Відновлення промисловості країни-агресора після коронакризового падіння завершилося, ледь не почавшись. У серпні фабрики та заводи несировинного сектора знову зафіксували скорочення обсягів випуску.
Невтішні прогнози ОПЕК щодо стану ключової галузі. Росія не зможе повернутися на колишні рівні видобутку нафти після закінчення дії угоди ОПЕК+, який зобов'язав російських нафтовиків скоротити виробництво до мінімуму за 18 років.
Промисловість несировинного сектору країни-агресора в умовах коронакризи
У серпні фабрики та заводи несировинного сектору вчергове зафіксували скорочення обсягів випуску промислової продукції. У річному вираженні спад прискорився з липневих 3,3% до 4,1%, повідомляє Росстат.
Загальні темпи падіння промислового виробництва сповільнилися з 8% до 7,2%, однак такий результат був повністю забезпечений нафтогазовим сектором.
Після пом'якшення квот в рамках угоди ОПЕК+ нафтовикам країни-агресора вдалося наростити видобуток на 400 тисяч барелів на добу, в результаті сумарне скорочення в сировинних галузях вдалося уповільнити з 15,1% до 11,8% р/р.
В інших промислових галузях в цілому жодних позитивних змін не відбулося, а якісь (машини та обладнання, металургійне виробництво) навіть зробили певний «крок назад», - констатують експерти.
На 0,1% щодо липневих показників зменшилися показники хімічної промисловості, на 14,3% впав автопром, де річні темпи зниження прискорилися до 21,3%.
Водночас у порівнянні з попереднім місяцем виробництво легкових автомобілів обвалилося на 27,1%, а в річному вираженні — на 30%.
Додатні показники зберігають сектори, орієнтовані на базовий попит споживачів, доходи яких вже не дозволяють купувати імпортні товари: виробництво харчових продуктів зросло на 5,3% щодо липня і 1% р/р; ліків і медичних виробів — на 6,3% і 17,4% відповідно.
Стосовно експортних товарів, відмінних від нафти та газу, — таких, як хімічна продукція та кольорові метали, то попри продовження зростання фізичних обсягів продажів за кордон, зовнішній попит все ще залишається в мінусі. Частково прискорення спаду в обробному секторі пояснюється коригуванням календарного фактора: у серпні 2020 року було менше робочих днів, ніж рік тому.
Інший фактор — це скорочення державної підтримки економіки, зазначають експерти ING: якщо в травні-червні 2020 року федеральний бюджет витрачав на 36-38% більше, ніж рік тому, то в липні-серпні додаткові витрати зменшилися до 26-28%.
При цьому за статтею «національна економіка», яка є джерелом фінансування інфраструктурних проєктів, а також пряме субсидування виробників, приплив нових грошей практично припинився: в серпні витрати зросли лише на 3% р/р проти 30% в середньому за попередні 7 місяців 2020 року.
Рисунок 1 – Промисловий сектор РФ, 2020 рік
Джерело: Росстат, оцінка Райффайзенбанку.
Ризиком для подальшої динаміки промисловості залишатися ефекти другої хвилі COVID-19: можливе призупинення пом'якшення ОПЕК+, введення часткових заходів самоізоляції всередині країни, що може призвести до випадання частини обсягів виробництва, аналогічні заходи в країнах-торговельних партнерах, обумовлюючи ризики звуження експорту.
Експерти наголошують, наразі залишається незрозумілим, чи вдасться уряду забезпечити всі заплановані в бюджеті витрати - 23,7 трлн рублів.
Додаткові витрати Мінфін планує фінансувати коштом ударного залучення боргу в четвертому кварталі на суму майже 3 трильйони рублів ($42 млрд). Від успіху продажів облігацій федеральної позики буде залежати та доля бюджетних витрат.
Прогноз ОПЕК: безповоротні втрати 10% нафтової промисловості
Росія не зможе повернутися на колишні рівні видобутку нафти після закінчення дії угоди ОПЕК+, який зобов'язав російських нафтовиків скоротити виробництво до вісімнадцятирічного мінімуму.
Такий прогноз дає Організація країн експортерів нафти (ОПЕК) в липневій доповіді про стан ринку «чорного золота».
В рамках угоди, укладеної у квітні після невдалої цінової війни з Саудівською Аравією, країну-агресора зобов'язали прибрати з нафтового ринку 2,7 млн барелів на день, нав’язавши максимальну квоту серед всіх країн-учасників.
За даними Міненерго, ці зобов'язання практично повністю виконуються: вже станом на початок липня видобуток в РФ знизилася до 8,6 млн барелів на добу (при квоті 8,5 млн).
З серпня країни ОПЕК+ нарощують видобуток, в тому числі РФ. З урахуванням високого видобутку першого кварталу і пом'якшення квот у другій половині року в середньому річний видобуток в РФ знизиться на 1,13 млн барелів на добу, оцінює ОПЕК.
Угода ОПЕК+ закінчується у квітні 2021 року – з цього моменту державам-учасникам буде дозволено повернутися до докризових обсягів видобутку. Проте РФ, як вважають в ОПЕК, не зможе цього зробити. Видобуток в РФ виросте всього на 0,04 млн барелів на день, тобто 0,3% від втрачених обсягів, випливає з доповіді.
Рисунок 2 – Оцінка видобутку та прогноз ОПЕК
Джерело: OPEC.
ОПЕК, ймовірно, робить ставку на те, що заморожені свердловини в країнах поза картелем запустити вже не вдасться, зазначають аналітики Energy Aspects. За оцінкою картелю, країна-агресор зможе назавжди втратити близько 10% від загального нафтовидобутку (11,2 млн барелів на день) і близько 23% експорту.
Картель прогнозує, що попит на нафту у світі відновиться до докризових рівнів в четвертому кварталі 2021 року й становитиме 99,7 млн барелів на день.
Всю потребу в додатковій сировині ОПЕК має намір покривати самотужки. Попит на свої постачання в кінці 2021 року (жовтень-грудень) картель оцінює в 30 млн барелів на день, що навіть вище рівня 2019 року (29,4 млн).
У виграші від угоди ОПЕК+ щодо стабілізації нафтового ринку залишаться країни, які в ній не брали участь, випливає з прогнозів ОПЕК. Так, Норвегія нарощує видобуток на 300 тисяч барелів за добу у 2020 році й ще 150 тисяч — у 2021.
Бразилія, яка також відмовився приєднання до угоди, додає на ринок 470 тисяч барелів на добу нового постачання сумарно за два роки.
США втрачають 1,37 млн барелів щоденного видобутку у 2020 році, й відновлять лише 240 тисяч (17%) - у 2021 році.
Країна-агресор ризикує втратити виснажені родовища, де видобуток ведеться з радянських часів, вважає головний сировинний стратег Goldman Sachs: «Якщо зупинити роботу, відновити її буде неможливо. Старі нафтові родовища будуть закритими».
Сформовані обставини підштовхнуть компанії заморожувати найменш рентабельні свердловини та родовища, однак гарантії, що їх потім можна буде відновити, немає, частина запасів може бути втрачена.
Коли квота РФ була невеликою нафтові компанії могли ефективно чергувати як інтенсивність режимів експлуатації конкретних видобувних свердловин, зменшуючи їх дебіти, але не доводячи до повної зупинки свердловин, так і чергувати родовища, пласти, цеху видобутку, зазначає колишній головний геолог Держкомісії РФ по запасах корисних копалин.
