Суттєву частку обсягу глобальної заборгованості становлять державні борги. За розрахунками МВФ, співвідношення державного боргу до ВВП у всіх країнах світу на кінець 2017 року становило 82,4% ВВП, збільшившись за останні 5 років на 2,6 п.п. ВВП. Теоретичне значення щодо відношення зовнішнього боргу (валового боргу: державний + корпоративний) до ВВП – 50%, до річного експорту – 275%, погашення та обслуговування боргу до річного експорту – 30%, обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту – 20%.
Держави, економіка яких залежить від зовнішніх ринків, схильні до серйозних ризиків, та в періоди кризових явищ глобальної економіки особливо. В Україні економічна кон’юнктура є чутливою до зовнішніх викликів, адже експорт та імпорт складає близько 50% ВВП. Відношення держборгу в Україні наближається до 80% ВВП.
Рис. 1. Динаміка індикаторів боргового навантаження України та їх порівняння з граничними значеннями
Та є і оптимістичні прогнози. Як зазначається у доповіді організації Fiscal monitor, Міжнародний валютний фонд прогнозує зниження рівня сукупного державного та гарантованого боргу України до 53% ВВП до кінця 2023 року.
За розрахунками МВФ, в 2018 році держборг країни складе 70,5% ВВП, в наступному 2019 році – 68,8% ВВП, в 2020 році – 64,4% ВВП, в 2021 році – 60,4% ВВП, в 2022 році – 56,4%. Крім того, Фонд прогнозує зростання дефіциту консолідованого бюджету України в найближчі два роки.
За оцінками МВФ, дефіцит бюджету в цьому році складе 2,5% ВВП, в 2019 році – 2,6% ВВП, потім очікується скорочення до 2,3% ВВП в 2020 році, до 2,2% ВВП в 2021 році, до 2,2% ВВП в 2022 році і до 2,1% ВВП в 2023 році.
Надходження до консолідованого бюджету в 2018 році МВФ оцінює в 40,5% ВВП при витратах 43% ВВП.
Прогноз на 2019 рік передбачає зростання та бюджетних доходів до 40,7% ВВП і одночасно витрат до 43,3% ВВП, на 2020 рік – зниження до 40,2% ВВП і 42,5% ВВП відповідно, на 2021 рік – до 39,8% ВВП і 42,1% ВВП відповідно, на 2022 рік – до 39,6% ВВП і 41,7% ВВП відповідно, після чого в 2023 році очікується незначне підвищення доходів – до 39,8% ВВП, витрат – до 41,8% ВВП.
Нагадаємо, що затверджена на початку грудня 2017 року Стратегія управління держборгом на 2017-2019 роки передбачала скорочення прямого держборгу до кінця 2018 року до 62% ВВП, до кінця 2019 року – 58% ВВП.
Держборг України за 2017 року зріс на 11,1% – до 1833,7 млрд грн, або $65,3 млрд, у тому числі зовнішній – до $38,5 млрд, проте по відношенню до ВВП він знизився з 69,2% до 61,5%, а з урахуванням гарантованого державою боргу – з 80,9% ВВП до 71,8% ВВП.
Як повідомлялося, Мінфін прогнозує зростання граничного розміру гарантованого державою боргу до кінця 2018 року до 747,6 млрд грн з 579,4 млрд грн, передбачених у держбюджеті на 2017 рік.
Граничний розмір державного боргу, як очікується, до кінця 2018 року не перевищить 1,999 трлн грн, тоді як за підсумками 2017 року передбачуваний розмір держборгу не має перевищити 1,824 трлн грн.
За оцінками Мінфіну, держборг до кінця 2018 го не повинен перевищити 2,756 трлн грн.
Співвідношення сукупного державного (прямого) та гарантованого боргу до ВВП за 2017 рік знизилося до 71,8% з 80,9%, в тому числі прямий борг скоротився до 61,5% з 69,2% ВВП, гарантований - до 10,3% з 11,7% ВВП.
На рівень зовнішніх запозичень впливають Уряд, а також опосередковано НБУ. Слід зазначити, що контроль за рівнем золотовалютних резервів НБУ, з метою підтримання на належному рівні платоспроможності країни з одночасною мінімізацією направлення траншів МВФ на стабілізацію національної грошової одиниці – завдання, яке НБУ забезпечує на сьогоднішньому етапі.
Щодо Урядових компетенцій в контексті забезпечення добробуту пересічних громадян та зменшення боргових зобов’язань, доцільною розглянути досвід європейських країн щодо врегулювання політики видатків державного бюджету задля оптимізації їх розміру. В цьому сенсі на особливу увагу заслуговує податкова політика провідних європейських країн, яка сприяє здешевленню кредитних ресурсів та зростанню рентабельності підприємницьких структур. Пропонуємо запозичити дієві елементи фіскальної політики, що забезпечить можливість зміцнити боргову безпеку України.
Як повідомлялося раніше, Міжнародний валютний фонд знизив оцінку зростання ВВП України на 2019 рік.
