Голова правління IBOX BANK Петро Мельник: про розвиток транзакційного банку, плани по роботі з фізособами та майбутнє галузі

Голова правління IBOX BANK Петро Мельник: про розвиток транзакційного банку, плани по роботі з фізособами та майбутнє галузі

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Банки в Україні все частіше почали відмовлятися від традиційних бізнес-моделей. Тенденції ринку активно рухаються у бік швидких і безпечних платежів, що прийнято називати транзакційним бізнесом. Це перспективний напрямок, що дає високу конверсію та безліч сучасних шляхів масштабування бізнесу. Таку стратегію вибрав для себе IBOX BANK – і має помітний успіх. Про особливості бізнесу на транзакціях, кобрендових проектах та спільному проекті з МФО, інвестиції в цінні папери, перспективи електронних грошей та багато іншого в інтерв’ю «Мінфіну» розповів голова правління АТ «АЙБОКС БАНК» Петро Мельник.

Про плани 

Розкажіть про перші кроки та плани на посаді Голови Правління IBOX BANK. Якими успіхами вже можете поділитися?

Петро Мельник: Спочатку потрібно було познайомитися з колективом, поточними проектами, вникнути в бек-граунд банку, його специфіку та потреби. Можу сказати, що мене однозначно порадували результати, які я виявив. Банк зробив помітний стрибок у своєму розвитку й мені безумовно близька стратегія, в якій він розвивається. IBOX BANK – це дійсно робочий механізм, що знаходиться в злагодженому та ефективному русі. Зверну увагу, що наша стратегія та бізнес-модель затверджені регулятором.

За період моєї роботи ми навіть встигли пройти кілька перевірок Національного Банку України, результати яких підтвердили мої слова. Ми знаходимося в постійному конструктивному та довірчому діалозі з регулятором. Акти перевірок Нацбанку та показники нашої роботи, розміщені на офіційному сайті НБУ, підтверджують наші результати.

Які проекти зараз реалізуєте?

Петро Мельник: Зараз йде реалізація того продуктового ряду, який банк запустив до мене. Наприклад, 1 липня цього року стартував кобрендовий проект IBOX BANK разом з Moneyveo. На базі банківського дебетового продукту нам вдалося реалізувати видачу кредитів від ФК Moneyveo. Агентом у верифікації клієнтів виступив партнер “Нова Пошта”. Це був дуже великий, унікальний і новаторський проект, справжній виклик для всього ринку. Особливо важлива тут була підготовка на стороні IT-команди банку, яка зараз активно працює над цифровізацією банківських процесів. З цим проектом ми впоралися та особливо пишаємося, що ми перші в Україні, хто зміг створити платіжну карту на ринку МФО.

Будь-який банківський продукт – це завжди робота команди: від менеджменту до акціонерів, які націлені на результат. І безумовно тут важливі партнери, з якими нам дуже пощастило.

Показником того, що ми рухаємося в правильному напрямку, я, як банкір, вимірюю завжди прибутком і фінансовими показниками зростання установи. Для розуміння, з 2018 року прибуток банку досяг 190 млн грн, а за 2,5 роки активи банку зросли більш ніж на 10,3 млрд грн при зростанні зобов’язань за цей же період на 9 млрд гривень. На цей момент ми збільшили наш статутний капітал до 281 млн грн, а за половину 2021 року обсяг коштів юросіб виріс у 3 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2020-го: з 957,1 млн грн у 2020 році до 2,89 млрд грн у 2021 році. Все це дозволило нам вийти на 5 місце в Україні в даній категорії.

Які плани на найближче майбутнє? Які продукти хочете активніше розвивати та пропонувати клієнтам?

Петро Мельник: Ми хочемо наростити операції за гарантіями та акредитивами. Також у планах збільшення кредитного портфеля юридичних осіб для диверсифікації ризиків і балансування джерел прибутку банку.

На цей момент є рішення акціонерів вкладати прибуток банку в його статутний капітал, але цей процес займає певний час. А нам важливо зробити так, щоб гроші працювали, відповідно, їх треба грамотно розміщувати (вкладати).

Зараз можна вкласти гроші в цінні папери, ОВДП та депозитні сертифікати Нацбанку, які дають приблизно однакову прибутковість і при цьому є надійним інструментом на ринку.

Що стосується класичного кредитування, то воно дає вищу маржу, ніж інвестиції в цінні папери, але водночас і більше ризиків. При цьому, якщо клієнт отримує кредит, то разом з ним бере і комплексне обслуговування, починаючи від зарплатного проекту й закінчуючи обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо порахувати всі продукти, які можна запропонувати корпоративному клієнту, виходить хороша маржинальність, тому що він працює з великим об’ємом грошей – від 1 млн грн. Для порівняння, фізособа обертає на рахунку суму, в середньому, в рамках 200 тис. грн.

