Осторонь багатонаціональної мовної поліфонії, яка вплинула на розмовний стандарт кожної з мов, надзвичайно цікаво дивитися на боротьбу різних стандартів всередині самої української. Наприклад, отак виглядає українська мова в трактуванні австрійського генштабу (без жартів, це перший абзац декрету про скасування панщини):
«Оголошеним вам тепер знесенням панщини і решти данини підданчих його величество найясніший наш цісар виповів обітницю, котру вам зносяще найвищим патентом з дня 13 березня 1846 далекії підводи і дні випомоги тими словами учинила, що ся його величество певній віддають надії, що піддані спокійно і з уфностев змін ждати будуть, котрії нам наше отцевське старання о обще добро краю потребним окаже».
«Браття!
Відомо вам, що Найяснійший Цісар Австрійський і Король наш надали ласкаво всім народам своєї держави і нам Русинам земли Галицкой, патентом з дня 25 березня 1848 Конституцію, то значить: таку фундаментальну уставу, котра цілому народові нашому через вибраних і завіреннє маючих мужів уділ в праводавстві своїм дозволяє, і тим способом свободи і добрий бит нам забезпечає».
Обидва тексти адаптовано до сучасної ортографії, але навіть без ятів і єрів чудово видно глибоко етимологічний підхід в усьому, включно з граматикою, в першому документі. Натомість у другому, попри трішки відмінну морфологію і порядок слів, мова вкрай подібна до сучасної. Ну і так, бюрократична українська не сьогодні з'явилась, як бачите. А в наступному абзаці цісар взагалі включає режим Забужко:
«За той дар, котрий тільки ласці його величества найяснішого цісаря увдячувати маєте, бо пани дідичі за свою страту винагородження од ряду отримають, маєте його величеству найяснішому цісареві злюбувати, що в вашій вірності ко ним кріпко і непоколиблено зістанете і жодними представленнями од прихильності для них не дасте ся відпровадити, що розпорядженням і розказам їх рядів, а іменно уряду циркулярного, тільки добро ваше і цілого краю, опіку прав ваших, і панів-дідичних, і всіх мешканців, мающим на цілі, охоче будете ся поводувати, що наказам домінії яко вищої зверхності будете послушними, пана дідичного і його намісників поважати і шанувати будете і його особи і маєтку не ткнете; на остаток, що не тільки ви самі од каждого заколоченія спокою, каждого якого-будь загроження або ще ушкодження чужої власності і особистого безпеченства будете ся встримувати, але навіть вспільне з вашев домініов сильно ділати будете, аби і ніхто інший таких ганебних чинів не позволяв си; що про тоє о каждім, хто такого чину допуститься, або вас до того побуджувати або яким-будь способом наводити схоче, в сей час вашей зверхності доставите, але під суровов каров стеречися будете, аби до нього ся не поривати і з ним ся зле не обходити».
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
