Президент Бундестагу засумнівався в користі газопроводу «Північний потік-2»

Президент Бундестагу Вольфганг Шойбле розкритикував дії німецьких політиків щодо проекту газопроводу «Північний потік-2».

У статті для видання Die Welt він написав, що ігнорування думки наших східних сусідів не повинно бути частиною німецької політики і переконаний, що це зруйнувало багато довіри.

Водночас він застеріг східноєвропейських партнерів від боротьби проти «Північного потоку-2». «Саботаж проекту в обхідний спосіб не є розумним рішенням із загальноєвропейської точки зору», - вважає він.

«Північний потік-2» – магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується дном Балтійського моря. Є розширенням нині діючого «Північного потоку». Після запуску другої черги запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік.

Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проєкті власний комерційний інтерес. Схожі рішення прийняла і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль.

Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. У червні аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі.

27 березня Національне енергетичне агентство Данії відмовилося затверджувати маршрут «Північного потоку-2» у власній морській економічній зоні. Збиток, який Данія завдала «Північному потоку-2» в Москві оцінили у €660 млн.

Станом на 16 серпня 2019 року, «Північний потік-2» збудований на 73,6%.

Президенти США і Румунії в спільній заяві висловилися проти проекту «Північний потік-2». А Польща прирівняла «Північний потік-2» до пакту «Молотова-Ріббентропа».