А які продукти плануєте запускати для фізосіб? Чи входять ці клієнти у вашу профільну цільову аудиторію?

Петро Мельник: У нас є кілька проектів. Деякі на стадії тестування, інші – на стадії узгодження всередині банку та з регулятором зокрема. Я думаю, що до кінця року порадуємо ринок новинками.

Плануємо вже цієї осені запустити для фіз осіб власний мобільний додаток. Продукт проходить тестування вже більше півроку. У ньому з’являться класичні послуги, такі як безконтактні розрахунки, р2р-перекази, отримання грошових коштів по IBAN та базова оплата послуг. Паралельно з цим ми підвели карту IBOX BANK до сучасного стандарту: клієнти можуть оплачувати в POS-терміналах і в інтернеті з Apple Pay, Google Pay і Garmin Pay. Все це ми запустили цього року, що я вважаю відмінним результатом для сучасного технологічного банку.

Про бізнес на транзакціях

IBOX BANK – транзакційний банк. Чому ви зробили акцент на цій стратегії?

Петро Мельник: Ми заявляємо, що ми транзакційний банк, бо цей бізнес високо маржинальний і профільний для нас зараз. Але фізично в банку присутні різні напрямки, як транзакційні, так і класичні.

Транзакційний бізнес зараз приносить стабільний дохід, тому ми й вибрали саме цю модель для своєї роботи. Чим відрізняється транзакційний бізнес? По суті, кількістю проведених клієнтських операцій і високими вимогами до безпеки та процесингу. У момент онбордінгу клієнти проходять комплаєнс і фінансовий моніторинг згідно з законодавством України та правил платіжних систем. Рівень вимог тут найвищий, адже ми обслуговуємо величезну кількість платежів у міжнародних платіжних системах Visa та Mastercard.

Чи допомагає ваш попередній досвід роботи в банках розвивати транзакційний напрямок?

Петро Мельник: На мій погляд, головне в роботі голови правління банку – побудувати вертикаль взаємодії з членами своєї команди та домогтися грамотної й злагодженої роботи на всіх рівнях.

Наявність управлінського досвіду з 2007 року безумовно допомагає. Управління транзакційним банком не вносить разючі корективи в мої професійні переконання та методи. Ми також розміщуємо вклади та кредитуємо населення. Але паралельно ми ведемо бізнес, яким в Україні займаються лише кілька банків і не втомлюємося вдосконалюватися в цьому.

Про зміни на ринку

Що ви, як банкір, думаєте про зниження карткової комісії інтерчейндж?

Петро Мельник: Як будь-який представник банківської сфери, я солідарний з регулятором у цьому питанні: ринок є найкращим регулятором того чи іншого тарифу. А комісія інтерчейндж – це тариф.

Поетапне зниження комісії інтерчейндж – це компроміс між ритейлом і банками, у яких загальна мета: заробляти більше. І у випадку з інтерчейнджем ми маємо ситуацію, коли однозначного рішення на користь однієї зі сторін приймати не можна. І дуже радує, що ринок сам зміг організуватися, провести дискусію та прийти до спільного рішення. Це показник того, наскільки ми виросли за останні 5-7 років.

Які наслідки можуть бути при такому сценарії? Чи зникнуть кешбеки, бонуси та чи з’являться нові платні послуги в банках?

Петро Мельник: Не готовий сказати. Думаю, що так, наслідки будуть, але що саме – не готовий прогнозувати. У будь-якого банку або фінкомпанії є собівартість продукту або послуги. У неї закладена й маржа.

Банк – не благодійна організація. Тому щоб працювати “не в нуль, а в плюс”, банки будуть на чомусь добирати свою маржу, щоб надані послуги були з одного боку прибутковими, а з іншого – конкурентними на ринку.

Що думаєте про кобренди? Наскільки оцінюєте перші результати проекту Veocard?

Петро Мельник: Оцінюю однозначно позитивно. Як я вже говорив, проект був новаторський і складний. Завдяки сміливим і надійним партнерам, готовності до нових та амбітних проектів, ми зробили дійсно гідний і потрібний ринку продукт. Результат колаборації з Moneyveo та Новою Поштою отримав дуже високі відгуки на MFO Summit, він подобається IBOX BANK і його акціонерам, його оцінив НБУ та Visa, наші колеги на ринку. Так само зараз на різних етапах близько трьох нових ко-бренд проектів. Ми не плануємо зупинятися на досягнутому!

Закон «Про платіжні послуги» дає більше можливостей небанківським фінансовим установам. На вашу думку, які нові проекти та послуги можуть з’явиться на ринку найближчим часом?

