$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+14° Київ +9° Варшава +15° Вашингтон
Проблеми державного боргу України: деталі ситуації з запозиченнями

Проблеми державного боргу України: деталі ситуації з запозиченнями

15 Листопада 2018 13:07

Безпечним (пороговим) вважається такий рівень боргу, який дає змогу державі самостійно (без допомоги міжнародних фінансових організацій чи інших суб’єктів), своєчасно та в повному обсязі виконувати свої боргові зобов’язання, не вдаючись до проведення реструктуризації цих зобов’язань чи оголошення дефолту, та здійснювати державні запозичення на ринках капіталу за прийнятними відсотковими ставками. У найближчі півтора року Україна чекає пік виплат за борговими зобов'язаннями: уряд має повернути майже $10 млрд лише валютного боргу. Високий рівень заборгованості, зростаючий тиск боргових виплат на Державний бюджет та складність механізму управління боргом вимагають структурного аналізу державного боргу.

Складна поточна ситуація із державним боргом та пікові навантаження з його погашення та обслуговування, що припадають на 2019-2021 роки, на тлі вразливості фінансової сфери до впливу внутрішніх та зовнішніх загроз зумовили розгляд винесеного на засідання Ради НБУ питання та надання рекомендацій Уряду України.

Економічний спад 2014-2015 років і 60-відсоткова девальвація гривні призвели до стрімкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП України: з 40% у 2013-му до 81% у 2016-му. Завдяки реструктуризації частини боргу в 2015 році, проведенню структурних реформ і відновленню зростання економіки співвідношення держборгу до ВВП вдалося знизити до 72% у 2017-му, що, утім, залишається одним з найвищих показників у Східній Європі. У наших сусідів Білорусі і Польщі державний борг був на рівні 50% від ВВП, а в Румунії нижче 40%.

Водночас у таких розвинених країн, як США і Японія, співвідношення держборгу до розміру економіки значно вище, ніж в Україні (108 і 236% відповідно).



На засіданні Ради було зазначено, що Україна має високе співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП – 72% станом на початок 2018 року. Таке співвідношення перевищує норму Бюджетного кодексу України, згідно з якою загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% ВВП.

У 2017 році рівень державного та гарантованого державою боргу по відношенню до ВВП знизився вперше, починаючи з 2011 року. Це стало можливим завдяки покращенню макроекономічних показників та більш злагоджених дій щодо фіскальної консолідації і монетарної політики, а також внаслідок стрімкого зростання номінального ВВП у доларовому еквіваленті в умовах макроекономічної стабілізації. Проте перевищення граничного обмеження загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу в 2017 році зберігалося. Україна входить до групи країн з високим борговим навантаженням та значним негативним сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Високий рівень державного боргу вимагає значних витрат на його обслуговування, наслідками чого є великий обсяг відповідних витрат Державного бюджету, звуження джерел державних інвестицій в розвиток та модернізацію економіки тощо. Великі витрати з обслуговування боргу викликані також тим, що залучення боргових коштів на зовнішніх ринках відбувається за вищими ставками порівняно з середньоринковими. Крім того, високе боргове навантаження і значні видатки на обслуговування боргу є причиною зменшення первинних видатків бюджету на активізацію економічної діяльності. У структурі державного боргу питома вага запозичень в іноземних валютах становить близько 70%. Така валютна структура держборгу посилює вразливість фінансової системи України до валютних шоків, а з урахуванням тенденції укріплення долара по відношенню до інших валют, загрожує збільшенням витрат на обслуговування боргових зобов’язань.



Існує валютний ризик – враховуючи, що майже дві третини боргових зобов’язань номіновані в іноземній валюті, девальвація гривні ускладнить погашення й обслуговування державного боргу. Збереження зовнішньої фінансової стійкості в короткостроковій перспективі (з урахуванням пікових виплат по державному та гарантованому державою боргу в 2019-2021 роках) потребує продовження співпраці з МВФ та іншими ключовими офіційними кредиторами. Рада НБУ наголосила на необхідності переходу від пасивного боргового фінансування дефіциту державного бюджету до активного впливу на реалізацію стратегічних орієнтирів розвитку та структурну модернізацію національної економіки, що має перетворити політику державних запозичень з технічного фіскального механізму на повномірну складову макроекономічної та грошово-кредитної політики.

Стосовно фіскальної політики на засіданні було зазначено, що горизонт бюджетного планування залишається короткостроковим.

Рекомендації Кабінету міністрів щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України, які схвалила Рада НБУ, зокрема стосуються:

  • приведення параметрів державного боргу та дефіциту бюджету сектору загальнодержавного управління до знижувальної траєкторії у середньостроковій перспективі;

  • підвищення якості координації фіскальної та монетарної політики;

  • зменшення вразливості державних фінансів до валютних ризиків та збільшення їхньої стійкості у середньостроковому періоді;

  • відновлення проведення реального реформування податкової системи, механізмів адміністрування податків, а також Державної фіскальної служби та митниці;

  • доцільності середньострокового бюджетного планування не тільки на центральному, але й на місцевих рівнях;

  • необхідності середньострокового прогнозування динаміки коштів на рахунках Уряду України та підвищення якості управління їх залишками;

  • активізації (разом із профільними комітетами Верховної Ради) роботи з підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон.


Нагадаємо, що агентство Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг України в іноземній валюті на рівні «В-» зі стабільним прогнозом. Як зазначається, такі оцінки ґрунтуються на слабкості зовнішньої ліквідності України, потребі виплат по зовнішнім боргам та структурній слабкості в контексті в т.ч. банківського сектору, інституційних обмежень, геополітичних і політичних ризиків на фоні зниження держборгу, наявності зовнішньої підтримки, поліпшення макроекономічної ситуації та послідовності політики.