$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+2° Київ 0° Варшава +2° Вашингтон

Прогноз та ризики: що загрожує економічному відновленню

Діденко Сергій 05 Листопада 2021 20:18
Прогноз та ризики: що загрожує економічному відновленню

З урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників, які матеріалізували інфляційні ризики, Нацбанк погіршив прогноз економічного відновлення.

Основним припущенням прогнозу розвитку економіки України залишається продовження співпраці з МВФ, зазначають в Нацбанку.  Ключовими ризиками для макропрогнозу є посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший та суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.

Нацбанк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті, зазначають аналітики.

Ми вирішили висвітлити фактори, які, згідно з припущенням аналітиків, можуть суттєво відхилити економічні показники від прогнозних, оприлюднених нещодавно в релізі Нацбанку жовтневого Інфляційного звіту.

Співпраця з МВФ

Як зазначається вище, ключовим припущенням прогнозу є продовження програми співпраці з МВФ.

В Нацбанку зазначають, виконання чинної програми стенд-бай забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021–2022 роках. Також це дасть кращі умови для зовнішніх запозичень та підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів.

В підсумку співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, утриманню міжнародних резервів в обсязі 30-31 млрд дол. США в наступні роки, зазначають в Нацбанку.



Рисунок 1 - Валові міжнародні резерви

Джерело: НБУ.

Призупинення програми з МВФ створило б проблеми з зовнішніми джерелами фінансування дефіциту держбюджету. У разі заміни їх внутрішніми запозиченнями зросте конкуренція уряду з бізнесом за кошти банків. Це створюватиме ризики фіскального витіснення та гальмуватиме зростання економіки. У таких умовах можуть суттєво погіршитися інфляційні та девальваційні очікування, що змусить Нацбанк вдатися до жорсткішої монетарної політики.

Варто зазначити, досягнення в жовтні 2021 року Україною угоди з МВФ щодо перегляду програми фінансування стенд-бай на рівні персоналу (SLA) уможливило розгляд Радою директорів МВФ першого перегляду програми стенд-бай, а також запиту про продовження програми. Це підвищує ймовірність реалізації ключового припущення макропрогнозу Нацбанку.

Ризик посилення карантинних заходів

Ймовірне посилення карантинних заходів у зв’язку з поширенням нових варіантів коронавірусу і тривалішим строком пандемії є одним з основних ризиків прогнозу. Базовий сценарій макропрогнозу передбачає карантин «червоних зон» окремо за регіонами, утім можливим є і несприятливіший сценарій.

Упровадження на один місяць жорсткого локдауну по всій території країни задля приборкання сплеску захворюваності призведе до додаткових 0.3 в.п. втрат ВВП у 2021 році.



Рисунок 2 - Прогноз реального ВВП, % р/р

Джерело: НБУ.

У разі жорсткого локдауну також зросте потреба в додаткових бюджетних витратах. Водночас негативний вплив більше позначатиметься на пропозиції, ніж на попиті, що може зумовити посилення проінфляційного тиску, зазначають в НБУ.

Ризик зростання інфляції

Суттєвим є ризик тривалішої та вищої інфляції в розвинених країнах з огляду на стрімкіше зростання попиту у порівнянні з можливостями нарощування пропозиції, зокрема порушення ланцюгів постачання, дефіцит напівпровідникової та іншої проміжної продукції, а також продовження проблем з логістикою.



Рисунок 3 - Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р

Джерело: НБУ.

Відповідні  чинники можуть обумовити глобальну стагфляцію, яка позначиться й на українській економіці. За таких умов, зазначають в Нацбанку, монетарна політика буде балансувати між необхідністю приборкання інфляції та уникненням рецесії. Утім, з огляду на важливість збереження контролю за інфляційними очікуваннями, проведення жорсткішої монетарної політики не матиме альтернативи.

Як окремий випадок стагфляційного шоку для економіки України варто розглядати істотне зниження врожаю зернових, олійних та плодоовочевих культур в Україні через дефіцит добрив або несприятливі погодні умови. Це формуватиме ризики уповільнення економічного зростання разом із прискоренням інфляції. Експортні ціни очікувано будуть вищими, однак це не компенсує втрат від зниження фізичних обсягів постачання. Це генеруватиме тиск на обмінний курс гривні та продовольчу інфляцію.

За відповідних обставин реакція монетарної політики відбиватиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економіки. Ризик розбалансування інфляційних очікувань може зумовити прискорений перехід провідних центральних банків до жорсткішої монетарної політики. Посилення монетарних умов у світі спричинятиме загострення конкуренції країн з ринками, що розвиваються (ЕМ) за капітал. Така конкуренція посилюється з огляду на швидші темпи відновлення в розвинених економіках у порівнянні з ЕМ, що об’єктивно здорожує вартість залучень для останніх. У таких умовах Нацбанк буде змушений вдатися до жорсткішої політики, ніж у базовому сценарії.

Погіршення умов торгівлі

Іншим вагомим зовнішнім ризиком є стрімкіше погіршення умов торгівлі, зазначають аналітики. У разі продовження зростання цін на газ та нафту або різкого зниження світових цін на товари українського експорту з поточних високих рівнів підвищиться девальваційний тиск на обмінний курс гривні.

Зростання цін на енергоносії додатково впливатиме на інфляцію як напряму через підвищення цін на паливо та адміністративно регульованих тарифів, так і через вторинні ефекти на логістику та собівартість виробництва. Це потребуватиме жорсткішої монетарної політики у порівнянні з базовим сценарієм для усунення надлишкового інфляційного тиску, зазначають в Нацбанку.



Рисунок 4 – Матриця ризиків

Джерело: НБУ.

Зростання попиту на робочу силу в Європі в умовах подальшого зменшення карантинних обмежень може призвести до збільшення трудової міграції з України. Відповідно активно продовжуватиметься конкуренція за кваліфіковану робочу силу на внутрішньому ринку праці, що зумовить подальше прискорення зростання заробітних плат в економіці. Це створить додатковий тиск на інфляцію з боку попиту та витрат на оплату праці та вимагатиме посилення монетарної політики задля приведення інфляції до цілі.

В підсумку варто зазначити, окрім економічних післякризових тенденцій, зберігається ризик ескалації військового конфлікту на сході країни, що може суттєво погіршити інвестиційну привабливість України та очікування всіх економічних агентів.