Петро Мельник: Думаю, всі активно підуть у відкриття електронних рахунків і випуск карт, у створення та впровадження своїх електронних грошей. Операції з цифровими грошима небанківських фінустанов – це ті ж транзакції платіжних систем, тільки без їх комісії, тому вони будуть дешевші.

Уже зараз у багатьох гравців на ринку є якісь гібридні пропозиції. Наприклад, Fozzy Group через банк Восток запускають необанк на основі програми лояльності мережі супермаркетів «Сільпо» «Власний рахунок». У останнього, я впевнений, понад 1 млн активної аудиторії, що дає сильний старт. 

Чи будуть банки та небанківські фінустанови співпрацювати або, навпаки, конкурувати?

Петро Мельник: Внутрішня конкуренція є й між банками, й між фінкомпаніями, але як показала практика, ми можемо співпрацювати в різних напрямках.

На мою думку, фінансові компанії завдяки інвесторам з великими, дешевими та довгими грошима, можливо, придумають щось цікаве на українському ринку. Але, я вважаю, що перші рухи будуть можливі на основі партнерства з банками.

Фінкомпанії вже дуже довго співпрацюють з нами як звичайні клієнти – по розрахунково-касовому обслуговуванню. Ми один одного знаємо, поважаємо один одного, тому, безумовно, будемо робити щось разом.

Я вважаю, що до 2023 року постануть певні гравці та правила гри на ринку. І десь до кінця року ми побачимо, які будуть тарифи та хто з ким буде “жити”.

Що це змінить для споживача?

Петро Мельник: Клієнт-фізособа не відчує змін. Можливо, впаде фінансове навантаження. Але ви це побачите на довгому проміжку часу, якщо ведете фінансовий баланс як мінімум квартал.

Фінкомпанії можуть запустити щось на зразок своєї платіжної системи та електронних грошей. Але поки подібних зареєстрованих проектів немає. Ті, хто не може випускати самостійно картки та відкривати рахунки, діляться комісією з тими ж банками, які дозволяють їм працювати на своїй платформі.

Про депозити, ставки та курс долара

Поділіться, який обсяг депозитного портфеля банку сьогодні?

Петро Мельник: Якщо говорити про фізосіб, то на 1 серпня депозитний портфель становив 150,6 млн грн. Баланс по юрособах на ту ж дату – 36,7 млн ​​грн.

Ми не займаємося активним залученням депозитів на ринку. Причина – нам фізично не потрібен ресурс, оскільки у нас немає активного кредитування. Банки, які активно кредитують, можуть завищувати ставки за вкладами, адже кредити приносять їм набагато більше, ніж забирають виплати по депозитах.

Ми однозначно плануємо далі працювати з депозитами та розширювати продуктову лінійку для фіз осіб. Це одна з послуг, яка обов’язково повинна бути в банку. Але голосно виходити на ринок та обіцяти кращі умови за відсотками та термінами поки не будемо. Наш бізнес лежить трохи в іншій площині.

Які прогнози по депозитних ставках до кінця цього року?

Петро Мельник: Я вважаю, що прибутковість депозитів у валюті буде стабільною або навіть трохи впаде. Відсотки по гривневих внесках швидше за все будуть рости в міру підвищення облікової ставки Нацбанку – за моїм прогнозом, на 0,5-1 п.п. Тому мова йде далеко не про космічний дохід.

За січень-червень 2021 року номінальний приріст коштів фізосіб у банках становив 17,9 млрд грн – до 700,4 млрд гривень. Половина цього припливу була забезпечена в червні – близько 9 млрд грн. Як вважаєте, чому саме в червні фізособи так активно несли гроші на депозити?

Петро Мельник: З точки зору практики, літо – це період відпусток. У цей час зростає активність по пасивній частині та банківських комірках. На мою думку, щоб не втратити та щось заробити, українці зберігали свої заощадження в банках та їхали відпочивати.

Статистика не бреше. Дійсно, по банківській системі збільшилася пасивна частка депозитів, а курс долара відкотився вниз. Можу це пов’язати з тим, що в літній період традиційно немає бізнес-активності.

Втім, донор у вигляді МВФ видав нам черговий транш. Певний ресурс піде в золотовалютні фонди країни та стабілізує курс долара.

Курс долара, напевно, підніметься, тому що у вересні, коли починається бізнес-активність, він трохи коливається. А до середини осені, можливо, знову просяде, бо аграрії будуть вивозити свій товар за кордон і в Україну прийде валютна виручка.

Про популярність банківських сейфів

Чи є в IBOX BANK попит на індивідуальні сейфи, чи це правда, що відчувається їх дефіцит?

