Коли нова влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським говорить про важливість залучення і захисту іноземних інвестицій в Україні, громадськість, бізнес та світ аплодують. Рівно, як і про модернізацію вітчизняних підприємств, пільгове кредитування, розвиток технологічної бази, підняття заробітних плат персоналу та інші блага підприємництва.
Чи виправдовує усе це продаж контрольних пакетів акцій стратегічних підприємств України іноземцям? Як у випадку із запорізьким авіа-конструкторським заводом «Мотор-Січ» китайському холдингові. Експертні оцінки цієї заплутаної історії, як і позиції залучених сторін – суперечливі.
Історія питання
«Мотор-Січ» - одне з найбільших в Україні та світі підприємств у сфері авіа-машинобудування. Компанія виробляє двигуни для авіації, крилатих ракет та газотурбінні установки для промислових об'єктів. У роки правління Леоніда Кучми державне підприємство приватизували. Незмінним президентом компанії є екс-регіонал і соратник Віктора Януковича В'ячеслав Богуслаєв.
До початку збройної агресії Кремля 70% виробництва «Мотор-Січі» йшло в Росію. А це – до 250 двигунів на рік. У 2013 році компанія заробила 1,1 млрд доларів США. Після того, як Київ офіційно розірвав торговельні відносини з РФ, виручка запорізького підприємства за 5 років скоротилася на 40%. На 2018 рік вона склала 450 млн доларів.
У пресі фігурує інформація, що компанія була змушена перейти на скорочений графік і звільнити частину співробітників для оптимізації витрат. Щоб зберегти трудовий колектив, осучаснити виробничі потужності і не довести до банкрутства найбільше українське підприємство, акціонери прийняли рішення залучити покупця.
Початкові умови угоди
У серпні цього року стало відомо про фіналізацію угоди з продажу контрольного пакета акцій «Мотор-Січ» китайському приватному інвестору – Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd. За початковими умовами угоди, китайці отримують понад 50% акцій української компанії і зобов'язуються надати підприємству грантове фінансування в обсязі 100 млн доларів США. Гроші мають піти на модернізацію потужностей «Мотор-Січ».
Чому Китай?
Китай став альтернативою російському ринку збуту. У 2018 році китайці купили обладнання, виробленого «Мотор-Січ», на 150 млн. доларів. Акціонери української компанії бачать в угоді можливість виходу на китайський ринок, де авіація має російське походження, а значить – обладнана двигунами, зібраними конструкторами з України.
Китайські партнери зацікавлені не тільки в тому, щоб обслуговувати свої авіапарки за допомогою продукції «Мотор-Січ», а й роздобути технології для власних розробок. Відмовившись, таким чином, від покупки російських і американських машин.
За доступною інформацією, «Мотор-Січ» співпрацює зі структурами холдингу Beijing Skyrizon Aviation з 2015 року. Сторони уклали угоду на будівництво спільного підприємства з випуску двигунів на південному заході КНР в місті Чунцин.
За цією угодою, частина персоналу компанії із Запоріжжя і власне документація з технологіями повинні були переміститися в КНР. Вартість проекту в цілому – 3 млрд доларів. Китайці – інвестори, українці – проектувальники.
Втручання СБУ
Власне, сам продаж акцій відбулася у 2016 році із залученням офшорних компаній. У 2017 році СБУ заблокувала завершення угоди, мотивуючи тим, що угода з китайцями послаблює Україну в питанні військових технологій через втрату стратегічного підприємства:
Антимонопольний комітет України тоді стверджував, що угода має ознаки порушення конкурентного законодавства, так як керівництво «Мотор-Січ» не повідомляло АМКУ про продаж контрольного пакета акцій.
За допомогою рішення Шевченківського районного суду Києва СБУ заарештовує ці акції і відкриває кримінальне провадження щодо розслідування за статтею «диверсія». Служба безпеки стверджувала, що іноземний інвестор має намір незаконно отримати контроль над українським підприємством, що володіє унікальними технологіями у сфері оборонної авіації.
«Мотор-Січ» співпрацює з державним конструкторським бюро «Івченко-Прогрес» - компанією, що займається проектуванням, складанням, сертифікацією і серійним виробництвом авіаційних газотурбінних та інших двигунів.
За контрактом «Івченко-Прогрес» зобов'язується передавати «Мотор-Січ» всю свою робочу документацію. Таким чином, доступ до військових технологій іноземців, в чому зацікавлена Росія, яка тісно співпрацює з КНР у питаннях авіабудування, шкодить національній безпеці України.
Через співпрацю державного «Івченко-Прогрес» і приватної «Мотор-Січ» Україна фактично не може захистити свої унікальні розробки та авіа-технології.
Фінальне узгодження в АМКУ
Після втручання влади на рівні СБУ, а пізніше – РНБОУ, ситуація із продажем змінилася. В частку з контролю «Мотор-Січ» має намір увійти ДП «Укроборонпром», що було підтверджено Антимонопольним комітетом України. Який в даний момент розглядає угоду зі спільного управління запорізьким підприємством з боку держави України і китайців.
«Укроборонпром» повинен отримати 25% акцій, інвестор – 50% +. При цьому інвестор зобов'язується зберегти робочі місця на підприємстві в Запоріжжі, заробітні плати та забезпечити замовленнями на продукцію, достатніми для розвитку компанії. Також – індексувати зарплати згідно інфляції та проінвестувати в розробку нових двигунів.
