Уважно ознайомився з зазначеним Протоколом. Оцінюю його в цілому позитивно, хоча є одне суттєве застереження, про нього в кінці.
Спочатку про хороше:
- Навіть поганий газовий мир (хоча, радше, перемир‘я) краще, ніж хороша війна;
- Кремлівські гопники визнали, що їм не вдасться уникнути сплати Нафтогазу ~$3 млрд, як присудив Стокгольмський арбітраж. Обіцяють заплатити до 29 грудня цього року;
- Газпром зобов‘язався підписати прийнятний для України транзитний договір на 5 років. Однак, з певними умовами
Тепер про нехороше та ризики:
- Україна і Нафтогаз «пробачають» Росії та Газпрому збитки на ~$20 млрд. Правда, такі збитки поки що не підтверджені міжнародними судами;
- В периметр Протоколу не увійшов «борг Януковича» на $3 млрд, який теж розглядається в судах;
- Українська сторона відмовляється від будь-яких позовів до РФ/Газпрому щодо договорів 2009 року, зокрема щодо зловживань Газпромом своїм становищем в 2010-2019 роках;
- Не знайшов у тексті Протоколу гарантій прокачки Газпромом через Україну зазначених обсягів газу;
- Немає навіть натяків на можливість купівлі газу європейськими компаніями на кордоні Україна/РФ, що залишає Газпром монополістом у використанні української труби.
І обіцяна потенційна #зрада:
Що буде, якщо Газпром порушить цей Протокол⁉️
Широко відомо, що Росія/Газпром з легкістю порушують будь-які угоди, щойно їм стане це вигідно. На мій (не юриста!) погляд, після підписаних згідно з Протоколом мирових угод в європейських судах, Україна/Нафтогаз не зможуть відновити позови до РФ/Газпрому. В цьому випадку ми не матимемо ні транзиту газу, ні можливостей тиску на російську сторону.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу з дозволу автора. Джерело: Facebook.
