17 жовтня урядовий квартал Києва став епіцентром протестного мітингу на підтримку широкої політичної реформи. В акції «Всеукраїнський збір» під будівлею Верховної Ради зібралися народні депутати, включаючи коаліціантів, активісти партій та громадських організацій.
Загальна кількість мітингувальників, за даними поліції, склало близько 6 тисяч осіб. В охоронних заходах було задіяно 3,5 тисячі силовиків. Ряд центральних вулиць перекрили, в районі проведення виставили рамки та металошукачі. Людей пропускали після перевірок.
Хто і з чим прийшов під Раду
Головні учасники: «Рух нових сил» Саакашвілі, «Свобода», Європейська партія України, «Самопоміч», політична партія «Альтернатива», «ДемАльянс», рух «Чесно», «Автомайдан», «Антикорупційний штаб», «Центр протидії корупції» , «Реанімаційний пакет реформ» та інші.
Учасники висунули три основні вимоги до влади:
- створення антикорупційних судів;
- скасування депутатської недоторканності;
- прийняття нового закону про вибори.
Мета мітингу – домогтися включення законів до порядку денного Ради та їх найближчий розгляд.
Помірні вимоги
Навіть ретельна підготовка до заходу та узгоджені дії не змогли приховати того, що учасники – представники різних груп інтересів. Часто – протилежних. Наприклад, депутати з блоку БПП Сергій Лещенко та Мустафа Найєм виступали за прийняття законів, без яких, на їхню думку, не можна говорити про ефективність реформ.
Депутат Найєм вважає, що влада спеціально затягує ухвалення важливих законів і провокує людей на зіткнення:
«Лідери БПП і НФ готові включити до порядку денного четверга дві з наших вимог: скасування недоторканності і закони про вибори. Вони знали, що ми прийдемо під стіни парламенту ще два місяці тому. Президент обіцяв внести закон про антикорупційні суди ще в минулому грудні. А недоторканність обіцяють скасувати вже двадцять років. Сьогодні всі ці закони лежать в парламенті. Для їх розгляду необхідно всього кілька годин. Але вони свідомо доводять ситуацію до протистояння. Причина проста – страх»
В даному випадку зміна політичних еліт та якісне оновлення депутатського корпусу повинні пройти законодавчим шляхом. У поясненні до прийняття необхідних законів йдеться про це.
Новий закон про вибори з відкритими партійними списками:
«Учасники брифінгу закликають перейти до пропорційної системи з відкритими регіональними списками (законопроект № 1068-2). Ця система дозволить вибирати не тільки партію, а й конкретних кандидатів в цій партії, тим самим формуючи список з людей, що мають довіру»
Закон про зняття депутатської недоторканності:
«Обмеження недоторканності народних депутатів (законопроект № 6773), з одного боку, дозволить залучити їх до кримінальної відповідальності на загальних підставах, з іншого – збереже індемнітет, тобто не дозволить переслідувати парламентаріїв за результатами їхньої політичної позиції та висловлювань»
Закон про створення антикорупційних судів:
«Кожна четверта справа по топ-корупціонерах лежить в судах без розглядів, а самі корупціонери в цей час через суди поновлюються на посадах. Ми закликаємо створити незалежний суд для розгляду справ топ-корупції, в якому антикорупційних суддів вибиратимуть за участю громадськості та міжнародних партнерів України»
Вимоги цих груп зрозумілі – прискорити процес реформ, натиснути на владу там, де вона буксує або противиться перетворенням.
Радикальне крило
Є і групи, які прямо не зацікавлені в ухваленні цих законів. Вони ставлять перед собою особисті політичні інтереси та більш радикальні цілі: перевибори і відставка президента. У їх числі – політичні партії поза коаліцією, яким «не вистачає» влади («Самопоміч») та аутсайдери минулої виборчої гонки.
Є й нові рухи, які прямо вказують на свою мету: повалення чинної влади в особі президента. Прибулий на мітинг лідер «Руху нових сил» Міхеїл Саакашвілі виступаючи на трибуні перед мітингувальниками, заявив про «корінь» усього зла в Україні:
«Поки є Порошенко – немає прогресу, немає боротьби з корупцією. Поки є Порошенко – будуть злидні! Поки є Порошенко – буде еміграція. Якщо не буде ніяких рішень на благо народу, Порошенкові треба подумати, щоб піти зі свого поста. У нього ще є час! Це не мій ультиматум, це моя порада»
Позиція влади
У день мітингу Порошенко подав у Раду президентський закон про зняття депутатської недоторканності. Про це на своїй сторінці в facebook написав речник президента Святослав Цеголко:
«Президент вніс до парламенту, як невідкладний, проект закону про скасування депутатської недоторканності. Скасування депутатської недоторканності, як і створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи – важливі складові ефективної боротьби з корупцією. До речі, фінансування такого суду передбачено проектом бюджету на 2018 рік, який на цьому тижні Верховна Рада повинна розглянути в першому читанні»
Особливістю закону є те, що недоторканність знімається не з моменту прийняття закону, а через тривалий час – з 1 січня 2020 року. Така норма, на думку протестувальників, не прийнятна.
