисним для ефективності Ради, ніж механічне скорочення їх кількості»

Ігор Попов,

політолог


Аналогічні питання виникають і по відношенню до ініціатив про скорочення або об'єднання комітетів, що неодноразово звучало з вуст владної команди. Що вирішують ці заходи? Адже якщо за кількісним скороченням, крім економії бюджетних коштів, стоїть втрата якості опрацювання законопроектів, чи виправдана така політика?

Місце опозиції в новій Раді


Багато йдеться і про права опозиції. У поточному парламенті сил, які претендують на цей статус – як мінімум дві, з діаметрально протилежними поглядами на майбутнє України. Якщо слідувати логіці ліберальних підходів до опозиції, таким партіям повинні надаватися широкі права для подачі альтернативних рішень і допуск до керівних посад. Що почасти реалізовано.

В українських реаліях наділення відкрито проросійської політичної сили інструментами впливу на владу – вкрай непопулярний захід. І питання національної безпеки. Тому ймовірно, що статус опозиції для нового скликання парламенту залишиться завданням «на потім».

Законотворчість «за планом» і закони Зеленського


За словами Стефанчука, на першому засіданні 29 серпня народні депутати внесуть близько 70-80 законопроектів, зазначених як важливі:

«Сьогодні ми не розглядаємо законопроекти. Ми будемо тільки вносити. Все, що ми внесемо, вони будуть важливі. Їх буде 70-80. Основні це питання, пов'язані з імпічментом, внесенням змін до Конституції України, кнопкодавством і ряд економічних та антикорупційних законів. Для їх прийняття регламент відводить нардепам від 10 днів до місяця»

Руслан Стефанчук,

обраний Віце-спікера Верховної Ради


Очевидно, що більшість з них – це ініціативи самого президента, так звані закони Зеленського, які глава держави обіцяв прийняти на початку своєї каденції.

Уже відомо, що гарант вніс у Раду законопроект про імпічмент, а також ряд документів, які передбачають зміни до Конституції і чинного законодавства щодо скорочення кількості народних депутатів, принципів оборони України і старту роботи Антикорупційного суду, проект закону про Нацгвардію та інші. Тексти цих документів на сайті Ради поки не доступні.

Ініціативи щодо зміни Конституції можна реалізувати за підтримки 300 народних депутатів. Для цього «Слузі народу» доведеться не тільки шукати ситуативних союзників, а й дотримуватися жорсткої внутрішньофракційної дисципліни.

За підсумками першого засідання, монолітність пропрезидентської сили спрацювала. До того ж, щодо конструктивних рішень Зеленський може розраховувати на підтримку серед опонентів, як було із голосуванням за зняття недоторканності. Однак в цілому висновки про ефективність «Слуги народу» одноосібно і у політичних тандемах робити ще зарано.

Крім «пакета» невідкладних заходів, перед законодавцями постануть питання давно очікуваних реформ – податкової, митної, судової, правоохоронної, земельної.

Зеленський готовий відкрити ринок землі в Україні і на даний момент проводяться консультації зі Світовим банком та іншими західними партнерами щодо прийнятної моделі. Завдання парламенту – подолати мораторій і підтримати законопроект, який готує команда президента. Як прогнозують прихильники зняття мораторію, ця реформа принесе Україні до 2% від ВВП.

Крім того, парламент як пріоритетним питанням буде займатися бюджетним процесом на майбутній рік. І зобов'язаний запропонувати рішення одвічних «слабких» місць бюджету – соціальних витрат і бюджетних компенсаторів, в разі скасування або скорочення податків, що декларувала нова влада.

«Держава у смартфоні» - окремий амбітний і комплексний виклик для Верховної Ради. Потребує не тільки відповідних експертиз і досвіду передових країн, а й величезних фінансових вливань на реалізацію. Поки що команда президента говорить про проект в цілому, без деталізації.

Серед завислих проблем – це пошук законодавчого та практичного вирішення із вивезенням українського лісу. Вирубка кругляка в даний момент знаходиться в тіні і є каменем спотикання у відносинах між Україною і Європейським Союзом. Народні депутати спільно з урядом мають знайти компроміс між торговими інтересами з ЄС, захистом національного виробника і збереженням залишків лісу у країні.

Боротьба з корупцією і зовнішніми загрозами


Надвикликом для нової Ради буде боротьба з корупцією і прийняття антикорупційних законів, в тому числі спрямованих на очищення влади серед самих народних депутатів. Законопроект про відповідальність за незаконне збагачення має статус невідкладного.

Боротьба з контрабандою, виведення економіки з тіні, узаконення лотереї і азартного бізнесу, що має намір зробити Зеленський – ланки одного антикорупційного ланцюга. Від влади чекають прийняття і блоку ліберальних економічних законів, про які говорять в МВФ, Світовому Банку та Європейському Союзі.

Для боротьби із зовнішніми загрозами парламент повинен запропонувати суспільству нову концепцію інформаційної безпеки. Очевидно, що на законодавчому рівні будуть вирішуватися багато питань, пов'язаних з Донбасом і Кримом.

***


Феномен нової Ради полягає в тому, що відповідальність за долю країни буде нести одна політична сила – розрізнена всередині і за великим рахунком – політично і законодавчо недосвідчена. Що є головним внутрішнім викликом для народних обранців. Сильною опозицією, наділеною деякими правами для контролю дій влади, поточний парламент не володіє. Які ризики такої ситуації? Вони очевидні. Провал намірів.

Виключити такі ризики практично неможливо виконати, однак їх можливо мінімізувати. Що буде залежати від позиції Володимира Зеленського, на якого ляже левова частка відповідальності за ефективність роботи парламенту IX скликання.