Петро Мельник: Банківські сейфи стали дуже поширені в країні після Революції Гідності. Є ряд клієнтів, які активно користуються цією послугою. Іноді заїжджають вранці у банк, щоб щось забрати з комірки, або ж приїжджають з офісу, щоб щось у ній залишити.

Згідно із законом України, жоден банк не знає, що клієнт розміщує всередині депозитарної скриньки. Безумовно, там розміщують як грошові кошти, так і документи, цінні та конфіденційні речі.

Попит великий, особливо у містах-мільйонниках. Якщо ви захочете зараз орендувати звичайну комірку недалеко від свого будинку або офісу, то вільна може знайтися тільки в 4-му або 5-му за рахунком банку. А якщо потрібна велика скринька, то доведеться обійти не менш 10 філіалів.

На яких умовах розміщуєте цінні речі?

Петро Мельник: Залежно від тарифної сітки. Є плата за ключ від самої скриньки – це застава, яка повертається, коли ви перестаєте користуватися послугою. Скриньки продаються у нашій країні поденно. Чим більше діб – тим нижче ціна, чим менше діб – тим вища.

Про грошові перекази

Які інструменти пропонує IBOX BANK для переказу грошей з-за кордону?

Петро Мельник: Е-ліміт – до 200 тис. євро в одні руки. І звичайний SWIFT. У відділеннях у нас працює Western Union, Moneygram, RIA – швидкі перекази особливо мають попит.

Про інвестиції в цінні папери

АТ “АЙБОКС БАНК” уже понад 20 років веде діяльність на фондовому ринку. Які біржові операції доступні вашим клієнтам? 

Петро Мельник: IBOX BANK має ліцензію як зберігача, так і торговця. Останні кілька років бачимо активність населення на ринку цінних паперів.

Починалося все з ОВДП. На українському ринку є кілька компаній, які щільно займаються операціями з держоблігаціями для фізосіб. Потім стали доступні не тільки державні папери, але також акції та облігації українських та іноземних емітентів. Ми їх надаємо фізособам в рамках своїх ліцензій.

Раніше, щоб заробити гроші на цінних паперах, потрібно було мати певну суму грошей. Тепер поріг входу знизився. Купити цінні папери можна фактично на суму від $100. Однак дохід від цього буде невеликий.

Втім, це хороший інструмент, щоб примножити гроші, якщо мова йде про період більше ніж півроку. Прибутковість коливається близько 8% річних.

Як купувати акції через IBOX BANK?

Петро Мельник: На практиці це відбувається як звичайне відкриття рахунку фізособи. Ви з паспортом та ідентифікаційним кодом приходите у відділення та говорите, щоб вам відкрили рахунок у цінних паперах.

Вам відкривають балансовий рахунок і дають його реквізити. Далі у будь-якому з банків ви заявляєте, що хочете купити ОВДП. Там уточнюють, які саме папери та на яку суму, пропонують список доступних до покупки випусків ОВДП та яку вони дають прибутковість.

Ви робите покупку: укладаєте договір і перераховуєте гроші зі свого поточного рахунку, які йдуть на біржу, де вашу гривню обмінюють на їх папери. Ваші цінні папери – це віртуальний актив. Рахунок в цінних паперах знаходиться у зберігача – банку, який має ліцензію на зберігання.

За ці послуги фінустанова бере комісію – це фіксовані цифри за відкриття рахунку, за зберігання, за покупку і, можливо, за обслуговування рахунку.

Якщо говорити про акції, то гарантій за розміром прибутковості немає. Це ринок. Ви самі визначаєте, коли купувати та коли продавати цінні папери. Всі дані про результати компаній знаходяться у вільному доступі.

Чи вважаєте ви себе інвестором? У які інструменти вкладаєте особисто?

Петро Мельник: Я вже досить давно активно інвестую в певні цінні папери державних та іноземних підприємств. Ризикові інструменти не розглядаю. Банкіри дуже специфічні люди, а гроші люблять тишу. Краще менше заробити, але зберегти. Це особисто моя інвестиційна філософія.

Як ставитеся до цифрових активів?

Петро Мельник: Думаю, що найближчим часом ми від цього не підемо. Вони вже увійшли в економіку деяких країн. У мене до них позитивне ставлення. Це хороший інструмент для розрахунків. Потрібно просто зрозуміти та прийняти, що цифрові активи, як правило, нічим не забезпечені. Це великий ризик втратити вкладення.

Уже є закон України про віртуальні активи, за який проголосувала Верховна Рада. Я думаю, що найближчим часом НБУ випустить свою е-гривню. Регулятор давно про це говорить, і у нього є всі інструменти для цього, в тому числі національна платіжна система «Простір».

Автор: UA.NEWS
Теги:
Поділитись:
-->

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!