Подання до Конституційного суду України про визнання неконституційним закону про амністію учасників Євромайдану, загострить протистояння між ідейними противниками та прихильниками Революції Гідності. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.
Експерт розкритикував конституційне подання, адже окрім депутатів партії «Опозиційна платформа – За життя», його авторами є чинний представник партії влади «Слуга народу» та колишні її члени – Анна Скороход і Антон Поляков. На думку аналітика, на парламентських виборах більшість українців підтримали партію президента як умовно центристську силу, що було «свідченням підсвідомого протесту проти крайнощів».
«Люди підтримали «Слугу народу», бо хотіли спокою, а ця партія не уособлювала крайніх і радикальних позицій: умовного «українського націоналізму» Петра Порошенка чи умовного «російського кремлівського націоналізму» Віктора Медведчука. Однак подібні конституційні подання, можуть знову загострити ці проблеми, посилити протиріччя у суспільстві та зрушити статус-кво, який на даний момент є більш-менш стабільним за наслідками Євромайдану. Такі подання повністю суперечать позиції партії «Слуга народу», адже вона йшла до влади як «партія миру» всередині суспільства. Це схоже на спроби наново зіштовхнути громадські середовища, які ворогували восени-взимку 2013-2014 років. Замість того, аби поступово послаблювати протистояння, таке подання лише посилить його. На сьогоднішній день, це неконструктивна і деструктивна поведінка»
політичний експертНа думку експерта, яке б рішення не ухвалив Конституційний суд, це подання не матиме якихось вагомих практичних наслідків. Водночас, аналітик прогнозує загострення протистояння між двома ідеологічними таборами.
«Поява цього подання може озлобити і без того радикалізовані громадські та політичні групи. До чого призводить радикалізація навіть електоральних груп, які програли вибори, ми бачимо на прикладі нинішніх подій у США – якщо ламається статус-кво, це провокує масову асоціальну поведінку. Це небезпечно, адже в України «під боком» потужний російський агресор, який використовує будь-яке ослаблення всередині держави у власних інтересах. Українцям слід думати про внутрішній спокій і взаємопорозуміння, а не про розпалювання ворожнечі та посилення конфронтації»
Нагадаємо, після втечі з України екс-президента Віктора Януковича, 21 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила закон №4073-1 про недопущення переслідування та покарання осіб, які брали участь у зібраннях періоду Революції Гідності (закон амністію учасників Євромайдану). Документ ухвалювався одразу в першому та другому читанні без обговорення та без рішення комітету.
Виступаючи на засіданні парламенту, авто документу – народний депутат України Юрій Дерев’янко, – зазначив, що закон передбачає звільнення від кримінальної відповідальності осіб, «проти яких не лише порушені кримінальні справи, а і проти тих, які зараз перебувають у СІЗО, в’язниці чи в інших місцях, а також щодо тих осіб, дії яких можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених даним законом». Також закон передбачає звільнення від адміністративної відповідальності всіх тих осіб, яким були виписані шалені фінансові штрафи і в яких були забрані водійські права. Зокрема, це стосується учасників «Автомайдану».
2 червня 2020 року до Конституційного Суду надійшло конституційне подання 50 народних депутатів, в якому вони пропонують визнати закон про амністію учасників Євромайдану таким, що не відповідає Основному Закону. Авторами документу є майже всі члени фракції «Опозиційна платформа – За життя», позафракційні депутати Антон Поляков, Анна Скороход, Вадим Новинський, а також депутат фракції «Слуга народу» Олександр Дубинський.
На їхнє переконання, положення цього закону «суперечать приписам Конституції України, а його ухвалення Верховною Радою, відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення та набрання чинності законами».
Додамо, що Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні назвала «закон про недоторканість» учасників протестів, одним з головних перешкод для ефективного розслідування «справ Майдану». А голова місії ООН Фіона Фрейзер заявила, що розслідування вбивств на Євромайдані надто затяжне і неефективне.
Раніше Генпрокуратура назвала кількість засуджених за злочини проти Євромайдану, а також імена організаторів розстрілів мітингувальників. Крім того, слідство оприлюднило відеореконструкцію подій на вулиці Інститутська 18 лютого 2014 року.
