Жовтень 2020 року приніс нове погіршення ситуації в несировинному секторі промисловості країни-агресора. Індекс ділової активності IHS Markit, який розраховується на основі даних за обсягом виробництва, замовлень, зайнятості та настроїв великого бізнесу, за підсумками місяця впав з 48,9 до 46,9 пунктів. Його підсумкове значення та темпи спаду стали гіршими з травня на тлі відновився падіння виробництва й швидкого скорочення нових замовлень, зазначають аналітики IHS Markit.
Головним болем промисловців стали девальвація рубля та логістичні проблеми, викликані пандемією, зазначає IHS Markit.
І цій ситуації інфляцію витрат бізнес частково почав перекладати на клієнтів, підвищуючи відпускні ціни, попри слабкий попит. Рівень інфляції цін на продукцію, що випускається був максимальним з лютого 2019 року, — зазначають аналітики IHS Markit.
Щоб скоротити витрати, промисловці продовжили «різати» штат: рівень зайнятості на виробництві знову скоротився, хоча й повільніше, ніж у вересні 2020 року. Відтак, розвиток ситуації указує на те, що падіння промисловості країни-агресора посилюється інфляційною спіраллю.
Індекс PMI обробних галузей РФ
Жовтневі дані PMI вказали на продовження погіршення ділової кон'юнктури в обробних галузях промислового сектору країни-агресора. Загальне зниження було найшвидшим з травня 2020 року на тлі відновився падіння виробництва та більш інтенсивного скорочення нових замовлень.
Тим часом резервні потужності збереглися, оскільки компанії втрачали робочих. Зниження клієнтського попиту вплинуло на ділові очікування — оптимізм впав до п'ятимісячного мінімуму.
Що стосується цін, темпи інфляції виробничих витрат помітно прискорилися і досягли максимуму з серпня 2018 року.
Компанії змогли частково перекласти вищі витрати на клієнтів, попри низький попит. Сезонно скоригований індекс IHS Markit PMI обробних галузей РФ, який відстежує загальну кон'юнктуру ринку, становив на старті четвертого кварталу 46.9 балів, опустившись з вересневого показника 48.9 балів.
Рисунок 1 - Індекс PMI обробних галузей РФ
Джерело: IHS Markit.
Загальне погіршення ділової кон'юнктури було найшвидшим за п'ять місяців. Проте, темпи падіння були набагато повільніше, ніж у квітні. Швидшому загальному спаду сприяло відновлення падіння обсягів промислового виробництва.
Компанії зазвичай пов'язували це зі слабким клієнтським попитом і триваючим негативним впливом пандемії коронавірусу COVID-19. Темпи скорочення були найвищими з травня. Відображаючи слабшу кон'юнктуру попиту, виробники відзначили подальше скорочення припливу нових замовлень в жовтні 2020 року. Спад був найшвидшим за п'ять місяців, і деякі компанії відзначили, що пропозицій і знижок було недостатньо, щоб спонукати клієнтів розміщувати замовлення. Однак зниження значною мірою було обумовлено внутрішніми клієнтами, оскільки нові експортні замовлення виросли вперше з грудня 2018 року.
У зв'язку зі скороченням припливу нових замовлень ділові очікування впали до мінімального рівня з травня.
Невизначеність щодо пандемії COVID-19 і тривалість обмежень як і раніше мали вплив на оптимізм. В цілому компанії були впевнені в тому, що обсяги виробництва будуть збільшуватися в найближчі 12 місяців.
Водночас в жовтні зайнятість падала стійкими темпами на тлі триваючих ознак присутності виробничих потужностей в секторі. Темпи скорочення робочих місць були вищими, ніж в середньому по серії, попри уповільнення у порівнянні з вереснем 2020 року. Свідченням наявності надлишкових потужностей стало також чергове щомісячне скорочення незавершених замовлень. Темпи скорочення суттєво прискорилися, оскільки скорочення нових замовлень дозволило компаніям завершити, що накопичилися замовлення. Хоча закупівлі сировини та матеріалів в жовтні продовжували скорочуватися, проблеми з постачанням залишалися очевидними.
Учасники дослідження зареєстрували істотне подовження термінів постачання на тлі браку сировини й логістичних труднощів, викликаних пандемією. Брак постачальників сприяв різкому збільшенню витрат.
Індекс цін на сировину і матеріали
Ціни на сировину росли помітними темпами, які були найрізкішими з серпня 2018 року. Деякі респонденти також відзначили, що несприятливі обмінні курси привели до зростання імпортних цін. Однак виробники змогли перекласти частину збільшилися витрат на клієнтів, оскільки відпускні ціни різко зросли.
Рисунок 2 - Індекс цін на сировину і матеріали
Джерело: IHS Markit.
Рівень інфляції цін на продукцію, що випускається став максимальним з лютого 2019 року. Запаси продовжували скорочуватися, оскільки компанії прагнули скоротити витрати та збільшити виробництво коштом наявних запасів для виконання нових замовлень.
Отже, підвищення підприємствами цін на власну продукцію з метою покриття зростаючих витрат дала поштовх до подальшого розвитку інфляційних процесів. В результаті сформувалася типова інфляційна спіраль: зростання цін призвело до збільшення витрат (в тому числі на зарплати), що обумовлюватиме розширення грошової маси, а останнє, своєю чергою, тиснутиме на ціни провокуючи новий виток їх зростання. Таким чином йдеться про поєднання інфляції попиту та інфляції витрат відображаючи посилення інфляційної спіралі.
Вже традиційно чудеса статистики країни-агресора дали про себе знати — Росстат проблеми не побачив. Згідно з офіційною статистикою, спаду в несировинному секторі промисловості немає зовсім: кумулятивним підсумком за січень-вересень 2020 року випуск дорівнював показнику попереднього року (0% зростання).
В середині жовтня Росстат переглянув дані за весь 2020 рік, поліпшивши цифри за кожен місяць, іноді в рази.
Зростання першого кварталу з 3,8% переглянули вгору — до 5,9%. Обвал карантинного квітня, який спочатку оцінили в 10%, скоригували до 8,4%. Травневий спад вже оцінили лише в 4,6% (проти початкових 7,2%). Скорочення в червні зменшили вдвічі — з 6,4% до 3%.
Починаючи з другого півріччя обробна промисловість, згідно з новими даними, впевнено вийшла з рецесії.
Спершу Росстат повідомляв про падіння 3,3% в липні, яке прискорилося до 4,1% в серпні. Тепер ці дані анульовані. У липні спад оцінюється всього в 0,1%, а в серпні Росстат вже бачить зростання — на 0,4%. А в помилці й переоцінці спаду винні самі виробники, які надавали «занижені дані», - коментує відомство.
У підсумку слід зазначити, російські виробники втратили подальший імпульс до відновлення в жовтні, оскільки виробництво та нові замовлення скоротилися. Єдиною яскравою плямою став зовнішній попит, який виріс вперше з грудня 2018 року. Проте слабкі умови внутрішнього попиту чинили тиск на рішення про прийом на роботу, оскільки місця звільнених за власним бажанням не часто заповнювали на тлі зростаючих вільних потужностей й зусиль по скороченню витрат. В цих умовах компанії намагалися зберегти маржу, оскільки найшвидше зростання цін на сировину з серпня 2018 року було зустрінуте різким збільшенням відпускних цін.
Згідно з останнім прогнозом IHS Markit, виробничий сектор країни-агресора продовжить скорочуватися до другого кварталу 2021 року, оскільки очікується, що виклики внутрішнього попиту та посилююча невизначеність щодо пандемії істотно позначатимуться на відновленні.
