Промислове виробництво в ступорі: причини падіння одного із ключових секторів України
Падіння промисловості набуло системного характеру і потребує швидких дій держави, — такою була оцінка ситуації Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в Україні щодо падіння в 7,5% промислового виробництва в листопаді 2019 року, порівнюючи з аналогічним періодом 2018 року.
Тимофій Милованов зазначив, що Мінекономіки працює над підписанням «меморандуму щодо першочергових кроків, стратегій і плану дій по захисту і розвитку промисловості», про що йдеться на сторінці у Фейсбук очільника відомства. Також розвернув свою діяльність антикризовий штаб для розв’язання поточної ситуації з інфраструктурою, в який входять представники промисловості, «Укрзалізниця» та морські порти. Розроблено тринадцять напрямків — векторів дій, які Міністерство економрозвитку буде оприлюднювати, зазначив тоді міністр.
Отже, чому ні антикризовий штаб, а ні та меморандум не зупинили падіння української промисловості.
Промислове виробництво у січні 2020 року
Показники з початку року засвідчують, що зусилля Мінекономіки були не марними – статистичне відомство прозвітувала про зростання у 1,2%. Згідно з даними Держстату (ДССУ), у січні 2020 року у порівнянні з груднем 2019 року сезонно скоригований індекс промислової продукції відомство зафіксувало на рівні - 101,2% (таблиця 1).
Таблиця 1 - Індекси промислової продукції, %
Джерело: ДССУ.
Але у виміру рік до року, показники промислового сектору свідчать, що розв’язати проблему так і не вдалося. У січні 2020 року проти січня 2019 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 95,3% (рисунок 1).
Рисунок 1 - Індекси промислової продукції (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Проте лише цифри не дають відповіді. На що варто звернути увагу?
Послуговуючись даними таблиці (табл. 1), можна помітити певну закономірність, а саме, деякі показники, указують на зростання, а деякі продовжують падіння. Зокрема, за видами діяльності спостерігається падіння, але в розрізі основних промислових груп картина неоднорідна. Наприклад, показники щодо споживчих товарів короткострокового використання та споживчих товарів тривалого використання демонструють зростання (відповідно 1,7% і 6,4%). Отже, напрямки промислового сектору, які зорієнтовані на експорт сировини та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря демонструють падіння. Що стосується внутрішнього попиту – сектор показує зростання.
Нагадаємо, аналіз транспортної галузі показав, що істотного падіння виробничих об’ємів зазнали трубопровідні транспортні магістралі, що, передусім пов’язано з падінням попиту на газ та зменшення транспортування російського газу через ГТС. Об’єми прокачування російського газу українськими магістралями до Європи продовжують стрімко скорочуватися, зазнавши падіння до п’ятирічного мінімуму. У компанії «Оператор ГТС України» повідомили, що більше ніж наполовину від плану «Газпром» знизив транзит газу до європейських споживачів. Це пояснюється надмірними запасами газу в європейських сховищах, зроблених торік внаслідок невизначеності українсько-російських відносин, а також аномально теплою зимою.
Зовнішні та внутрішні проблеми промислового сектору
Аномальні погодні умови – це далеко не всі проблеми, які обумовила природа для світових та українських промисловців. Адже на тлі уповільнення світової економіки, проблему попиту на сировину обумовив коронавірус, який загрожує катастрофічними наслідками. Про це, нагадаємо, попереряджає МВФ, відомі рейтингові агентства та провідні фінансово-кредитні установи.
Відповіді на більшість питань отримаємо розглянувши достеменну інформацію щодо індексів промислової продукції за основними видами діяльності та основними промисловими групами (таблиця 2).
Таблиця 2 - Індекси промислової продукції за основними видами діяльності та основними промисловими групами
Джерело: ДССУ.
Отже, внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх чинників відбулося істотне зниження ціни на товари ключових промислових виробників. Відтак, у грудні минулого року вони становили 92% від грудня 2018 року. У добувній промисловості ціни за аналогічний період зазнали падіння майже на 76%.
Внаслідок падіння цін на енергоносії суттєво зменшилися нафтоперероблювання та видобуток газу. Через теплу зиму відбулося зниження попиту на електроенергію, газ та вугілля. Водночас, падіння української промисловості також далося взнаки. Поточний рівень промвиробництва української економіки обумовлює падіння споживання енергоносіїв.
Падіння також зазнали випуск кузовів, деталей для автотранспорту, електроустаткування, тютюнових виробів.
Окрім цього, слід зазначити, що промисловість зазначала падіння не по всій країні (таблиця 3).
Таблиця 3 - Індекси промислової продукції по регіонах
Джерело: ДССУ.
У Львівській області цей показник зріс на 12%, в Херсонській – майже на 15%, а за місяць – на 19%, у Рівненській – на 6%. Найбільші ж темпи падіння показали Кіровоградська область – біля 20%. Решта областей, які зазнали падіння – це регіони, які представляють добувну та металургійну промисловість, яка зробила найсуттєвіший вклад у скорочення промислового виробництва.
В підсумку зазначимо, якщо раніше скорочення виробництва пояснювалось впливом окремих чинників, таких як нестабільні замовлення на внутрішньому ринку, зупинка виробничих потужностей на окремих металургійних підприємствах для проведення планових ремонтних робіт, теплі погодні умови (енергетичний сектор), невирішені логістичні проблеми на залізничному транспорті (складнощі відвантаження продукції ГМК), несприятлива зовнішня кон’юнктура (металургія), то наразі падіння, яке продовжу тривати, охоплює майже всі види промисловості, але наразі вибірково (позитивні результати продемонстрували хімічне виробництво, випуск комп’ютерної техніки, електронної та оптичної продукції, текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів виробництво меблів та ремонт і монтаж устаткування, а також споживчі товари тривалого використання).
Нагадаємо, економічне зростання на прогнозному горизонті 2020 року значною мірою визначатиметься ростом приватного споживання, що становитиме близько 7% у поточному році з уповільненням до 5% у 2022 році. Основним чинником цього залишиться продовження зростання реальних заробітних плат високими темпами як через підвищення продуктивності праці, так і через збереження дефіциту кваліфікованої робочої сили на тлі диспропорцій на ринку праці.