Як заявив спікер Верховної Ради Андрій Парубій, після експертної оцінки закону про антикорупційні суди Венеціанською комісією, його просили відкликати:
«Ми вже отримали результат цієї експертної оцінки і вона передбачає відкликання депутатами зазначених законопроектів. Також вона передбачає, що президент повинен внести на розгляд свій варіант проекту закону»
Президент Порошенко вважає акції під Радою правом людей на протест. На думку глави держави, силовики зобов'язані забезпечити мирний характер протесту, щоб не повторити трагедій минулого:
«Я з розумінням ставлюся до акції і з повагою до її учасників. Я вимагаю забезпечити мирний характер акції ... Ні в якому разі не можна допустити, щоб безвідповідальні політикани повторили трагічні події 31 серпня (2015 року - прим.авт.), які призвели до загибелі чотирьох нацгвардійців»
Президент розраховує, що акції посприяють прийняттю, в тому числі, президентських законів, поданих в Раду в день мітингу. Як вже було зазначено, депутати частково задовольнили вимоги протестуючих і внесли розгляд двох законопроектів на 19 жовтня: про зняття недоторканності і про вибори.
Експертні оцінки того, що відбувається
Експерти не бачать ефективності в протестах, організованих під Радою. Основна причина в тому, як уже було зазначено – різні групи з відмінними один від одного інтересами. Коментує політолог Володимир Фесенко:
«Для Мустафи Найєма і ряду депутатів, які ініціювали цю акцію, ефективність буде полягати в тому, що парламент розгляне і прийме відповідні законопроекти. А для Саакашвілі, Семенченко та деяких інших – ефективність зовсім інша. Вони хочуть революції, нового Майдану і повалення Порошенка»
Таку думку поділяють і в Інституті соціології, Євген Головаха:
«Наші люди незадоволені владою постійно. Тому для реального, а не показового протесту потрібні впливові опозиційні політичні сили. Але люди підтримають лише тих, хто бореться не тільки за свої інтереси. Що ж стосується вимог сьогоднішніх протестуючих – це абсолютний популізм»
Що стосується розгляду самих законів, то експерти по-різному оцінюють їх важливість для реформування суспільства. Закон про вибори та відкриті списки Володимир Фесенко вважає ширмою для корупції:
«Відкриті виборчі списки – це просто удорожчає вибори. Велика частина нинішніх депутатів залишиться в парламенті і при відкритих списках. Просто заплатити за мандат доведеться більше, оскільки більшими стануть розміри округів. І в парламент буде складніше потрапити для непартійних депутатів або представників тих партій, у яких рейтинги менше 5%»
Інший аналітик Сергій Фурса бачить в новому законі шанс на прискорення реформ:
«Закон про вибори – це ключове. Як ми побачили, неможливо проводити реформи без парламенту. Якість парламенту визначає і якість реформ. Поганий закон про вибори – це мінус 4 роки для країни. Для країни, яка вже втратила 25 років»
Відкриті партійні списки, на думку Фурси, змусять партії відповідально підходити до вибору кандидатів, що якісно позначиться на роботі парламенту:
«Якість партійних списків може бути різною. І люди можуть проголосувати за популістів. Але тут вже буде вина самих людей. І прозора гра за прозорими правилами. Коли люди вибирають партії, а партії несуть відповідальність. Мажоритарка – це тотальна безвідповідальність»
Законопроект про зняття депутатської недоторканності можна протягнути в компромісному варіанті. Наприклад, обмежити відповідальність, як вважає Фесенко.
Чи будуть виконані вимоги протестуючих
Вимоги протестувальників частково можуть бути виконані, вважають аналітики. Будуть прийняті деякі закони або їх компромісні варіанти. В цілому ж, експерти не бачать перспективи протестів в масах. Цілі еліт та населення не співпадають. Євген Головаха:
«Ці вимоги не можуть об'єднати суспільство, оскільки 98% українців зайняті іншими питаннями: як вижити, пережити опалювальний сезон і нескінченне підвищення цін, врятувати свій малий або середній бізнес, протистояти російській агресії. Занадто багато зараз проблем, скасування депутатської недоторканності – не найважливіша з них»
Володимир Фесенко дотримується подібної точки зору:
«Виборча реформа, антикорупційні суди – далекі від їх (населення) безпосередніх інтересів, тому ця акція дуже значима для політичної тусовки, але мало зачіпає інтереси та емоції більшості громадян»
***
Осінній політичний сезон традиційно супроводжується підвищенням протестної активності людей. На тлі гальмування реформ і затягування прийняття багатьох ключових законів вимоги помірної групи протестуючих цілком обґрунтовані. Що стосується радикально налаштованих груп, спраглих «крові, помсти і влади», тут більше політики та популізму, ніж реальних вимог якісних перетворень для життя.
Імовірність того, що мітинг під Радою переросте в потужний протестний рух - невисока. Парламент і президент готові йти на компроміси та голосувати необхідні закони. Що ймовірно буде виконано. А це, в свою чергу, заспокоїть тих, хто заради цього і вийшов під Раду.
Що стосується радикалів, їм просто все одно, проти чого виступати. Ситуативно граючи на настроях окремих незадоволених груп населення, їм нічого запропонувати – всі ці групи були при владі і не показали свою ефективність. Тому розраховувати на підтримку населення не доводиться.
Дочекаємося четверга 19 жовтня і подивимося, як Рада проголосує закони політичної реформи – вулиця може бути ефективна тільки тоді, коли пропонує конструктив.
Марія Гелюх
