Продовольча криза: дефіцит, цінове зростання та прогноз
За даними нещодавно опублікованої спільної доповіді Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) та Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ), з початку пандемії COVID-19 в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні кількість голодуючих збільшилася більш ніж на 50 мільйонів осіб.
Про це повідомляє пресслужба ФАО. За даними нещодавно опублікованої спільної доповіді, стан справ у галузі продовольчої безпеки та харчування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні погіршується: торік понад 375 мільйонів осіб у регіоні зіштовхнулися із загрозою голоду, що на 54 мільйони більше, ніж у 2019 році.
Проблема голоду та поживної їжі
Разом із проблемою голоду загострилася також проблема обмеженості доступу до поживної їжі, зазначають в ФАО.
Згідно з висновками публікації «Регіональний огляд стану продовольчої безпеки та харчування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – 2021», у 2020 році в одному лише Азіатсько-Тихоокеанському регіоні більше мільярда людей не мали доступу до достатнього харчування, тобто всього за один рік цей показник збільшився майже на 150 мільйонів осіб.
Висока вартість раціонів здорового харчування в сукупності з високим рівнем злиднів і нерівності доходів, як і раніше, роблять таке харчування недоступним для 1,8 мільярда людей в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Посилення негативної тенденції за умов пандемії COVID-19
В останні роки позитивна тенденція до скорочення кількості недоїдаючих зійшла нанівець, і торік окремі показники, що характеризують стан харчування, наприклад, поширеність відставання у зростанні у дітей віком до п'яти років, були неприйнятно високими.
З того часу ситуація лише погіршилася. Попри те, що проведення наразі повної кількісної оцінки наслідків пандемії COVID-19 для продовольчої безпеки та харчування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні не є можливим, вони, безумовно, є масштабними. Навіть країни, які спочатку повідомляли про невелику кількість випадків зараження COVID-19, зіштовхнулися з негативними наслідками заходів щодо стримування пандемії, а також проблемами, пов'язаними з охороною здоров'я населення, результатом яких став потужний економічний спад у цьому регіоні та в усьому світі. Додатковою проблемою стали порушення у функціонуванні продовольчих ланцюжків.
Подальші кроки
Становище могло б виявитися ще гіршим, якби уряди не проводили заходи у відповідь і не реалізовували вражаючі заходи соціального захисту у зв'язку з кризою. Відновлення продовольчого середовища на якісно новому рівні вимагатиме створення агропродовольчих систем, здатних забезпечити покращення виробництва, покращення якості харчування, покращення стану навколишнього середовища та покращення якості життя.
Для цього ФАО та ЮНІСЕФ закликають зосередитись на задоволенні потреб дрібних сімейних фермерських господарств та корінного населення регіону. Крім того, у рамках продовольчих систем пріоритетну увагу необхідно приділяти харчовим потребам уразливих груп населення, зокрема дітей молодшого віку та жінок.
Для забезпечення відновлення було прийнято низку зобов'язань, а також ініційовано роботу щодо покращення стану справ у галузі продовольчої безпеки та харчування шляхом перетворення агропродовольчих систем.
Китай тисне на ціни скупивши половину всієї пшениці світу
Китай нарощує закупівлі базових продовольчих товарів, мільйонами тонн складуючи рис і зерно у держрезерві, розмір якого перевищує сукупні запаси решти країн світу разом узятих.
Згідно з повідомленням Nikkei з посиланням на оцінку Мінсільгоспу США, Китай складує 69% світових запасів кукурудзи, 60% рису, 51% пшениці та понад 30% соєвих бобів. Причому за останнє десятиліття ця частка зросла приблизно на 20%.
Рисунок 1 - Частка Китаю у світових запасах зерна
Джерело: Nikkei.
Торік Китай закупив продовольства на рекордні 98,1 млрд. доларів, наростивши імпорт на 22% за рік і на 360% за останні 10 років, зазначають аналітики.
Держзапаси продовольства у Китаї досягли історично максимального рівня, повідомив у листопаді голова Національної адміністрації резерву зерна Цінь Юйюн. «Наші резерви пшениці покривають потреби на півтора року», - зазначив він, додавши, що країна не має «абсолютно жодних проблем із продовольством».
За останні п'ять років наповнення найбільших резервів в порту Далянь на північному заході країни зросли у 2-12 разів.
Рисунок 2 – Динаміка імпорту харчових продуктів Китаєм
Джерело: Nikkei.
Закупівлі – це вимушені кроки з боку Китаю, оскільки внутрішнє виробництво стагнує з 2015 року, зазначив Горо Такашахі, професор Aichi University. Урожайність культур низька, зазначає він, зокрема, через забруднення ґрунтів, до того ж фермери мігрують до мегаполісів.
«Накопичення запасів у Китаї — одна з причин стрімкого зростання світових цін» на продовольство, каже АКіо Шибата, президент Natural Resource Research Institute у Токіо.
Згідно з даними на листопад індекс цін харчових продуктів від ФАО сягнув рекордних значень за останні 10 років. Індикатор, який відстежує 95 найважливіших продовольчих товарів, додав 1,2% на місяць та 27,3% у річному вираженні.
Зерно за рік подорожчало на 23,2%, олія – на 53%, молочна продукція – на 19,1%, м'ясо – на 17,6%, цукор – майже на 40%.
І якщо номінальне зростання цін стало рекордним починаючи з «Арабської весни» 2010-11 років, то у реальному вираженні – з поправкою на загальну інфляцію – їжа дорожчає у світі зі швидкістю, якої не було майже півстоліття, зазначає старший науковий співробітник University of Warwick Алістер Сміт
Зростання реального індексу продовольчих цін ФАО, за його розрахунками, перевищило 20%, що за весь час доступної статистики відбувалося лише одного разу — у 1973-74 рр. на тлі нафтової кризи, коли близькосхідні країни ввели ембарго на постачання сировини, як відповідь Заходу на арабо-ізраїльський конфлікт.
«Якщо враховувати реальні ціни, то купити їжу на світовому ринку зараз важче, ніж практично будь-коли з 1961-го, коли ООН започаткували статистичні спостереження», - зазначає Сміт.
Світла наприкінці тунелю млявої продовольчої кризи не видно. Внаслідок газового «шоку» у Європі зупинилися заводи добрив, що призвело до скачку цін, зокрема, карбамід подорожчав на 100%, до 650 доларів за тонну, майже досягнувши максимумів 2012 року. Ціни на калійні та фосфатні добрива підскочили у 2-3 рази також встановивши багаторічні рекорди.
В підсумку варто зазначити, відповідні фактори обумовлюють нову хвилю подорожчання продуктів, яка вдарить насамперед по найбідніших країнах. Напевно, наступний інфляційний сплеск стане особливо відчутним у другому півріччі 2022 року.