У пресі зустрічається інформація про те, що однією з умов нової угоди є заборона на поставку продукції «Мотор-Січ» або її дочірніх структур через посередників або спільне українсько-китайське підприємство в Чунцині в такі країни, як Росія, КНДР та Ірак.
Фактор США в угоді з Китаєм
У серпні до Києва прилітав радник з питань національної безпеки президента Трампа Джон Болтон. Чиновник Адміністрації президента США зустрічався з представниками нової влади і секретарем РНБОУ Олександром Данилюком. Сторони обговорювали продаж китайцям «Мотор-Січ».
Сполучені Штати буквально вмовляли команду Зеленського не допустити завершення угоди. США не хочуть посилення ролі КНР в авіабудуванні та бойовій авіації. Що закономірно на фоні торговельних воєн між наддержавами і боротьбою за право військової гегемонії.
Офіційно радник з нацбезпеки Джон Болтон висловив «загальну стурбованість» у Києві:
«Я не буду торкатися конкретних угод і транзакцій, так як остаточне рішення по цій угоді – це суверенне право України. Ми взагалі виклали наші застереження і занепокоєння несправедливою і нечесною практикою, яку здійснює китайська сторона, зокрема в США ... Ми це занепокоєння висловлюємо всім своїм друзям і союзникам»
радник з питань нацбезпеки СШАБолтон нагадав про практику крадіжки технологій, яку використовують китайці:
«Військові і чутливі технології не повинні потрапити до ворогів або потенційних супротивників»
радник з питань нацбезпеки СШАІ хоч США стверджують, що не втручатимуться у «суверенне право» України, на даний момент виділення Києву військової допомоги у розмірі 250 млн доларів, що передбачено оборонним бюджетом США, призупинено. Як і не ясно, коли ж відбудеться перша особиста зустріч двох лідерів – президентів Америки Дональда Трампа і України Володимира Зеленського.
Позиція України
Ні Антимонопольний Комітет, ні влада не розкривають деталей нової угоди з китайцями. Секретар РНБОУ Данилюк повідомив лише те, що Україна прийматиме рішення згідно зі своїми інтересами:
«Так, дійсно, ми це обговорювали. Позиція Джона Болтона, що Україна повинна дотримуватися своїх інтересів. І саме з такої точки зору ми і формуємо свою позицію»
Секретар РНБОУ Позиція Китаю
Китай як держава не втручається у комерційні відносини між Beijing Skyrizon Aviation і «Мотор-Січ». Такою є офіційна позиція влади КНР.
«Це комерційна діяльність між приватними компаніями. Це звичайна бізнес-угода. Ми не беремо участі і не втручаємося»
Дипломат вважає грубим порушенням з боку США втручання в угоду:
«США не повинні нахабно втручатися у зовнішні зносини України і Китаю, вимагаючи зробити вибір між США і Китаєм ... Україна не потребує наставників ззовні. Я впевнений в спільному майбутньому України та Китаю»
Відповідаючи на питання журналістів про можливість витоку українських технологій до Росії, посол відкинув таку ймовірність:
«Все це домисли, ми дотримуємося правил захисту інтелектуальної власності»
Діалектика продажу «Мотор-Січ» та експертні оцінки угоди
Експерти оцінюють продаж «Мотор-Січ» китайцям під різним кутом зору. З точки зору комерційної вигоди, підприємство не є стратегічним об'єктом по законодавству, так як знаходиться у приватній власності. І залучати інвестиції шляхом продажу акцій – законне право власників, на яких покладається відповідальність за долю і розвиток компаній.
Після анексії Криму та згортання співпраці з Росією «Мотор-Січ» опинилася у складній фінансовій ситуації. І на рівні держави, яка заборонила торгувати з агресором, допомоги у переорієнтації на інші ринки не було. Як і не було запропоновано компенсаційних механізмів збереження авіабудівного гіганта на плаву.
Головними з яких повинні були стати державне замовлення і стимулювання внутрішнього попиту. Авіація для потреб армії, МНС, медицини, поліції і тд. Замість цього, влада вихваляється тим, як уклала багатомільярдний контракт на постачання французьких б/вушних вертольотів для української поліції...
Експерти кажуть про загрози угоди. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука вважає, що продаж «Мотор-Січ» китайцям становить загрозу національній безпеці України.
Крім того, що держава відкриває свої технології іноземцям з тісними зв'язками у Кремлі, Київ втягнув себе у протистояння між США і Китаєм. Сполучені Штати, як відомо, є ключовими партнерами України у сфері безпеки. Чи може в такому випадку наша держава вільно збагачувати конкурента США бойовими технологіями і новітніми вертольотами, чим мають намір займатися в Чунцині?
Експерти «Української правди», посилаючись на коментар одного з колишніх менеджерів «Укроборонпрому» Дениса Гурака, припускають, що позитивне рішення про продаж поставить крапку на євроатлантичних перспективах України:
Що логічно і закономірно. Вашингтон не буде підтримувати країну, яка передає свої оборонні технології противникам Америки.
Олександр Данилюк запевняє, що рішення про фіналізацію угоди щодо продажу буде виходити з національних інтересів України. Які ці інтереси, ми, ймовірно, дізнаємося вже скоро.
